Відключення взимку неминучі і 3-4 години – це оптимістичний мінімум: до чого слід підготуватися українцям

“Пошкоджена інфраструктура на мільярди доларів. Найбільш чутливе пошкодження і руйнація – це ДніпроГЕС. Це дійсно дуже велика втрата для України. І слід підкреслити, що ДніпроГЕС – це електростанція, яка серйозно додавала можливість балансувати нашу енергосистему. А у нас і так дефіцит маневрових потужностей, тому її втрата є дуже відчутною. Крім того, атакою на ДніпроГЕС”, – наголосив він і додав, що Росія, по суті, порушила Женевську конвенцію, яка забороняє атакувати ядерні об’єкти, а також гідроелектростанції.

За його оцінкою, з початку війни залишилося всього 25-30% від усіх потужностей, які Україна мала до 24 лютого 2022 року.

Якщо торік росія била переважно по підстанціях, які займаються розподілом електроенергії і які теоретично легше відновити, – каже Олександр Лазуренко, – то цьогорічні удари направлені на об’єкти великої генерації (виробництва) – ТЕЦ, ГЕС. Пробують також атакувати високовольтні лінії переді на атомних станціях. Треба сказати, б’ють дуже фахово, адже нашу стару радянську енергосистему знають добре. “Відчухатися” від таких ударів і компенсувати втрачене за короткий час нереально, тому зима 2024-2025 буде в рази важчою за попередню. Особливо важко буде жителям центру і сходу України.

Скільки годин взимку українці сидітимуть без світла

Днями прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що наразі некоректно прогнозувати, скільки взимку не буде світла та чи будуть відключення взагалі. У Росії є терористичні плани, але й українські енергетики готуються до атак. Про це очільник уряду сказав на пресконференції 10 вересня.

“Ніхто сьогодні не може сказати про 4 години, 16 години або зовсім без відключень. Тому що росіяни мають свої терористичні плани знищення нашої енергетичної інфраструктури”, – сказав прем’єр.

Він запевнив українців, що країна точно пройде майбутню зиму. Але як саме це відбудеться – стане зрозуміло лише під час опалювального сезону.

“Сьогодні пророкувати і робити сенсаційні заяви абсолютно неправильно, і ми так робити не будемо”, – додав очільник уряду.

Утім, певні факти вже можна констатувати, не чекаючи початку опалювального сезону.

Основний тягар цієї зими ляже на атомні станції, пояснює експерт. І якщо у когось ще жевріла надія на повернення Запорізької АЕС, яка б суттєво виправила становище на сході України, то тепер про це доведеться забути. По-перше, Запорізька АЕС досі перебуває під окупацією, що унеможливлює її використання. По-друге, навіть якщо гіпотетично уявити, що вона повернулася в Україну, то швидко запустити її не вийде – вона вже два роки працює в аварійному режимі. Вивести станцію з аварійного режиму і повноцінно перезапустити – це справа не тижнів і навіть не місяця.

Решта АЕС перебувають на Правобережжі України, в основному на заході. І натепер склалася парадоксальна ситуація: основним постачальником електроенергії є західна Україна, хоча зазвичай було навпаки. Є певні технічні моменти, чому не завжди можна “перекинути” електроенергію туди, де її немає, тому в центрі, на сході і частково на півдні роблять ставку на так звану розподілену генерацію, про яку голосно заявляв президент Зеленський.

Але обіцяних президентом гігаватів цієї зими ми ще, зрозуміло, не побачимо, – розповідає пан Олександр. – І не тому, що “ніде нічого не роблять”, а тому, що розподілена генерація не є панацеєю на всі випадки життя.

Що таке розподілена генерація? Це, в основному або газотурбінні, або сонячні (іноді вітрові) електростанції, які живлять окремі заклади, будинки, максимум мікрорайони. Якщо ця станція потужна, її максимум – район обласного центру. І тут виникає проблема №1 – якщо це газ, то він дорогий, а отже собівартість такої електроенергії космічна. Проблема №2 – якщо це сонячна станція, а сонця немає (так само і вітрова), то вона видає набагато менше електроенергії і нестачу треба оперативно чимось компенсовувати. Проблема №3 – в Україні наразі немає навіть типових моделей модульних котелень чи модульних кластерних невеликих електростанцій. І якщо кожний почне ставити конструкцію на свій лад, то з’єднати в одне оцю “унікальну творчість кожного” – справа малореальна.

