ОСТАННІ НОВИНИ
Білоруська деревина, яка підпадає під санкції, незаконно ввозиться на територію Європейського Союзу через Польщу за допомогою фальшивих документів, що заявляють про походження з Казахстану. Польська митниця заявляє, що не може перевірити всі митні декларації фізично.
Цю інформацію опублікували у спільному розслідуванні Білоруського розслідувальницького центру, проєкту української редакції Радіо Свобода “Схеми” та видання Gazeta Wyborcza.
Після введення санкцій проти білоруської деревини імпорт деревини з Казахстану до ЄС значно зріс.
Наприклад, за даними Євростату, у 2022 році з Казахстану в ЄС ввезли деревини на 14 мільйонів євро, а в 2023 році ця цифра збільшилася майже в п’ять разів – до 68 мільйонів євро.
Журналісти проаналізували один із контрактів між казахстанською компанією Nurr-electro та польською компанією PLRBL на поставку соснового палісаду на суму майже 1 мільйон євро. Цей контракт був підписаний у жовтні 2022 року, а поставка відбулася в початковій частині 2023 року.
“Виявилося, що підписи та відбитки печаток на документі казахстанської Nurr-electro сфальшовані, і, як зазначили двоє незалежних експертів із графічного дизайну, накладені на документи за допомогою фоторедактора”, – йдеться в матеріалі.
Крім того, юрист компанії Nurr-electro Арман Тулієвич заявив журналістам, що “не було жодних фінансових операцій за таким контрактом, навіть не говорячи вже про поставку товарів”, і “у нас немає такої печатки”.
Представник білоруської компанії-перевізника “Галлардо” зізнався, що товар не з Казахстану, а з Білорусі: “ми не привозили з Казахстану, ми привозили з Білорусі, нам там завантажили”.
Проте єдиний власник польської компанії-покупця PLRBL, Олег Янович, відмовився відповідати на запитання журналістів.
Розслідувачі через джерела на ринку встановили, що відвантаження деревини відбувалося зі складу білоруського підприємства, власником якого є згаданий Олег Янович.
У Міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що питання обходу санкцій не є предметом їхньої компетенції.
Представники Митної служби Польщі заявили, що не мають можливості фізично перевірити всі митні декларації.
“Із Міністерства внутрішніх справ Польщі надійшла відповідь, що за викладеними в запиті фактами розпочалася перевірка, але від подальших коментарів відомство утрималось”, – йдеться в матеріалі.
Нагадаємо, більшість агропродукції з України експортується морем, обходячи Польщу, але є товари, які не можна транспортувати морським шляхом. Хоча 86% агропродукції експортується морем через порти Одеси та Дунайського регіону, але є товари, які не можуть бути доставлені морським шляхом, і на них є попит, наприклад, у німецьких споживачів, які не можуть отримати цукор та вівсянку з Чернігівщини через порт у Гамбурзі. Це призводить до значних логістичних витрат.
Блокування кордону призводить до збитків в обох країнах. Щодо постачання харчових продуктів логістика стає дорожчою, але це майже не впливає на ціну товарів. Однак через підвищення цін на логістику можливо, що торгові мережі відмовляться від раніше запланованих знижок на товари.
На українсько-польському кордоні виникла складна ситуація, яка створює виклики як для колишнього, так і для нового уряду Польщі, обладнаного різноманітними інструментами. Посол Польщі в Україні, Ярослав Гузи, в інтерв’ю DW висловив думку, що ситуація з протестами на кордоні – лише частина більш загальної проблеми, яка не обмежується польсько-українським конфліктом, але має європейський характер. За його словами, проблеми сільськогосподарських фермерів в Польщі не були вирішені через виборчий період та зміну влади.
Литовські виробники зерна стверджують, що головною їхньою проблемою є не українське, а російське зерно, яке у великій кількості потрапляє до Європейського Союзу. Цю інформацію публікує LRT. За словами представника Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціаускаса, вражає кількість російського зерна, яке пройшло через Латвію та Литву у 2023 році – понад 3 мільйони тонн. Загалом минулого року на ринок ЄС було імпортовано 12 мільйонів тонн російського зерна.
Маргарита Юзяк
