У галузі дієтології велике значення має час. Деякі продукти рекомендується споживати лише уранці, інші вважаються кориснішими ввечері, а є такі, що краще уникати в певний час дня. Час впливає і на споживання молока, і згідно з індійськими експертами у галузі харчування, оптимальний час для його вживання – вечір, особливо перед сном, пише “Клопотенко“.
Ця рекомендація ґрунтується на знанні циркадного ритму нашого організму та складу молока. Молоко містить амінокислоту триптофан, яка є попередником серотоніну і мелатоніну, регулюючих настрій і сон. Вживання молока ввечері сприяє заспокоєнню, розслабленню та покращенню якості сну. Крім того, користь молока для кісток завдяки його вмісту кальцію та вітаміну D. Вечірнє споживання молока сприяє кращому засвоєнню цих поживних речовин та зміцненню кісток, зубів і загального здоров’я.
Проте варто зауважити, що індивідуальні вподобання та дієтичні обмеження можуть варіюватися. Для людей з непереносністю лактози або дієтичними обмеженнями вечірнє вживання молока може бути неефективним. У таких випадках рекомендується замінити його на мигдальне або соєве молоко, або, якщо непереносність не дуже виражена, обрати безлактозне молоко.
Також індійські дієтологи часто пораджують додавати в молоко спеції, щоб розширити спектр корисних речовин. Також слід пам’ятати про нагрівання молока перед вживанням. Холодне молоко може бути приємним, але перед сном краще вибирати теплі напої для заспокоєння організму.
Нагадаємо, приблизно 40% підприємств, що спеціалізуються на виробництві сирого молока, зазнали збитків до початку повномасштабної війни в Україні. В цей момент цей показник зріс до майже 60%.
Частка тіньового ринку молочної продукції в Україні становить близько 20%, а фальсифікованої продукції — майже 10%. Серед негативних наслідків зазначено також шкоду міжнародному діловому та політичному іміджу України, зростання ризиків для здоров’я та життя споживачів, втрату надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Виробники свіжих молочних продуктів зазнали впливу зростання цін на молочну сировину, внаслідок чого почали плавно підвищувати ціни на свою продукцію.
Частка тіньового ринку молочної продукції в Україні становить близько 20%, а фальсифікованої продукції — майже 10%. Серед негативних наслідків зазначено також шкоду міжнародному діловому та політичному іміджу України, зростання ризиків для здоров’я та життя споживачів, втрату надходжень до бюджетів усіх рівнів. Для мінімізації фальсифікату на внутрішньому ринку СМПУ напрацювала план заходів з протидії його розповсюдженню.
В Україні протягом січня-листопада 2023 року було вироблено 6,8 мільйона тонн сирого молока, що на 5,8% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Станом на 1 грудня, поголів’я корів в Україні оцінювалося у 1,3 мільйона голів, що на 6,3% менше, ніж на цю ж дату роком раніше. У агропідприємствах налічувалося 0,38 мільйона голів корів, що на 1,7% менше.
Експорт молочних продуктів з України у вартісній оцінці знизився в 2023 році майже на 30% в порівнянні з 2022 роком, тоді як імпорт збільшився більш як на 15%. Через це торік негативне сальдо експорту-імпорту склало – $77.2 млн, тоді як у попередньому 2022 році показник був позитивним – $28.2 млн.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в грудні 2023 року ціни на молоко-сировину в Україні досягли поточних середньоєвропейських рівнів, що спостерігалося на українському ринку у 2020-2021 роках. Він вказує, що чинна закупівельна ціна відповідає балансу попиту і пропозиції сирого молока, що склалося на внутрішньому ринку. Зараз пропозиція молока-сировини в Україні майже рівна попиту молокопереробних підприємств.
Китай наближається до статусу третього найбільшого виробника молока у світі. Згідно з даними Rabobank, попри високий обсяг виробництва молока — Китай залишається головним імпортером цієї продукції через велику кількість населення та, відповідно, має великий попит на молочні товари, повідомляє DairyNews. Аналітики вказують на значну перспективу подальшого зростання внутрішнього споживання молока на душу населення, яке наразі становить лише третину від середнього світового рівня.
Державна служба забезпечення безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів оглянула свою діяльність протягом 2023 року. Також, за результатами фітосанітарних процедур 2023 року, 528 експортерів можуть експортувати сою, кукурудзу та ячмінь до Китаю. Згідно з повідомленням відомства, минулого року було узгоджено 16 форм двосторонніх ветеринарних сертифікатів на експорт продукції державного ветеринарного контролю та нагляду з України до 11 країн світу.
Маргарита Юзяк
