АСУ: Поводження з гноєм свиней потребує конкретних правил

Оскільки, відповідно до закону України «Про побічні продукти» гній відтепер не «відходи», а «побічний продукт», іншими словами — цінне добриво, з’явилася потреба розробити критерії та правила поводження з ним. Про це заявив Президент Асоціації «Свинарі України» Артур Лоза під час прес-конференції у Києві, повідомляє прес-служба АСУ.

«Асоціація «Свинарі України» виступила ініціатором створення такого документу, — Техінструкцій, у яких прописані конкретні правила та принципи роботи з побічними продуктами. Фактично, наше завдання імплементувати ті практики, які існують у світі, щоб зробити максимально корисний продукт агровиробництва й мінімізувати негативні впливи, пов’язані з діяльністю у цій сфері», – наголосив президент асоціації.

Зі слів президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлани Берзіной, поводження з гноєм – це європейський підхід до реалізації екологічного законодавства.

«Поводження з гноєм, гігієнічні вимоги та оцінка впливу на довкілля — взаємопов’язані аспекти, які сконцентровані на вивченні та застосуванні найдоступніших технологій. Діючий ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» розглядає можливість створення такого документу для кожної окремої галузі. Питання критеріїв — одне з ключових, оскільки проводити оцінку впливу за загальними базовими вимогами неможливо, адже кожна галузь має свою унікальну специфіку. В Україні, на жаль, немає загальних довідників з переліком доступних технологій. За ними працює екологічне законодавство, пов’язане із промисловими виробниками у Європі. Впровадження таких стандартів із чітко встановленими правилами, вимогами і показниками і є імплементацією законодавства» – заявила вона.

В свою чергу Голова Комітету Громадської ради при Мінприроди України з питань екологічної безпеки та експертизи Олег Картавцев наголосив., що галузь свинарства — фактично перша галузь, яка почала працювати над цим питанням.

«Щодо стандартизованих підходів до оцінки впливу на довкілля, головна мета — створити такий інструмент, який би могли використовувати державні, місцеві органи влади, громадськість і бізнес. Працюючи над Стандартами, ми максимально залучали світові та європейські підходи», – зазначив він.