У 2025 році українські агрохолдинги перейшли від стратегії “виживання” до активного масштабування через вертикальну інтеграцію та технологічну модернізацію. Попри війну, інвестиційний клімат у грудні 2025 року демонструє обережний оптимізм, підкріплений очікуваннями дипломатичних рішень та інтеграцією до ЄС.
Глибока переробка та додана вартість
Це головний тренд року. Замість експорту сировини холдинги інвестують у виробництво кінцевого продукту.Будівництво заводів із виробництва біоетанолу, біометану та біодизелю. Також компанії вкладаються у масштабування потужностей із переробки олійних культур та виробництва борошна. Висока вартість логістики сировини робить її експорт менш рентабельним. Продукт переробки легше транспортувати, він має вищу ціну на ринках ЄС та Азії.
Енергонезалежність та “зелений” перехід
Через нестабільність енергосистеми агрокомпанії стали де-факто енергетичними підприємствами.
Масове встановлення сонячних електростанцій (СЕС) та систем накопичення енергії (BESS) на елеваторах. Наприклад, Agroprosperis Group оголосила про нові інвестиції в СЕС саме наприкінці 2024 року. Водночас забезпечення безперебійної роботи сушарок та елеваторів. Це інвестиція в операційну стійкість: власна енергія дешевша за мережеву в довгостроковій перспективі.
AgroTech та цифрова трансформація
Дефіцит кадрів через мобілізацію та міграцію прискорив автоматизацію. Впровадження систем точного землеробства (AI-моніторинг посівів), використання дронів-обприскувачів та безпілотної техніки. Держава запустила стратегію AgroTech до 2030 року, яка стимулює ці проєкти. Логіка власників тут цілком зрозуміла – автоматизація дозволяє зменшити залежність від людського фактора, оптимізувати використання палива та добрив (що критично при зростанні їх вартості).
Зрошення та відновлення земель
Після руйнування Каховської ГЕС та через кліматичні зміни питання води стало критичним. Масштабування локальних систем зрошення в Одеській та Миколаївській областях за підтримки міжнародних грантів. Гарантування врожаю в умовах посухи. Власники бачать у цьому спосіб капіталізувати земельний банк, який без води втрачає цінність.
Зміна стратегій агрохолдингів
У грудні 2025 року найбільші українські агрохолдинги демонструють зміну парадигми: замість простого експорту зерна вони інвестують сотні мільйонів доларів у енергетичну автономність та глибоку переробку.Така стратегія агрокомпаній цілком зрозуміла з низки причин.У грудні 2025-го Україна фіналізувала переговорні позиції щодо вступу в ЄС. Бізнес готується до стандартів ЄС, щоб отримати безперешкодний доступ до ринку. Стратегічні інвестори вважають, що найнижча точка падіння пройдена, і активи почнуть стрімко дорожчати після стабілізації фронту. Серед іншого йдеться про доступ до пільгових кредитів та страхових гарантій від міжнародних донорів (Світовий банк, ЄБРР).
МХП: експансія в ЄС та фокус на додану вартість
Станом на грудень 2025 року компанія Юрія Косюка звітує про стійке зростання (виторг за 9 місяців зріс на 16% до $2,6 млрд).
МХП активно масштабує свою присутність у Європі. Нещодавно завершене придбання іспанської компанії Uvesa стало ключовим кроком. Це дозволяє холдингу обходити частину торговельних обмежень ЄС, виробляючи продукцію безпосередньо всередині ринку. Стратегія компанії серед іншого полягає у продажу не тушки курки, а готових до споживання страв (ready-to-eat), де маржинальність у 2–3 рази вища.
Що стосується внутрішніх проєктів, то у 2025 році компанія збільшила площі під зрошенням на 20% (до 580 га лише в Київському кластері), щоб мінімізувати ризики посухи.
Кернел: cтавка на “Зелену енергію”
У грудні 2025 року Кернел Андрія Веревського офіційно став одним із найбільших гравців на ринку відновлюваної енергії України.
Компанія оголосила про будівництво найбільшої в Західній Україні сонячної електростанції (СЕС) потужністю 250 МВт у Чернівецькій області. Крім того, Полтавський олійноекстракційний завод повністю перейшов на енергію з лушпиння соняшнику. Енергетичний дефіцит в Україні робить власну генерацію питанням виживання. Кернел перетворює відходи (лушпиння) на прибуток, продаючи надлишки електроенергії в мережу за ринковими цінами.
У грудні запущено проєкт з випуску вуглецевих кредитів (Carbon Credits), що дозволить компанії отримувати додатковий дохід від екологічного землеробства. Проєкт Kernel «Seeds of Recovery» — це стратегічний крок до монетизації екологічних практик через випуск вуглецевих сертифікатів за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard (VCS) від організації Verra. На пілотному етапі, що охоплює 15 тисяч гектарів на Чернігівщині, холдинг відпрацьовує механізми верифікації та продажу вуглецевих одиниць на світових ринках. Це дозволяє компанії не лише зміцнювати стійкість до кліматичних змін, а й трансформувати стале землеробство у реальний фінансовий актив, створюючи додаткову вартість для українського агросектору.
