Десикація мінімізує втрати урожаю сої

Соя — культура особлива, до того ж прим­хлива. Адже для неї характерна фізіологічна різноякісність. Це проявляється на окремих рослинах чи навіть бобах на різних плодоносних вузлах, що в результаті призводить до неодночасного розвитку й дозрівання.

У стадії дозрівання в рослин сої майже зупиняються плодоношення, ріст стеб­ла та поглинання поживних речовин. А ще на початку фази природної стиглості припиняється приріст сухої маси. Все це на тлі зазначеної різноякісності призводить до нерівномірної вологості стеблостою рослин, що у свою чергу утруднює визначення оптимального терміну збирання врожаю. А прохолодна й волога погода в період достигання насіння може призвести до подовження вегетаційного періоду — це унеможливлює використання сої як попередника під озимі зернові культури.

І ось тут як спосіб боротьби з усіма цими негараздами на арену виходить десикація, тобто передзбиральне підсушування. Навіть більше — ця процедура просто таки необхідна для отримання високоякісного врожаю сої. Адже вона не лише пришвидшує на 5–7 діб достигання культури, а й полегшує збирання врожаю за умов високої забур’яненості та вологої погоди.

Однак треба пам’ятати, що десикацію проводять за вологості насіння сої не вищої за 50%. Це гарантує збереження врожайності, маси 1000 насінин і вмісту білка й олії в них.

Для десикації, яку зазвичай проводять за 10 діб до збирання врожаю, застосовують відповідні препарати — десиканти. Найрозповсюдженіші з них — Реглон Супер, Скорпіон, Баста, Везувій і Гліфоган. Усі вони мають норму використання 2–3 л/га.
Як саме працює десикація? Під дією препарату клітина з порушеннями оболонки гине. Важливий момент: десиканти зменшують уміст вологи як в оброблених рослинах, так і в їх генеративних органах.

Регламент роботи з хімічними речовинами вимагає застосовувати десиканти в суміші з 15%‑м розчином карбаміду. Це дозволяє зменшити норму витрати препаратів на 25% без зниження їх ефективності.

Десиканти на основі ізопропіламінної солі гліфосату застосовують у разі затяжних дощів для пришвидшення достигання сортів сої пізньостиглої групи, а в прохолодні періоди — й середньостиглої. Завдяки доцільному поєднанню препаратів значно скорочується термін підсушування рослин, що у свою чергу дозволяє мінімізувати втрати врожаю.

Застосування десикантів на основі гліфосату призводить до відмирання клітин генеративних органів рослин, які потім висихають природним шляхом. У процесі відбувається блокування рослинних ферментів, що беруть участь у синтезі ароматичних кислот. Одночасно висихають листки й стебла, також всихають бур’яни, що значно полегшує збирання сої. Препарати, проникаючи в судинну й кореневу системи рослини, порушують їх вегетацію. Дію препаратів на основі гліфосату можна побачити через два тижні після обробки.

Також доцільно застосувати десиканти в суміші з 10%‑м розчином аміачної селітри — це сприяє значному підвищенню якості врожаю.

Глюфосинат амонію варто застосовувати у фазу початку побуріння бобів нижнього й середнього ярусів рослини. Препарат збільшує рівень накопичення вільного аміаку, що призводить до швидкого побуріння зеленої маси рослин. Накопичення вільного аміаку, зниження рівня глютаміну, уповільнення процесу фотосинтезу характеризує глюфосинат амонію як десикант і гербіцид суцільної дії. Наслідки дії препарату з’являються за 10–14 днів після обробки залежно від агрометеорологічних умов.