Аграрії вимушені відмовлятися від інтенсивних технологій вирощування. Це призводить до можливого скорочення врожайності усіх зернових культур на 30% у порівнянні з показниками до повномасштабної війни, з очікуваною загальною врожайністю близько 75-77 мільйонів тонн, за словами Дмитра Соломчука, народного депутата і члена комітету Верховної Ради України з аграрної та земельної політики, який заявив про це на пресконференції в «Укрінформ».
Соломчук зауважив, що збільшення площі для сівби через розміновані території стало новим викликом для аграріїв, які змушені відмовлятися від інтенсивних технологій. Передбачається зниження врожайності як зернових, так і олійних культур, з урахуванням впливу погодних умов.
«Цьогоріч кількість розмінованих територій збільшилась, і площа для сівби, відповідно, теж. Це стало новим викликом для аграріїв на тлі їх вимушеної відмови від інтенсивних технологій вирощування. Тож очікуємо зменшення врожайності на 30% порівняно з довоєнними роками», — зазначив Соломчук.
Він підкреслив, що аграріям з більш постраждалих регіонів доведеться повністю відновлювати свої господарства, фактично починаючи з нуля. Основна мета полягає в тому, щоб хоча б не зазнати збитків, оскільки минулорічні обмеження експорту призвели до негативних наслідків для культур, таких як пшениця, ріпак і кукурудза.
«Цифри можуть дещо змінюватися, але, на мою думку, обсяги врожаю цього року становитимуть 75-77 млн т. Для порівняння, у довоєнний період у рекордні роки ця цифра перевищувала 100 млн т», — заявив Соломчук.
За даними Соломчука, найбільш складна ситуація зафіксована на півдні України, де сільгосппродукцію доводилося продавати з втратою від 50 до 60% від собівартості.
«Звісно, про прибуток тут не може йтися, основна мета — принаймні не вийти в мінус. Як показав минулий рік, за умов обмеження експорту пшениця, ріпак, кукурудза стали збитковими», — зазначив нардеп.
Ситуація є стабільною лише для тих аграріїв, які також займаються тваринництвом, оскільки це дозволяє їм ефективніше використовувати свій врожай.
Нагадаємо, сільгоспвиробники з Дніпропетровської області отримали дозвіл на проведення цілодобової сівби під урожай-2024 без обмежень через комендантську годину.
У південних регіонах України (Херсонщина, Одещина та Миколаївщина) аграрії минулого тижня почали контрактувати пальне під посівну.
На Одещині аграрії вже розпочали третю весняну посівну в умовах збройної агресії рф. Відповідно до структури посівних площ під урожай 2024 року необхідно посіяти 789,4 тис. га ярих сільськогосподарських культур, поінформували у Департаменті аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА.
Читайте також: Серед головних викликів посівної 2024 року: нестача кадрів та саперів
Варто зазначити, що у 2024 році будуть збільшені, у порівнянні з минулим роком, посівні площі зернових, технічних, овочевих, баштанних та кормових культур.
Серед ярих зернових – ранні ярі: ячмінь, горох, пшениця та овес займуть 91,5 тис. га. Їх сівба фактично розпочалася. Користуючись теплою лютневою погодою, аграрії посіяли 7,5 тис. га ярого ячменю та 4,2 тис. га гороху.
У групі пізніх зернових до посіву підлягає 150 тис. га кукурудзи, 8 тис. га проса, 8 тис. га зернобобових (нут і сочевиця), 5 тис. га сорго та 2,5 тис. га рису. Серед технічних культур найбільші посівні площі – 420 тис. га відведено під соняшник, 25,0 тис. га займе льон олійний, 6,5 тис. га соя.
У Дніпропетровській області зараз проводиться посів ярого ячменю і гороху, як повідомив директор Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України Владислав Черчель у коментарі для «Відкритого». За його словами, звичайно, в області засівали 100-150 тисяч гектарів ячменю, але цього року прогнозується менше, вже є недосів на 30%.
Цього року чернігівські аграрії отримали вигоду від сприятливих погодних умов, що дозволили їм розпочати посіви раніше, ніж зазвичай. Замість традиційного терміну в кінці березня або на початку квітня, вони вже активно зайнялися цим.
Маргарита Юзяк
