Новини / Фінанси     19 лютого 2019 14:18

Британські фермери через Brexit шукають нові ринки збуту. Яку продукцію з ВБ їстимуть українці

Британські виробники м'ясної та молочної продукції розширюють ринки збуту через вихід країни з ЄС. Наразі активно налагоджують співпрацю з партнерами з Близького Сходу та країн, що розвиваються. Зокрема, шукають покупців для своїх товарів в Україні.

Про це повідомляє Zawya.

На масштабній міжнародній виставці Gulfood у Дубаї свою продукцію представляє 79 британських компаній. У такий спосіб вони розширюють спектр споживачів, аби в разі виходу з ЄС «без угоди» не втратити повністю ринки збуту.

Річ у тім, що коли британський уряд не прийме угоду про шлях виходу з Євросоюзу, для експортерів мита й тарифи на збут продукції в країнах Європи піднімуться до 35%. Тому вони намагаються якнайшвидше укласти нові угоди для продажу своїх товарів у країнах Африки, Близького Сходу та Азії.

ЧитайтеЯк Авангард представляє Україну на міжнародній виставці GulFood 2019

«Ми розширюємо якнайдалі наші ринки збуту. Так як наше підприємство – це невеликий сімейний бізнес, ми не можемо літати по всьому світу для проведення переговорів. Тому презентуємо нашу сирну продукцію на цій виставці. Адже якщо ми за одну ніч втратимо всіх європейських споживачів, нам потрібно мати альтернативу», – пояснює Генрі Опеншоу, директор з експорту Grandma Singletons (компанія, що займається виробництвом крафтових сирів у графстві Ланкашир).

Компанія вже провела низку ефективних перемовин щодо реалізації своїх товарів в Україні, Пакистані та Близькому Сході.

Крім виробників молока й молочної продукції на виставці Gulfood шукають покупців і компанії з виробництва м’яса. Наприклад, «The Meatless Farm Company» вже уклала угоду з мережею супермаркетів ОАЕ – Spinney’s. Також провела переговори з представниками інших країн.

Як раніше повідомляв Landlord, на найбільшій у світі виставці сільськогосподарських та харчових продуктів, інгредієнтів, напоїв і обладнання Gulfood 2019 Україну представляє більше 70 вітчизняних експортерів агропродукції.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

22 години тому

ТОП-5 катаклізмів: нашестя проти врожаїв

Глобальні кліматичні зміни досягли й України. "Житниця Європи" все ще ставить рекорди врожайності. Але самих лише знаменитих чорноземів для успіху стає замало. Виклик фермерам кинула сама природа.

Метеозахист   

24 травня 2019 11:32

Георге Ніцю: З відповідною технологією можливо все, навіть вирощувати гарні врожаї в несприятливих умовах

Румунський фермер Георге Ніцю вже понад 26 років працює в аграрному секторі й, незважаючи на важку працю, не бачить себе в іншій галузі. У 2001 році він заснував агрокомпанію SC OPT – MP SRL. Георге працює на 768 га землі, більша частка якої належить йому.

Як живе іноземний фермер   

24 травня 2019 09:22

Зняття мораторію на землю: Світовий банк чекає рішення від Зеленського

Світовий банк вважає, що відкриття ринку землі в Україні може додати до зростання економіки держави 1–2% і розраховує, що нова українська влада візьме на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на продаж землі сільгосппризначення.

Про це повідомляє Укрінформ.

Директор Світового банку з питань України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен, виступаючи на прес-конференції сказала:

«Ми сподіваємося, що нова Адміністрація Президента та новий Президент візьмуть на себе зобов’язання щодо зняття мораторію на землю».

За словами Сату Кахконен, ціна на землю залежатиме насамперед від свободи дій на ринку. Тобто, чим вільніший буде ринок продажу землі, тим вищою буде її вартість.

Читайте: Повне занурення аграріїв в цифрові технології: як охопити неосяжне?

За оцінками Світового банку, ВВП України у 2020 р. може прискоритися до 3,4%, а у 2021 р. – до 3,8% за трьох умов:

  • зняття мораторію на землю,
  • продаж державної частки в банківській сфері приватним структурам
  • послідовна боротьба з корупцією.

Landlord раніше повідомляв про те, що команда Володимира Зеленського виступає за скасування мораторію на продаж сільгоспземель.

Політика   

23 травня 2019 10:47

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

Показати ще