ОСТАННІ НОВИНИ
Данія розширила на 300 млн данських крон (близько $43 млн) фінансування Данського експортно-інвестиційного фонду, який підтримує не лише данських експортерів, але й надає фінансові інструменти для українських компаній, які мають данських постачальників, та данські компанії, які готові інвестувати в Україну, поінформувала пресслужба Міністерства економіки.
Фонд уже відібрав 21 проєкт, який Данія готова реалізувати в Україні. Наразі проєкти на стадії оцінки.
З огляду на розширення фінансування, домовилися із Данським експортно-інвестиційним фондом обговорити інвестиційні проєкти, які зібрало Міністерство економіки у пріоритетних для уряду секторах. Проаналізувати їхній потенціал втілення у межах роботи фонду й за потреби посилити ці проєкти через державну підтримку, аби вони відповідали вимогам й змогли претендувати на доступні фінансові інструменти від Данії, — розповіла міністерка економіки Юлія Свириденко про результати зустрічі із виконавчим директором Данського експортно-інвестиційного фонду Педером Лундквістом.
Окрім підтримки інвестицій в Україну, партнери готові підтримувати український імпорт до Данії. Країна вже має кілька пілотних проєктів. Наприклад, у данських супермаркетах з’явилися полиці з товарами, зробленими в Україні.
Сподіваємось на масштабування цієї ініціативи. Крім того, Торгова палата Данії готова популяризувати купівлю данськими компаніями української продукції й сприяти виходу українських виробників на данський ринок, — додала вона.
За словами Свириденко, данська компанія Hydrema, яка виробляє важкі машини для розмінування, вже локалізувала своє виробництво в Україні. Потужності компанії дозволяють виробити 14 машин впродовж наступних 2 років.
Зауважимо, Україна представила німецьким інвесторам можливості для вкладень у важливі сектори національної економіки, за інформацією з Міністерства економіки України.
Під час зустрічі з Робертом Габеком, віцеканцлером та федеральним міністром економіки та захисту клімату Німеччини, Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр та міністр економіки України, зазначила, що вже існують успішні приклади німецьких підприємств, які розмістили своє виробництво в Україні.
Впевнена, що наші країни мають ще більший потенціал для співпраці в багатьох галузях економіки. Ми визначили найбільш перспективні сектори для інвестицій, які можуть зацікавити німецькі компанії. Це енергетика, транспорт і логістика, агропереробний комплекс, виробництво критичних матеріалів та “зеленої» сталі”, — сказала вона.
На сьогодні у сфері енергетики розроблено понад 200 обіцяючих проєктів на загальну вартість $60 млрд, включаючи вітрові та сонячні електростанції, децентралізовану генерацію, біопаливні станції, а також видобуток нафти та природного газу.
У транспортній і логістичній галузях німецьким партнерам було представлено 73 перспективних проєкти з загальним бюджетом $2,7 млрд, які охоплюють залізничний, морський та річковий транспорт та експортну логістику.
В агропереробному секторі демонстрували понад 80 перспективних проєктів з сукупним капіталом понад $2,9 млрд.
Також обговорювалися можливості залучення німецького бізнесу до розвитку і обробки літію, графіту, титану, нікелю та інших критичних матеріалів. У цих секторах представлено 55 проєктів на суму $8,2 млрд.
Наприкінці зазначено, що німецький уряд та страхова компанія Euler Hermes минулого року продовжили реалізацію програми інвестиційних гарантій. В Україні наразі діє 46 таких гарантій на суму приблизно €340 млн, при цьому обсяг експорту за цими гарантіями минулого року досяг близько €170 млн.
Нагадаємо, в Україні з 1 січня стартував новий етап земельної реформи, згідно з яким ліміти на продаж сільськогосподарських земель збільшилися зі 100 до 10 тис. га. Малий та середній агробізнес опинився під загрозою, а разом з ним функціонування сільських територій.
З 1 січня 2024 року настав другий етап відкриття ринку земель із залученням основних гравців – юридичних осіб, які зможуть отримати у власність в одні руки не більше 10 тис. га. Очікуваний вплив від цього на розвиток економіки коливається в діапазоні 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років.
За підрахунками експертів 187,7 тис. угод купівлі-продажу було укладено з моменту відкриття земельного ринку до листопада 2023 року.
У порівнянні з 2022 роком — ринок зріс на 58%, водночас четвертий квартал перевищив всі попередні квартали 2023 року. Обсяг ринку все ще майже на 40% менший, ніж до повномасштабного вторгнення. Ситуація значно відрізняється між регіонами, в деяких регіонах обсяг ринку перевищує показники до вторгнення, мовиться у квартальному огляді земельного ринку, підготовленому KSE.
Нині українські аграрії не мають достатньої кількості ресурсу, аби купувати великі масиви землі. Таку думку озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, продаж і купівля землі у більшості випадків відбувається саме серед юридичних осіб. На його переконання, обмеження негативно вплинуло на середніх товаровиробників та спричинило для них низку нових викликів.
Фахівці вказують, що, якщо до повномасштабного вторгнення щоденно укладалось угод на 841 гектар, то у травні 2022 року цей показник впав до 196 гектар. У другій половині 2023 року щоденний обсяг укладених угод купівлі-продажу склав 529 гектарів, що на 37% менше, ніж перед вторгненням.
Міністерство аграрної політики та продовольства України раніше висловлювало переконання, що на ринку землі не виникне ажіотажу, а також не передбачає його у майбутньому, писав Landlord. Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зазначав, що у минулі роки продажі сільськогосподарської землі становили до 1% від усієї її площі, і ймовірно, ці цифри залишаться на подібному рівні і в поточному році.
Микола Сольський додав, що з моменту відкриття ринку землі для юридичних осіб суттєвих змін не відбулося. Підприємці придбали менше землі, ніж очікувалося. Міністр наголосив, що будь-які обмеження на ринку призведуть до виникнення нових схем їх ухилення, тому важливо, щоб ринок залишався максимально лібералізованим.
В областях України з найбільш родючими ґрунтами, — Полтавській, Черкаській, Вінницький, західних областях України — вартість оренди землі вже набагато вища, ніж в деяких країнах Європи.
Анна Лиса
