Новини / Думки     10 вересня 2018 15:03

Як перетворити кредит на ефективний інструмент для аграрія


Текст: Євген Заіграєв, виконавчий директор ПАТ «Кредобанк»

Аграрний бізнес багатогранний, з великою капіталоємністю, середніми строками віддачі на інвестиції та значним потенціалом підвищення ефективності виробництва. Це потребує окремої уваги з боку фінансистів, розуміння потреб потенційного клієнта та створення відповідних програм. З огляду на це у Кредобанку агробізнес виділений в окремий стратегічний напрям роботи: ми маємо окремі кредитні й лізингові програми, пакети для щоденного розрахунково-касового обслуговування саме аграріїв, спеціалізованих менеджерів у відділеннях банку тощо.

У 2018-му ми плануємо профінансувати потреби аграріїв на суму близько 1,5 млрд гривень, що буде на третину більше, ніж минулого року. Традиційно найбільшою популярністю у агровиробників користуються продукти на фінансування сільськогосподарського циклу, тобто короткі кредити на поповнення обігових коштів. Кредобанк працює з такими позичальниками вже п’ять років. За цей період ми набули великого досвіду та модифікували банківські продукти під потреби аграріїв. Наприклад, типовий запит — фінансування обігового капіталу восени. Банки фінансують такі запити чітко з урахуванням циклічності бізнесу, тобто на один рік. Це означає, що наступної осені позичальник мусить погасити кредит повністю, або банк вимушений пролонгувати кредит на наступний рік. Водночас осінь — період найнижчих цін на продукцію рослинництва. Отже, нашим клієнтам-аграріям невигідно погашати кредит восени, незважаючи на те що профінансований банком цикл завершився, врожай зібраний і його можна продати та перетворити на живі гроші. Для банку неприйнятна ситуація «вимушеної» пролонгації кредиту, бо це знижує ступінь довіри до клієнта та може призводити до формування додаткових резервів за кредитною операцією. Враховуючи це, у Кредобанку продовжили терміни обігового фінансування таким чином, щоб аграрії могли продавати власний врожай взимку-навесні наступного року та отримати максимальний зиск із вирощеної продукції. Ми пропонуємо кредити на поповнення обігових коштів строком до 18 місяців, які клієнт може отримати як у гривні, так і в доларах, євро та польських злотих.

Окремо треба виділити інвестиційні потреби сільгоспвиробників, яким необхідне фінансування на придбання рухомої агротехніки та причіпного/навісного обладнання, систем зрошування, обладнання для агропереробки та зберігання тощо. Сьогодні вже більше третини наших кредитів для аграріїв видаються саме на придбання техніки та обладнання, найчастіше — терміном на п’ять років.

Такі кредитні програми від Кредобанку мають низку переваг: заявка на отримання кредиту обробляється пріоритетно, адже через зайвий тиждень очікування на рішення від банку фермер може втратити цілий сезон; розмір першого внеску сягає усього 10%; а графік погашення досить гнучкий з урахуванням сезонного циклу позичальника. І хоча відсоткова ставка по такому кредиту не вирішальна для клієнта, Кредобанк завжди пропонує аграріям акційні умови зі ставками, що є одними з найкращих на ринку.

Ще одна особливість кредитної пропозиції Кредобанку — можливість отримати кредит на відшкодування раніше понесених інвестиційних витрат, для подальшого використання коштів у господарській діяльності. Ми розробили цей продукт для клієнтів, як витрачають обігові кошти для придбання техніки, обладнання або нерухомості. Отже, таке фінансування виглядає як надання кредиту на обігові цілі терміном на п’ять-сім років, але в реальності ми допомагаємо клієнту позбутися дисбалансу у структурі залучення ресурсів.

Окрім широкого спектру банківських послуг з 2017 року Кредобанк запропонував аграріям фінансовий лізинг на нову та вживану сільськогосподарську техніку. Великі аграрні підприємства вже знайомі з фінансовим лізингом, але банк успішно фінансує малий та середній бізнес, у тому числі підприємства, які обробляють 100–150 га і мають необхідність покращити ефективність бізнесу завдяки купівлі нового трактора чи сівалки.

Також цього року Кредобанк та Міністерство аграрної політики України підписали меморандум про приєднання банку до державної програми підтримки тваринництва. Програма дає можливість клієнтам банку отримати з бюджету компенсацію відсотків за кредитами, що може здешевити вартість кредитних ресурсів до 3% річних у гривні, або отримати компенсацію 25% фактично понесених інвестиційних витрат, профінансованих за допомогою кредиту від Кредобанку.

У планах — збільшення частки інвестиційних кредитів у портфелі банку до 45–50%, для чого ми ведемо переговори з декількома відомими у світі виробниками спецтехніки та обладнання і працюємо над оптимізацією кредитного процесу. Кредит повинен перетворитися на ефективний інструмент, що має працювати вчасно та швидко. Тому ми інвестуємо у сучасні цифрові технології взаємодії клієнта та банку, розробляємо скорингові моделі, використовуємо нові канали продажу та комунікації.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

19 квітня 2019 16:31

Що імпортувала Україна в 2018 році: ТОП-5 агропродуктів (ІНФОГРАФІКА)

У 2018 році Україна імпортувала агропродукції на $5,5 млрд доларів, що на 17,4% більше, ніж торік. Найбільшим імпортером стала Польща, звідки було закуплено товарів на $556 млн.

