ОСТАННІ НОВИНИ
Цьогоріч лютий місяць виявився найтеплішим за весь період спостережень Укргідрометцентру, за винятком лівобережних областей. Середня місячна температура повітря була на 4,6-7,2°С вищою за норму і становила від 0,5°С на Сумщині до 6,7°С тепла на Закарпатті, мовиться в аналітичній довідці НААН.
Максимальна температура повітря на більшій частині території країни підвищувалася до 14-19 0С, в Одеській та Закарпатській областях – до 20-21°С, у північно-східних, Черкаській, Полтавській та Харківській областях – 8-13 0С тепла.
Тоді як мінімальна температура повітря знижувалася до 3-8°С, у Чернігівській, Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях – до 9-11°С, на Сумщині – до 16°С морозу.
Зауважується, що середня кількість опадів у місяці лютому на більшій частині території країни виявилася більшою за норму і становила 125-176 % (від 37 до 65 мм), у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Харківській областях їх кількість була близькою до місячної норми – 85-119 %. Найменше опадів відмічалося у південних областях – 14-58 % норми (від 4 до 22 мм). Місцями на півдні Одеської та Миколаївської областей опадів упродовж місяця не було зовсім
Станом на кінець лютого на багатьох площах південних, центральних та західних областей рослини озимих культур повільно вегетували, на окремих площах відбувалася зміна фазового розвитку. Найбільш активна вегетація озимих культур спостерігалася у західних та південних областях, де відмічався надзвичайно ранній (на 1,5-2 місяці) перехід середніх добових температур повітря через +°С.
Посіви перебували переважно у фазі “кущіння”, на окремих площах – у фазі “третій листок” та “сходи”. На більшості площ північних, північно-східних, східних та центральних областей озимі культури ще знаходилися у стані неглибокого зимового спокою. Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур у лютому були задовільними.
Аномально тепла погода у першій декаді лютого та плюсові температури у другій декаді призводять до малоактивної, а в окремі дні ‒ до більш активної вегетації озимих культур, мовиться в аналітичній довідці НААН.
Раннє її відновлення, коли переважають довгохвильові червоні промені, сприяє ростовим процесам, нагромадженню надземної маси. Рослини мають більше часу для регенерації пошкоджених за зиму тканин.
На деяких посівах спостерігається значне пошкодження листків внаслідок дії низьких температур при недостатній висоті снігового покриву. Слабка сонячна радіація й помірні температури сприяють формуванню стеблостою. Такі умови позитивно впливають на посіви пізніх строків сівби, які не розкущилися, або недостатньо розкущені.
Відбувається вегетативний тип розвитку, який триватиме, поки не будуть переважати короткохвильові сині промені високих енергій за яких рослини вступають у генеративний тип розвитку.
Зауважимо, погодні умови першої декади січня на перезимівлю озимих культур негативного впливу не мали.
Початок першої декади січня характеризувався теплою, як для цієї пори року погодою. У другій половині декади відбулося різке зниження температури повітря до мінусових значень. Опади, на початку декади у вигляді дощу, мокрого снігу, а надалі (до настання морозів) снігу випали на всій території країни.
Опади у вигляді снігу, місцями мокрого снігу, у південних областях у вигляді дощу спостерігалися майже на всій території країни.
Опади, що випали надалі суттєво поповнять запаси вологи верхнього шару ґрунту. Водночас нестійкі погодні умови, такі як почергові зміни температури повітря з мінусових на плюсові значення й навпаки, сходження та утворення снігового покриву, локальне залягання льодяної кірки, знижують зимостійкість, зокрема – морозостійкість озимини. Тому, контроль за її перезимівлею має залишатися актуальним.
Одначе, варто нагадати, що кожного року в Україні ситуація з опадами погіршується, і, відповідно, стає важливим впровадження технологічних рішень для подолання цих викликів, повідомив Владислав Тютюнник, директор компанії Inter Agrolab та заступник директора з виробництва СТОВ «Інтер», під час участі в онлайн-конференції «InterAGROlab: шлях до ефективного землеробства», передає AgroPortal.
Сучасною тенденцією є активне переміщення зони Степу в напрямку центру та півночі, що вимагає від агровиробників змінити технології для забезпечення успішного вирощування врожаїв. Зокрема, Владислав Тютюнник поділився прикладами з Черкащини, Полтавщини та Кіровоградщини, де внаслідок дефіциту опадів у 2020 році кукурудза не утворила початків.
Рекомендацією аграріям є проведення аналізу кількості опадів у регіонах, де розташовані їхні поля. Дослідження компанії “Inter Agrolab” вказують на важливість врахування розподілу опадів для ефективного ведення сільськогосподарських робіт.
В Україні відкрили Кліматичний Офіс, що сприятиме змінам у кліматичному ландшафті країни, інформує пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, це остання ланка, яка завершить розбудову кліматичного врядування в нашій країні.
Нагадаємо, виробники картоплі не могли зібрати урожай у деяких регіонах Німеччини, Нідерландів та Бельгії через сильні опади, які тривали кілька тижнів.
Українські аграрії, ймовірно, не скорочуватимуть прогнозовані площі посівів озимої пшениці під урожай 2024 року, попри вищі витрати на логістику, спричинену російським вторгненням.
Зокрема, майже половина фермерів (45 %) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. 14% аграріїв зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.
Також упродовж більшої частини зимового періоду погодні умови в Україні були достатньо сприятливими для перезимівлі озимих зернових культур, про що свідчать стан посівів та гідротермічні показники.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