Але системи регулювання розподіленої генерації в Україні наразі нема. Логічно, вона не може бути єдиною, а має бути регіональною. Тому у випадку, наприклад, поганої погоди, ми одразу матимемо відключення, як от вчора на заході України, бо компенсувати втрачену електроенергію поки немає чим. Звичайно, ті ТЕЦ і ГЕС, які ще “дихають”, намагаються відремонтувати, але як тільки підлатають в одному місці, прилітає від росіян в іншому. Тому казати, що відключень не буде до жовтня/грудня/морозу мінус 10 – некоректно. Відключення можуть бути в будь-який час, поки не закінчиться війна і навіть після того, доки всю енергосистему не відбудують і не збалансують.

І ось тут криється основна причина того, чому наразі неможливо спрогнозувати, по скільки годин без світла сидітимуть українці. Усе залежить від того, хто швидше: ми ремонтуватимемо і будуватимемо, чи росіяни нищитимуть. І в мене особисто немає ілюзій, що українці будуть швидшими, – каже Олександр Лазуренко. – Виходячи з того, що ми маємо зараз, мій оптимістичний прогноз: по 3-4 години відключень щоденно, якщо не буде сильних холодів або ж нових масованих обстрілів того, що ще вціліло.

Якщо ж бути песимістом, то навіть блекаути цієї зими цілком можливі, каже експерт. А от чи будуть українці з опаленням, залежить від того, як працюватимуть котельні.

Тривалий повний блекаут в усій Україні – це явище максимум на 4-6 годин. В Україні така ситуація була у 2022, тоді без світла люди були щось близько доби. Розумієте, атомна станція (а я все ж таки думаю, що тупо по атомних станціях росіяни стріляти не будуть, бо це вже будуть інші проблеми, а не блекаут) побудована так, що за ці 4-6 годин її робота віднолюється, головне, щоби було як передавати енергію по високовольтних лініях. Тому вся країна в темряві по тижню – це малореально. Росіяни зараз і намагаються перебити ці високовольтні лінії, знаючи, що вони повітряні. Логічно, треба було раніше думати про їх захист і закопувати під землю. Але технічно це непростий процес і на раз-два цього не зробиш. Тим не менш, якщо прямо по станції не бити, повний блекаут у нас, на мою думку, неможливий.

Інша річ, блекаут в окремо взятому регіоні, наприклад у Харкові, який втратив всю власну генерацію. Тут можлива відсутність світла кілька днів і зимовий період для цього найбільш “благодатний”. Знову ж таки, на сході і в центрі України цей варіант взагалі має більшу ймовірність, аніж на заході. Що ж до опалення, то все залежить від того, на чому працює котельня. Якщо котельні працюють на газі (а так працює більшість котелень), то централізоване опалення буде. Якщо на твердому паливі – теж без проблем. Але якщо котельні живляться від електроенергії, то тут дійсно можливі проблеми, – вважає Олександр Лазуренко. – Так само слід підготуватися до проблем тим, хто живе в будинках, де немає газу, а опалення і плита працюють від електрики.

Ще більшими песимістами виявилися представники Центру протидії дезінформації, які попереджають, що залежно від розвитку подій, цієї зими в Україні можливі тривалі відключення електроенергії. За оптимістичним сценарієм світла може не бути до 12 годин на добу, а за песимістичним — до 20 годин.

Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук прогнозує кілька сценаріїв розвитку ситуації в осінньо-зимовий період. За сприятливих умов, коли 8-9 енергоблоків атомних електростанцій працюватимуть стабільно, а зима буде помірною, вдасться відновити близько 3 ГВт пошкодженої потужності. В такому випадку відключення електроенергії триватимуть до 12 годин на добу.

Однак за гіршого розвитку подій, коли працюватимуть лише 6-7 енергоблоків АЕС, а відновлення потужності складе лише 2000 МВт, ситуація може погіршитися, особливо якщо зима буде холодною. У такому випадку можливі відключення світла до 20 годин на добу, особливо якщо російські атаки на енергетичну інфраструктуру продовжаться.

