Новини / Думки     16 березня 2018 15:00

Цінні папери


ЗА МИНУЛИЙ РІК КОТИРУВАННЯ АКЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ АГРОКОМПАНІЙ ПРОДЕМОНСТРУВАЛИ РІЗНУ ДИНАМІКУ: ДЕЯКІ ЗРОСЛИ БІЛЬШЕ НІЖ НА 50%, А ІНШІ ВПАЛИ НА ПОНАД 20%

В Україні функціонують 11 аграрних компаній, акції яких розміщені на фондових біржах Лондону та Варшави. Перше місце за ринковою капіталізацією традиційно посідає «Миронівський хлібопродукт», далі йде агрохолдинг «Кернел», а замикає трійку лідерів «Астарта». Усі вони є знаними гравцями на своїх ринках: так, «Миронівський хлібопродукт» — лідер із виробництва курячого м’яса, «Кернел» — беззаперечний лідер з виробництва рослинних олій, а «Астарта» — перша на цукровому ринку.

Чи говорить висока капіталізація компанії про її високу продуктивність чи ефективність? Звісно, ні. Фінансові показники компаній свідчать, що практично у всіх є певні проблеми з борговим навантаженням. Виручка зростає у лідерів ринку, але без державної підтримки ці показники були б значно нижчими.

З початку 2017 року найбільше зростання акцій продемонструвала «Індустріальна молочна компанія», якій вдалося значно оптимізувати кредитний портфель, реструктурувати кредитну лінію від ЄБРР та відкрити нову від Альфа‑Банку. За останній час компанія оптимізувала виробничі процеси та позбавилася непрофільних активів. Іншим важливим фактором зростання акцій стало підвищення виробничих показників та їх перевищення над прогнозними рівнями. Це дозволило компанії посісти перше місце в рейтингу зростання котирування акцій. Останні котирування становили 12,5 злотого за акцію, а на початку року за акцію давали не більше 8.

«Миронівський хлібопродукт» отримав близько $30 млн бюджетної дотації як компенсацію ПДВ, а агрохолдинг «Укрледнфармінг», що володіє компанією Avangardco, одержав понад $5 млн. Акції МХП відреагували на це зростанням з $10 до $11,5 за кожну.

З літа 2017 року вони демонструють поступове зростання, що пояснюється очікуванням збільшення виробничих, експортних потужностей, оптимізації боргового навантаження та підвищення ліквідності компанії.

Акції Avangardco також відреагували позитивно, додавши у ціні понад 20%, однак зростання не таке стрімке, як в МХП, а динаміка торгів й зовсім не велика, адже їх дохідність досі не надає інвесторам впевненості у фінансовому здоров’ї компанії через високе кредитне навантаження. В «Укрлендфармінг» велика частка виручки формується за рахунок значних обсягів реалізації та закупівлі зернових у деяких державних компаній. Опосередковано це також являє собою форму державної підтримки, однак при позбавленні такого механізму поповнення оборотних коштів фінансові показники компанії були б набагато гіршими.

Зростання котирувань продемонструвала Ovostar Union за рахунок збільшення виробництва яєць та відкриття ринку ЄС, а також «Агротон», «Укрпродукт» та «Агроліга».

Найбільше зниження цін акцій — у агрохолдинга «Кернел». На початку минулого року його акції знизилися через вихід річного фінансового звіту з падінням виручки майже на 15%.

У 2017‑му виручка «Кернелу» зросла на 9,1% — до $2,169 млрд. При цьому «Кернел» програв справу щодо поставок олії на ринки ЄС — у ній начебто виявили забруднення. Компанія провела M&A угоду щодо аграрного холдингу «Українські аграрні інвестиції», який входить до групи «Онексім»  російського олігарха Михайла Прохорова.

Ринок не вірить у фінансову спроможність компанії управляти такими великими активами належним чином. До того ж, останні місяці «Кернел» постійно згадується у новинах у зв’язку зі зміною СЕО, відтоком кадрів та ротацією майже усієї вертикалі компанії.

Щодо «Мілкіленд», то її акції з початку року знижувалися через банкрутство «Останкінського молочного комбінату» (знаходиться в РФ) і реструктуризацію заборгованості російського підрозділу компанії. Цей факт дуже негативно відобразився на котируваннях. Варшавській біржі навіть довелося на певний час зупинити торги акціями компанії до моменту публікації звіту. Після його оприлюднення акції впали на понад 10%.

У середині ІІІ кварталу 2017 року «Мілкіленд» вдалося реструктурувати борг перед ОТП Банком та продемонструвати прибуток на рівні 1,6 млн євро, що дозволило акціям ненадовго скоректуватися, однак негативний тренд продовжився до початку вересня, коли з’явилася інформація про отримання дозволу на експорт молочної продукції до ЄС. У цей період акції за півтора тижні зросли на 25% з 1,46 до 1,83 злотого за акцію. Далі трейдери стали фіксувати прибутки, і акції продовжили зниження, оскільки компанія не змогла відновити довіру інвесторів.

У цілому акції всіх українських агрохолдингів можна охарактеризувати як недооцінені з позитивним прогнозом на 2018 рік.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

22 години тому

ТОП-5 катаклізмів: нашестя проти врожаїв

Глобальні кліматичні зміни досягли й України. "Житниця Європи" все ще ставить рекорди врожайності. Але самих лише знаменитих чорноземів для успіху стає замало. Виклик фермерам кинула сама природа.

Метеозахист   

24 травня 2019 11:32

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах

Румунський фермер Георге Ніцю вже понад 26 років працює в аграрному секторі й, незважаючи на важку працю, не бачить себе в іншій галузі. У 2001 році він заснував агрокомпанію SC OPT – MP SRL. Георге працює на 768 га землі, більша частка якої належить йому.

Як живе іноземний фермер   

24 травня 2019 09:22

Зняття мораторію на землю: Світовий банк чекає рішення від Зеленського

Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, виступаючи на прес-конференції сказала:

«Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента та новий Президент візьмуть на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на землю».

За словами Сату Кахконен, ціна на землю залежатиме насамперед від свободи дій на ринку. Тобто, чим вільніший буде ринок продажу землі, тим вищою буде її вартість.

Читайте: Повне занурення аграріїв в цифрові технології: як охопити неосяжне?

За оцінками Світового банку, ВВП України у 2020 р. може прискоритися до 3,4%, а у 2021 р. – до 3,8% за трьох умов:

  • зняття мораторію на землю,
  • продаж державної частки в банківській сфері приватним структурам
  • послідовна боротьба з корупцією.

Landlord раніше повідомляв про те, що команда Володимира Зеленського виступає за скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Політика   

23 травня 2019 10:47

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

Показати ще