Аграрні розписки: 19,5 млрд гривень для малих і середніх фермерів за п’ять років

Джейсон Пеллмар нагадав, що проєкт «Аграрні розписки в Україні» (спільна ініціатива Міжнародної фінансової корпорації таШвейцарського бюро співробітництва в Україні) був започаткований у 2012 році.

Його метою було створення механізму передпосівного фінансування для малих і середніх фермерських господарств для забезпечення якісними засобами захисту рослин і насінням під заставу майбутнього врожаю. За основу була взята модель аграрних розписок, яка діє протягом більш ніж 20 років у Бразилії.

Реально розписки почали діяти у 2015-му, коли спільними з Мін’юстом і МінАП України зусиллями була створена відповідна нормативна база. При цьому, як навів статистичні дані пан Пеллмар, проєкт набирає обертів — 17,1 млрд гривень із загальної суми було залучено аграріями протягом 2018–2019 років. Власне, минулого року видано 1706 розписок на 11,8 млрд гривень, а кількість кредиторів зросла удвічі. Цьому сприяло те, що у 2018-му було запущено національний реєстр аграрних розписок, що дозволило використовувати механізм фермерам з усіх регіонів України.

Крім того, у 2019-му почали діяти міжнародні розписки. За минулий рік їх було видано 10 на 100 млн гривень (участь взяли три європейських трейдери).

Дійсно, можливість оперувати міжнародними розписками існує не на папері, підтвердив співзасновник господарства «Сейм-Агро» Єгор Скляров. Його підприємство було першим, яке видало розписку в Сумській області, а зараз вже веде перемовини про залучення коштів за рахунок механізму міжнародної аграрної розписки.

Читайте: Фермерам на замітку: покрокова інструкція отримання аграрної розписки

При цьому, як зазначила директорка Швейцарського бюро співробітництва в Україні (SECO) Ніколь Рудер, наразі вже можна стверджувати, що проєкт «Аграрні розписки» виконав усі завдання, які на нього покладалися:

• відкрито доступ до фінансування для мікро- і малих фермерів;
• розписки запроваджені не тільки для традиційних зернових і олійних, а й для розвитку напряму нішевих продуктів;
• аграрні розписки використовують без обмежень за регіонами, що має особливе значення для Східного регіону України.

Отже, як заявила Ніколь Рудер, 90% усіх господарств, що видавали розписки, належать до сегмента ММСБ (мікро-, малого і середнього бізнесу), у заставі вже 37 культур, серед яких є свіжі овочі та фрукти, нішеві культури, а також п’ять сертифікованих органічних культур, 67 розписок були видані фермерами з Донбасу (на 14 млн гривень).

Таким чином, підбили підсумки учасники круглого столу, аграрні розписки стали доступним інструментом фінансування агросектора, їх реєстр є публічним і прозорим, а інтереси кредиторів надійно захищені — процедура примусового стягнення забезпечує необхідний захист. При цьому дефолти були зафіксовані лише для 1% аграрних розписок.

Раніше повідомлялося, що аграрний фонд видаватиме кредити під аграрні розписки.