Інший прогноз надає член енергетичного комітету Верховної Ради Сергій Нагорняк. На його думку, якщо температура взимку знизиться до -10°C, українці можуть залишатися без електроенергії до 10-12 годин на добу, а в деяких випадках — до 14 годин.

Отже, оцінки більшості фахівців сходяться, однак ці думки чомусь дуже нервують главу Міненерго Германа Галущенка. Раніше він назвав “вкидами” заяви про те, що взимку в Україні відключення світла можуть тривати по 18-20 годин. Галущенко сказав, що Україна пройде зиму в нормальному режимі електрозабезпечення за відсутності нових важких російських ударів по енергетиці.

Тарифи на електроенергію доведеться підіймати в будь-якому випадку

Інша тема, яка дуже не подобається українським урядовцям – це тарифи на електроенергію, підняття яких напряму пов’язують з відключеннями і необхідністю відновлення енергосистеми. Цьогоріч тариф уже зріс від 2.64 до 4,32 грн і українців цікавить, чи очікувати нового підвищення з початком холодів.

Необхідність підвищення тарифів обумовлюють необхідністю модернізації та відбудови, але жителі так званих “енергетичних” міст розповідають, що електростанції і до війни були в плачевному стані.

Наша ТЕЦ – як примара у місті, – розповіла мешканка Ладижина на Вінниччині Анна. – На Ладижинську ТЕЦ прилітало не раз, але і до війни повз станцію було страшно навіть просто пройтися. Ткни пальцем у стінку і вона посиплеться, ніколи там не бачили ні побілки, ні тинькування. Мабуть, усередині ситуація там була не краща, раз її планували консервувати. Одним словом, ремонту за своє життя, а мені вже за 30, на ТЕЦ я ніколи не бачила. І не думаю, що наша ТЕЦ така унікальна, а на інших українських електростанціях все ок.

Окрім ремонтів, кошти від підвищення тарифів мали би спрямовуватися на розвиток зеленої енергетики та її здешевлення, але реально нинішній тариф навіть не покриває збитки виробників електроенергії.

Моя думка буде непопулярною серед українців, але я скажу однозначно: тарифи підвищувати доведеться, – каже Олександр Лазуренко. – І як мінімум вдвічі, гривень до восьми. Історія в тому, що оновлювати енергообладнання на українських електростанціях треба було ще після 20 років від моменту їх встановлення, це їхній гарантійний термін роботи. Але цього ніколи не робили, бо не було грошей, а тарифи не піднімали, бо боялися соціального вибуху. Тепер пройшло вже років мінімум 30 і логічно, що навіть вціліле обладнання постійно ламається. Скажу більше, якби про належне оновлення і техобслуговування станцій, а також про їхній захист дбали вчасно, то може б ми і не мали такої катастрофи як зараз. Те саме стосується термомодернізації, яку треба було робити раніше. Якщо ми хочемо створити якісно нову енергосистему, якщо не тепер, то після війни, то підвищувати тарифи необхідно. Поступово, паралельно розробляючи якісь соціальні програми, які захищатимуть бідних і малозабезпечених, але треба. Бо інакше ця сума зросте ще більше, і тоді буде ще більш боляче. З іншого боку, підвищення тарифів неминуче спричинить зростання боргів за комунальні послуги і тут можновладці мають думати, як вийти з ситуації.

Що ж до зеленої енергетики, то поки що здешевити її вартість не вдається, тому охочих її виробляти вкрай мало. Якщо у мирні часи загальні збитки ще можна було якось перекрити за рахунок дешевої атомної енергетики – там мінус, там плюс, та й вийшли на близько нуля, то тепер зробити це важко. Щоби десь взяти на це кошти, як один із варіантів – знов таки підвищення тарифів. Інші варіанти – залучення інвесторів, вітчизняного бізнесу є нереальними в умовах війни. Треба це визнати і змиритися: поки йде війна і поки в державі шалена корупція ніхто з інвесторів до тебе не прийде. І якщо не хочеш постійно слухати як гримлять генератори і нюхати запах від них, треба підвищувати тарифи.

Офіційно жодних заяв з приводу подорожчання світла взимку уряд поки що не робив, але тут ключове слово поки що.