Астарта-Київ: глибока переробка сої та інфраструктура
Віктор Іванчик продовжує інвестувати в технологічні переділи. Цього року Астарта» та Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписали кредитну угоду на $40 млн, які спрямують на будівництво першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, повідомляє пресслужба агропромислового холдингу 14 травня. Інвестиція є частиною пакету фінансування обсягом до $80 млн, схваленого Радою директорів IFC. Логіка тут зрозуміла – Україна є найбільшим виробником сої в Європі, але раніше експортувала її як сировину. Новий завод дозволить замістити імпортні кормові добавки для українських фермерів та експортувати дорогий концентрат до Норвегії та інших країн для потреб аквакультури. Компанія також інвестує понад 60 млн грн у ремонт доріг у регіонах присутності, розуміючи, що без логістичної інфраструктури бізнес у 2026 році стане неможливим.
ІМК: Логістичний суверенітет та “Smart Green Strategy”
Станом на кінець 2025 року ІМК демонструє одну з найуспішніших моделей адаптації до військових умов, зробивши ставку на повну незалежність від сторонніх перевізників та переходу на нову стратегію розвитку.
Після блокування портів у 2022 році компанія оперативно переорієнтувалася на західні залізничні переходи та дунайські порти. У 2023–2024 роках ІМК реалізувала масштабну програму створення власного транспортного хабу. Компанія сформувала власний парк вантажівок-зерновозів та розпочала розбудову власного вагонного парку. Власна інфраструктура (з окупністю 5–6 років) дозволила стабільно відвантажувати продукцію навіть у періоди пікових блокад кордонів, забезпечивши повну автономність.
Після 2022 року компанія затвердила десятирічну стратегію розвитку, яку назвали “Smart Green Strategy”. Її головна ідея — поєднати економічну ефективність із раціональним використанням ресурсів. “Ми називаємо її “розумною зеленою”, бо для нас екологічна складова — не самоціль, а логічний результат підвищення ефективності. Кожне нововведення впроваджується насамперед із міркувань економічної доцільності, а його “зелений” ефект є природним продовженням. Один із найяскравіших прикладів — Полтавський кластер. Регіон історично потерпає від нестачі вологи. Традиційний спосіб обробітку ґрунту — оранка — у таких умовах втратив ефективність. Ми поступово відмовилися від неї та перейшли до технологій, які зберігають вологу й підтримують родючість ґрунтів. Це дозволило зменшити витрати, стабілізувати врожайність і одночасно зробити виробництво більш екологічним без додаткових капіталовкладень”, пояснює генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський. За дев’ять місяців 2025 року IMK покращив фінансові результати, отримавши чистий прибуток $67,5 млн, що на 43% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Галс Агро: стратегія «вічності» у бізнесі та фокус на біоенергетиці
Компанія Сергія Кравчука виступає одним із найпотужніших гравців у сфері біоенергетики та багаторічних культур, демонструючи стійкість до воєнних ризиків через глибоку диверсифікацію.
Компанія зараз експлуатує 6 біогазових заводів із загальною генерацією понад 15 МВт. Компанія активно конвертує частину потужностей у виробництво біометану для експорту в ЄС. Біоенергетика — це «блакитний океан» із горизонтом планування у десятиліття. Власна генерація забезпечила безперебійну роботу. виробництва та місцевих мереж під час блекаутів, ставши енергетичною страховкою бізнесу.
“Біометан — це лише складова. Ми не розглядаємо його окремо від біоенергетики. Цей напрям у нас уже багато років посідає визначене місце в бізнесі. Ми маємо близько 15 мегават потужностей — це серйозний рівень реалізації. Але біометан — це просто частина загальної матриці. Бо займатись лише біометаном складно. Там потрібна не тільки генерація, а й електроенергія, продаж, дозвільна документація. Це багаторівнева «матрьошка». Та якщо ти входиш у неї не відриваючись від загальної логіки енергетики, — так, проєкт цілком реальний. І вже зараз цим можна займатись у масштабах від 10 мільйонів євро”, — каже Сергій Кравчук, генеральний директор і співвласник групи компаній «Галс Агро».
Крім того компанія володіє одним із найтехнологічніших садів фундука в Україні (понад 500 га) та експортно-орієнтованими яблуневими садами. Тут так само зроблено ставку на проєкти з окупністю «вічністю» (урожайність на 6–7 рік). Прибутковість фундука закладена у компанії на рівні €7 тис./га. Завдяки крапельному зрошенню бізнес стає незалежним від кліматичних змін.