Торік Україна достатньо активно вела зовнішню торгівлю. Так, у 2018-му було встановлено історичний рекорд з експорту агротоварів – $18,6 млрд. При цьому, найбільшим попит був на соняшникову олію, кукурудзу та пшеницю (57% від загального експорту). Головним ринком для вітчизняних аграріїв стали країни ЄС, які закупили продукції на $6,3 млрд.

Власне, найбільше ми й купували у ЄС – $2,7 млрд, зокрема, у Польщі, яка надала нам агропродукції на півмільярда доларів США (точніше на $556 млн. – Ред.). З азійського регіону імпорт склав $1,066 млрд, Латинської Америки – $409 млн доларів (7,5%), Африки – $292 млн (5,3%).

Так, згідно даним Державної служби статистики України, найбільше закупівлі припали на морожену рибу – $550 млн, насіння соняшнику – $258,3 млн, цитрусові – $216,3 млн, банани – $144,3 млн та шоколад – $132,6 млн.

Читайте: Новоствореному фермерському господарству: як отримати від держави 60 тис. грн субсидії

Landlord склав ТОП-5 найбільш затребуваних імпортних агропродуктів 2018 року. Відзначимо, що в даному рейтингу відсутні вироби із тютюну та алкоголю, яких Україна в загальному закупила на $906 млн.

Риба, ракоподібні і молюски $550 млн

  1.  Риба морожена – $351,6 млн. (Ісландія – $82,2 млн.)
  • Скумбрія – $80 млн (Ісландія – $46,5 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $77,3 млн. (США – $30 млн)
  • Оселедець – $65 млн (Норвегія – $28 млн)
  1. Риба свіжа або охолоджена – $107,3 млн (Норвегія – $93,5)
  • Форель – $20 млн. (Норвегія – $17,4 млн.)
  • Лосось атлантичний – $7,7 млн.(Норвегія – $7,6 млн.)
  • Спарові, або морські карасі – $4 млн. (Туреччина – $3,2 млн)
  1. Філе рибне та інше м’ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене- $44 млн (Ісландія – $10 млн)
  • Оселедців – $11 млн (Ісландія – $8,7 млн)
  • Мерлуза й морський минь – $4,2 млн (Аргентина – $3,5 млн)
  • Сом – $3,2 млн (В’єтнам – $3,2 млн)

 Плоди та горіхи ($526 млн)

  1. Цитрусові, свіжі або сушені$216,3 млн (Туреччина – $121,1 млн)
  • Мандарини$105 млн (Туреччина – $62,7 млн)
  • Апельсин – $53,9 млн (Туреччина – $22,8 млн)
  • Лимони і лайми – $38,2 млн (Туреччина – $25,8 млн)
  1. Банани – $144,3 млн (Еквадор – $69 млн, Коста-Рика – $48 млн)
  2. Виноград – $31 млн (Туреччина – $14,3 млн)

Різні харчові продукти – $407 млн.

  1.  Шоколад – $132,614 млн (Польща – $48,7 млн)
  2. Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти – $60 млн (Іспанія – $14 млн)
  3. Хлібобулочні, борошняні кондитерські вироби – $57 млн (Польща – $20,3 млн)

 Насіння олійних культур ($341 млн)

  1. Насiння соняшнику – $258,3 млн. (Туреччина – $87,6 млн)
  2. Насіння свиріпи або ріпаку$32,4 млн. (Німеччина – $18,6 млн)
  3. Інші олійні культури (кунжут, гірчиця, мак, диня та ін) – $15 млн (Індія – $3,4 млн)

Какао-продукція – $307 млн

  1. Какао-масло – $56,8 млн (Нідерланди – $28,5 млн)
  2. Какао-паста – $46,1 млн (Кот-Д’івуар – $35,5 млн)
  3. Какао-боби – $41 млн (Гана – $38,7 млн)

Раніше Landlord повідомляв, про ТОП-15 позицій українського експорту аграрної продукції.

 

Рейтинги   

19 квітня 2019 10:14

Варю каву підлеглим та активно підтримую спорт в регіоні – Євген Дудка про важливість корпоративної складової

Корпоративна етика та повага до кожного працівника – головні складові в розвикту компанії. Саме таких принципів дотримується засновник групи компаній «Вілія» Євген Дудка. Власник одного з найбільших агрохолдингів Волині не цурається готувати своїм топ-менеджерам каву та щедро винагороджувати працівників за сумлінну працю.

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Думки   

19 квітня 2019 08:58

За обслуговування 30 локомотивів General Electric Укрзалізниця заплатить 900 млн грн

Укрзалізниця через систему ProZorro оголосила тендер на надання послуг із сервісного обслуговування 30 локомотивів General Electric та пов’язаних із цим послуг. Передбачувана вартість робіт – 895,25 млн грн.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Логістика   

18 квітня 2019 17:30

У торговельній війні США та Китаю вже виграла українська кукурудза

Фуражна кукурудза з України успішно замінила американську на ринку Китаю. Підвищилися шанси й для українських експортерів ячменю. Про такі тенденції агроринку на тлі протистояння двох потужних економік світу розповів Рено Квач, директор, Dongling Grain&Oil (Китай).

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Політика   

18 квітня 2019 11:24

Урожай зернових в Україні складе 65 млн т. Експорт – 46 млн т

Такі прогнози озвучив Сергій Феофілов, генеральний директор «УкрАгроКонсалт». За його словами, найближчим часом слід очікувати підвищення інвестиційної привабливості агросектору України.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Рослинництво   

Показати ще