Україна невдовзі зіткнеться з гострою нестачею робочої сили, й уникнути цього не вдасться навіть за умов технологічного прориву. За даними Всесвітнього економічного форуму (WEF), більшість розвинених країн змушені будуть подвоїти продуктивність працівників, щоб підтримати звичний рівень розвитку — через скорочення працездатного населення та низьку народжуваність.
Для України, де індекс народжуваності сьогодні становить лише 1,26 дитини на жінку (один із найнижчих у світі), ця проблема є особливо загрозливою. Як зазначає редакторка економічного відділу ZN.UA Юлія Самаєва у своїй статті «Сивий — хіт сезону! Як старіння населення змінює світову економіку і Україну», слід переглянути ставлення до віку як чинника продуктивності.
Попри те, що саме люди старшого віку стануть основним ресурсом для економік майбутнього, в Україні вони вже зараз мають суттєві труднощі з працевлаштуванням. За опитуванням Національного інституту стратегічних досліджень, 64% українців віком 40+ стикалися з віковою дискримінацією при пошуку роботи. Це свідчить про глибоку структурну упередженість на ринку праці, яка лише посилює проблему дефіциту кадрів.
У той час як країни з високими доходами намагаються частково компенсувати зменшення трудових ресурсів за рахунок мігрантів, навіть найуспішніші міграційні політики не здатні повернути демографічні показники до рівня 1990-х років. Україна ж перебуває у значно гіршому становищі.
«У них хоча б ще є достатня кількість 55-річних, народжених у останній пік у 1970-х, у нас навіть цього нема», — підкреслює Самаєва.
Вирішенням проблеми могло б стати масове впровадження штучного інтелекту або автоматизація процесів, однак і тут експерти скептичні. Малоймовірно, що навіть найсучасніші технології зможуть подвоїти нинішню продуктивність праці до моменту, коли демографічна криза досягне піку.
За словами Олександра Гладуна, заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя, на кінець 2024 року населення України становило приблизно 34 мільйони, включно з окупованими територіями. Без них — лише 28–29 мільйонів, що ще більше загострює проблему дефіциту людського капіталу.
Нагадаємо, згідно з даними Мінекономіки, одним із головних викликів для повоєнного відновлення України є саме нестача кваліфікованих працівників — як у сфері виробництва, так і в ІТ, будівництві та логістиці. У відповідь уряд запускає програми професійного перенавчання, однак без системної боротьби з віковою дискримінацією ці зусилля можуть виявитися недостатніми.
Висновок очевидний: щоб вижити у демографічному майбутньому, Україна має змінити погляд на вік працівника, залучати людей 40+, 50+, 60+ до активного трудового життя, інвестуючи в їхній розвиток та досвід. Інакше — програти конкуренцію не лише в економіці, а й у боротьбі за саме існування.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!