Ціна меду зростає не через дефіцит: як квоти ЄС змінюють економіку українського експорту

Повернення європейських митних квот створює піковий попит на український мед і різко підвищує ціну, навіть за стабільних обсягів виробництва.

Зростання ціни на український мед у 2024–2025 роках стало для ринку одним із найбільш відчутних викликів. Важливо, що це підвищення не пов’язане з різким скороченням виробництва або зникненням пасік. Обсяги пропозиції залишаються відносно стабільними, а ключовим драйвером змін стала регуляторна політика Європейського Союзу.

Після тимчасового скасування мит у 2022 році ЄС повернувся до системи безмитних квот. Це означає, що український мед може постачатися до Європи без мита лише в межах чітко визначених періодів і обсягів. У результаті європейські імпортери змінюють свою поведінку. Вони виходять на український ринок не тоді, коли в них виникає реальна потреба в продукті, а завчасно, намагаючись закупити максимальні обсяги до відкриття квоти.

Такий підхід формує різкий і концентрований попит у дуже короткий проміжок часу. Ринок фізично не встигає перекрити його пропозицією, навіть за нормального врожаю. Як наслідок, ціна зростає швидко і суттєво. Для експортерів це означає не лише вищі доходи, а й значно більше навантаження на оборотний капітал.

На практиці це змінює логіку роботи з контрактами. У періоди зростання ціни експортери дедалі обережніше ставляться до довгострокових зобов’язань і віддають перевагу спотовим продажам. Така модель дозволяє зберігати гнучкість, але потребує постійного контролю за закупівлями, фінансами і ризиками.

Водночас повернення мит робить роздрібні формати і роботу з власними брендами менш привабливими. За високої ціни та додаткових регуляторних витрат роздрібна модель швидко втрачає рентабельність, особливо в умовах жорсткої конкуренції на європейських полицях. Саме тому більшість українських експортерів зосереджуються на продажах сировини для подальшої переробки і фасування в ЄС.

Досвід Beehive показує, що за таких умов ключовим стає не максимальне нарощування обсягів, а здатність працювати з волатильністю. Компанії змушені балансувати між ціною закупівлі, термінами продажів і доступними фінансовими ресурсами, приймаючи рішення майже в режимі реального часу.

Про те, як українські експортери меду працюють з волатильністю цін і квотами ЄС, Landlord поговорив із генеральним директором компанії Beehive Семеном Гагаріним.