Болгарські фермери розпочали безстрокові протести

У Болгарії фермери, які вирощують зерно та інші продукти, розпочали безстрокові протести відповідно до повідомлення Bulgarian News Agency. Вони оголосили про блокування доріг по всій країні з вівторка, 6 лютого.

Це рішення було прийняте після невдачі на зустрічі з прем’єр-міністром Болгарії 4 лютого, яку провела Національна асоціація виробників зерна (NGPA).

Вимоги фермерів різноманітні і включають фінансову підтримку, законодавчі зміни та перегляд угоди ЄС щодо «Зеленої угоди», з метою скасування положень, які вони вважають шкідливими для свого бізнесу.

NGPA погрожує, що протести будуть тривати, поки їхні вимоги не будуть виконані, і заявляє про можливе збільшення тривалості блокування доріг щодня.

Спочатку протести заплановано було на час з 10 ранку до обіду. Трактори та інша сільськогосподарська техніка перекрили доступ до автомагістралей і доріг у всіх куточках країни. Поліція була присутня, щоб переконатися, що фермери не виїжджають на автомагістралі. Потім транспортні засоби були припарковані біля доріг, готуючись до наступного дня протестів.

Рух у районі прикордонного переходу Дунай Мост між Болгарією та Румунією через Дунай було заблокованр. Приблизно 100 фермерів разом із технікою перекрили дорогу між Мізією та Оряхово, яка веде до поромної переправи до Бешета в Румунії. Хлібороби з Хасковської області повідомили, що близько 200 з них долучилися до протестів.

За словами Даніели Дімітрової, голови Асоціації виробників зерна Дунайської Добруджі, яка є ключовим регіоном вирощування зерна в Болгарії, болгарським фермерам потрібні законодавчі зміни та спрощення адміністративного тягаря.

. “Це допоможе знизити собівартість виробництва і зробить нас конкурентоспроможними порівняно з сусідніми країнами. Зелений пакт підвищує наші витрати, а ціни падають через війну в Україні. Ми хочемо, щоб у сільському господарстві існували тільки договори оренди, щоб мати можливість застосовувати технології та практики. Ми б хотіли, щоб орендна плата за землю регулювалася на основі витрат і ринкових цін. […] Ми усі розуміємо, що якщо ми не об’єднаємося, ми не зможемо протистояти цінам інших країн”, — казав він.

Що передбачають вимоги протестувальників

• П’ять ключових культур зернового сектору (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник і ріпак) повинні бути включені до програми державної допомоги для підтримки фінансової стабільності аграріїв у зв’язку з негативними наслідками агресії Росії проти України у 2024 році, без впливу на підтримку інших галузей сільського господарства.
• Провести законодавчі зміни для поліпшення умов сільськогосподарської діяльності. Ці зміни мають стосуватися: сприяння укладанню добровільних договорів на користування земельними ділянками, регулювання укладання довгострокових договорів оренди, запровадження державного механізму регулювання орендної плати за землю на основі врожайності та цін реалізації, прийняття законів про сільськогосподарські організації та кооперативи, оголошення зрошення стратегічним пріоритетом і модернізація зрошувального землеробства.

• Виступити за захист болгарських виробників під час перегляду регламенту ЄС щодо лібералізації торгівлі з Україною. Мета – уникнути нового ризику для виробництва зернових культур та ефіроолійних рослин шляхом встановлення захисних заходів, ліцензування та квот на імпортні культури.
• Працювати на рівні ЄС з метою пом’якшення екологічних правил, передбачених “Зеленою угодою”, в стратегічних планах розвитку сільського господарства і сільських територій, які передбачають досягнення відступу від вимог про сівозміну та мінімізацію ріллі до 2024 року.
• Здійснити заходи для вирівнювання субсидій та підтримки виробників зерна в ЄС.

Нагадаємо, тисячі фермерів з усієї Європи протестували у Брюсселі під час зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка була присвячена “майбутньому європейського сільського господарства” Уряди повинні протистояти закликам до збільшення фінансової підтримки фермерів, які протестують у Європі, заявила директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва.

Польські мітингувальники анонсують страйки на всіх прикордонних пунктів між Польщею та Україною. Вони пригрозили блокадою доріг та автомагістралей по всій країні.

Своєю чергою, 5 лютого, фермери у 16 містах Латвії влаштували акції протесту, виїхавши колонами сільськогосподарської техніки на дороги. Серед вимог фермерів – негайне введення заборони на імпорт російських і білоруських харчових продуктів без перехідного періоду та відновлення пониженої 5% ставки податку на додану вартість (ПДВ) на латвійські фрукти й овочі.

25 січня стало відомо, що Латвія розглядає ініціативу обговорення з міністрами сільського господарства ЄС введення заборони на імпорт російської агропродукції та заміну її українськими товарами, повідомляв міністр сільського господарства Латвії Армандс Краузе. Його висловлювання отримали підтримку Литви та Естонії.

Вже за п’ять днів, тобто 30 січня, правляча коаліція в Латвії досягла політичної угоди про введення заборони на імпорт зерна з Росії та Білорусії. Прем’єрка країни Евіка Сіліня (від партії “Нова єдність”), міністр сільського господарства Армандс Краузе (“Союз зелених і селян”) та голова фракції “Прогресивної партії” у Сеймі Андріс Шуваєвс оголосили намір підготувати та схвалити відповідний законопроєкт у лютому.

Єврокомісія планує торговельні заходи щодо України після того, як Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина у спільному листі до ЄК зажадали введення імпортних мит на українське зерно через нібито недобросовісну конкуренцію.

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини подали спільний лист до Єврокомісії, в якому висловили вимогу про введення імпортних мит на українське зерно.

Європейська комісія планує розробити проєкт постанови, який передбачатиме продовження безмитного режиму для експорту з України до середини 2025 року. Проте, польська пропозиція щодо відновлення тарифних квот на агропродукцію була відхилена, і розглядається можливість введення системи ліцензування.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський опублікував позиційний документ щодо аграрних протестів, в якому закликав Євросоюз до спрощення та дебюрократизації спільної аграрної політики.

Маргарита Юзяк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати