Ефективна формула господарювання Сергія Косюка

Херсонщина зустріла яскравим сонцем, загадковими курганами, запаморочливим запахом бузку та яскравими зелено-жовтими полями. Шлях до Великої Олександрівки вказувала річка Інгулець, яка звивалася стрічкою між пагорбами та перелісками. Саме цей краєвид зачарував керівника компанії «Перше травня» Сергія Косюка, який виріс у степу.

«Я був готовий битися за цю землю», — каже він. Цим він і займався останні 18 років. Його офіс розташований у дбайливо збереженій приземкуватій хаті, збудованій ще у ХІХ столітті. Поруч — власна, перша в області колгоспна пекарня.

З перших хвилин нашого знайомства виникло відчуття, ніби колись ми вже зустрічалися. Коли Косюк показав улюблене місце — високий пагорб, з якого як на долоні видно місто та угіддя, все стало зрозуміло. Поле і пам’ятник на місці, де під час Другої світової війни впав підбитий німецькими окупантами літак українського льотчика, а свої врятували, випередивши ворога на кілька хвилин. Цей сюжет режисер Леонід Биков використав у своєму культовому фільмі «У бій ідуть лише старі». Косюк схожий на цього актора і режисера своєю порядністю, відданістю справі та відповідальністю, впертим слідуванням до мети.

Фермер витягнув своє господарство з боргової ями у майже 2 млн гривень, наростив земельний банк до 3270 га, на своїх полях вирощує насіння І та ІІ репродукції озимої пшениці, озимого і ярого ячменю, розвиває свинарство, впроваджує точне землеробство. Найближчим часом планує збудувати cучасний насіннєвий завод. Останні десять років компанія утримує першість по врожайності у районі: озимої пшениці фермер збирає 86 ц/га, ріпака — 61 ц/га, озимого ячменю — 81 ц/га.

Його господарство двічі визнавали кращим на Херсонщині. Секрет успіху — у ґрунтовному підході до справи: методичному впровадженні сучасних технологій, науковому, але водночас практичному підході до проведення досліджень препаратів для підживлення та захисту рослин на демоділянках. «Усе, що ви бачите у господарстві та на полях, зроблене Сергієм Олексійовичем. А починав він, маючи лише півтора трактора», — кажуть колеги про Косюка.

Найбільші прибутки приносить рослинництво. Свинарство дає можливість диверсифікувати ризики, повністю себе окуповує і пекарня.

«Не можем, а могем!»

З дитинства Косюк любив тварин і мріяв бути зоотехніком. Він був добре знайомий із працею хлібороба, бо виріс у селі. Закінчивши з відзнакою Херсонський сільськогосподарський інститут, пішов працювати в колгосп ім. Котовського головним зоотехніком.

У 1999 році за рекомендацією голови райадміністрації його обрали головою колективного сільськогосподарського підприємства «Перше травня», яке обробляло угіддя у сусідньому містечку Велика Олександрівка. «Приїхав до господарства за сім днів до початку жнив і за п’ять днів до банкрутства, про яке до того ні сном ні духом не знав», — згадує Косюк.

Після наказу президента Леоніда Кучми про розпаювання земель він вирішив господарювати самостійно та у березні 2000 року створив компанію «Перше травня». «Енергії мав море, лихо вірив у себе та у свій успіх. Та ще підтримали мене однодумці, люди, які переживали за долю господарства», — каже фермер. Провести посівну допомогли друзі та знайомі: позичили насіння, яким новий голова засіяв 1200 га. Але посушлива осінь і бездощова весна майже знищили врожай.

«У якийсь момент довелося хату закласти, ледве вмовив дружину підписати документ — боялася, що усе втратимо», — згадує він. Розпаювання земель не проводив, поки не стабілізував фінансову ситуацію в господарстві.

Тільки після того паї ретельно поділили між односельцями, утворюючи пули, аби всім було зручно обробляти землю. Таким чином «Перше травня» отримало цілісний земельний масив розміром 2200 га.

На першу посівну фермер взяв товарний кредит у компанії «Агропродукт» — насіння, пальне, добрива в рахунок майбутнього врожаю. Завдяки дотриманню технології у 2001-му отримав найбільший урожай у районі. «Це була перша перемога: пшениці ми зібрали 38 ц/га», — каже Косюк. Через шість років банк господарства виріс до 3750 га.

Перші роки працювали зі старим технопарком — два Т-150, шість колісних МТЗ-80, «Дон-1500» та три «Ниви». Часто техніка підводила і доводилося замовляти послуги. «Поки я на полі — там порядок, а йду — біда, бо люди, які приїхали за довгим рублем, за якість боротися не будуть», — каже директор «Першого травня». Покупка у 2008-му комбайну Claas Medion 310 стала надзвичайною подією. У перше збирання він скосив майже 730 га. Відтоді Косюк не шкодує грошей на техніку: зараз на його полях працюють Claas, Kinze, Semeato, Spra Coupe та John Deere. Господарство також надає послуги з обробки ґрунту та збору врожаю сусідам-фермерам.

«Арфи немає— візьміть бубон!»

Легкий на підйом та націлений на постійне удосконалення показників, Косюк понад 15 років експериментував із вирощуванням різних культур. Тричі обпікся та майже втратив урожай через посуху та вимерзання. Пробував культивувати яру пшеницю і кукурудзу, білу та жовту гірчицю, сорго суданське, цукрове і гібрид, сориз, суданку (просо), насіння люцерни.

«Але життя показало: вся екзотика — це лотерея. Наприклад, ціна на гірчицю доходила до 30 000 гривень за тонну, всі її посіяли, і ціна впала до 5500–6000 гривень», — розповідає господар.

Найдовше вирощував сорго, і, хоча рослина дуже вимоглива, отримували високі показники — по 70 ц/га. Але від культури довелося відмовитися: замовник — відомий агрохолдинг, передумав купувати збіжжя за ціною, яку обіцяв на початку сезону. «Ми не могли далі ризикувати долею господарства, за яким стоять 400 пайовиків», — наголошує господар. Тоді він зрозумів, що потрібно вирощувати культури, які затребувані на глобальному ринку.

Так він вивів найефективнішу формулу посівів для свого господарства: пшениця — 750–800 га, озимий ячмінь та озимий ріпак — по 300 га, ярий ячмінь — близько 200 га, соняшник — 900 га, чорний пар — близько 700 га. Хороша врожайність надихнула Косюка зайнятися насінництвом. Перші спроби він робив ще на початку 2000-х. «Усі звикли до імпортного насіння, знають, що воно майже ідеально відкаліброване, має певну вагу і розміри, — каже бізнесмен. — Ми хочемо виробляти насіння європейського рівня».

Зараз на своїх полях Косюк вирощує насіння пшениці, озимого та ярого ячменю. Акцент роблять на розмноженні сортів української та російської селекції: підбирають районовані сорти та два роки випробовують на своїх демоділянках. Рекордні показники в умовах Херсонщини дає пшениця Оградська Краснодарського інституту селекції — 80 ц/га.

По озимому ячменю лідерські позиції займає сорт одеського Селекційно-генетичного інституту Снігова королева, який у господарстві дає понад 80 ц/га. Надзвичайно високими темпами розвивається також селекція озимого ріпака. «Нові гібриди ми не висіваємо, поки не випробуємо», — підкреслює господар. Щороку «Перше травня» подає у відкритому доступі результати своїх досліджень, вибирає кілька кращих гібридів і висіває на наступний рік.

Якщо культури підтверджують результати — запускає у виробництво. Цьогоріч заклали 15 ділянок, на яких випробовують найперспективніші для цієї зони вирощування гібриди ріпака. Є ділянки з гібридами соняшника, який вирощують і за традиційною технологією, і за технологією Clearfield та Clearfield+.

«Перейшли на технологію «плюс», бо починає дошкуляти вовчок, а ця технологія забезпечує подвійний захист», — пояснює Косюк. Гібриди, які минулого посушливого року показали непогані результати, доправили на перевірку, а одним із них — гібридом Бакарді компанії «Сингента» у промислових масштабах засіяли поле.

Захист рослин забезпечують найсучасніші препарати компанії BASF. Косюк зізнається: довго не зважувався застосовувати продукти цього виробника — дорого та й щодо обіцяної менеджером компанії підвищеної урожайності мав великі сумніви. Врешті погодився і був надзвичайно здивований — після застосування препаратів отримали беззаперечний доказ їх дії, оскільки врожайність була значно вищою за загальний фон.

«Перше травня» продає насіння великим агрохолдингам та фермерам із Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей. «Ми пропонуємо лише те, що відбираємо для себе після дослідження», — каже Косюк. У найближчі роки компанія планує переобладнати один із ангарів на сучасний насіннєвий завод потужністю 5000–10 000 одиниць на годину. Інвестиції у проект становитимуть близько 20 млн гривень.

Не забув Косюк і про свою давню мрію бути зоотехніком. Фермер активно розвиває свинарство. «Продаж м’яса дає додатковий прибуток», — пояснює господар. Зараз у господарстві 40 свиноматок, а загальне поголів’я — 850 свиней. У планах Косюка — збудувати сучасний свинарник на 300 свиноматок, а поголів’я збільшити до 5000 голів.

«Заспіваємо…»

При вирощуванні насіння запорукою його високої якості та врожайності є захист рослин. У контролі хвороб важливо не лише підібрати максимально надійний препарат, а й не впустити оптимальний момент, коли внесення засобів захисту рослин дасть найвищий результат. У «Першому травні» вже протягом восьми років застосовують препарати BASF. Працювали з фунгіцидами Абакус і Рекс Дуо, гербіцидом Євро-Лайтнінг, використовували інсектициди Фастак і БІ-58 тощо.

Наприклад, завдяки комплексному використанню фунгіцидів компанії BASF на ріпаку у господарстві отримали фантастичну для регіону цифру — 61 ц/га, по озимому ячменю — 81 ц/га, по озимій пшениці результат на окремих полях досяг 86 ц/га. «BASF — це головні фунгіциди.

Я не знаю сильніших препаратів, ніж Адексар Плюс та Абакус, які дозволяли би отримувати видатні результати з вирощування зернової культури», — запевняє Косюк.

У господарстві немає поливу, вирощують на богарі. Компанія BASF задоволена результатами застосування своїх препаратів на полях «Першого травня». Виробник запросив Косюка до свого «Клубу новаторів агробізнесу». Для проведення дослідів на полях найефективніших і найінноваційніших господарств України BASF започаткував проект «Ліга аграрних чемпіонів». Участь у ньому дає аграрію можливість першим отримувати інноваційні препарати чи нові технології компанії, випробовувати їх на своїх демоділянках, порівняти ефективність з іншими засобами.

Для хімічного виробника це можливість отримати незалежну думку експертів щодо використання препаратів та оптимізації технології вирощування. Кожні два роки фахівці «Першого травня» запрошують представників BASF і колег з інших господарств на свої демоділянки, демонструють дію препаратів на різних сортах культур, розповідають про результати експериментів. «Це питання довіри BASF до нас: вони надають нам препарати зі своїми рекомендаціями, а ми — незаангажовані результати досліджень», — каже Косюк.

Як і до всього, що стосується ведення господарства, Косюк із прискіпливістю ставиться до експериментів, обговорює найдрібніші деталі з технології та практики застосування препаратів із представниками компанії, а коли з чимось не згодний — відстоює власну думку. BASF прислухається до авторитетних аграріїв і навіть інколи вносить корективи в інструкції із застосування.

Наприклад препарати Архітект і Рекс Плюс, ефективність яких у «Першому травні» вивчатимуть цьогоріч, застосовуються, коли на соняшнику з’явиться певна кількість пар листя. У господарстві Косюка обов’язково дотримуються рекомендацій виробника, але паралельно ще й проводять власні експерименти і порівнюють результати. Так, BASF рекомендує застосовувати препарат Абакус після появи прапорцевого листка.

Косюк, який використовує препарат уже вісім років, дійшов іншого висновку: оскільки для застосування засобу у рослини повинно бути достатньо води, при використанні його у посушливій зоні треба змістити час внесення Абакусу на більш ранні стадії, кінець 31-ї — початок 32-ї фази розвитку. «Це те, чого нам не рекомендували, — розповідає Косюк. — Але так препарат показував надзвичайно високу ефективність, бо в рослин був запас вологи».

Спираючись на результати дослідів аграріїв, виробник тепер рекомендує застосовувати препарат у посушливих регіонах на більш ранніх фазах розвитку рослини.

Два роки у господарстві експериментують із препаратом Адексар — це інноваційний фунгіцид із трьома діючими речовинами з різних хімічних класів, що дає потужний і тривалий захист проти широкого спектру хвороб. Він виготовлений за технологією Stick&Stay, що забезпечує у 2,5 раза більшу площу покриття у порівнянні з продуктами, які мають аналогічну препаративну форму, але виготовлені за традиційною технологією. Із застосуванням препарату Косюку вдалося отримати надзвичайно красиву архітектуру рослини з живим та чистим листям, відсутністю хвороб на колосі, де весь листовий апарат працює на асиміляцію.

«Фактично отримуєш стерильну рослину, якій нічого не заважає виробляти продукцію», — каже фермер. Але у внесенні цього препарату у степу теж є свої нюанси. Так, на ділянках, де його застосовували двічі, як рекомендують у демоцентрі «Асканійський», отримали 69 ц/га пшениці, а там, де один раз, — 80 ц/га.

«Насправді потенціал препарату набагато вищий, головне, щоб була достатня кількість вологи у ґрунті. Через посушливе літо препарат себе не показав повністю: рослинам не вистачило вологи, а ту, що була, вони використали на асиміляцію і довго без вологи не протрималися», — пояснює фермер. Він рекомендує використовувати препарат по паровим площам — там, де дійсно є гарантований резерв вологи.

За результатами європейських та українських досліджень, використання препарату Адексар СЕ Плюс дозволяє додатково отримати 8–15 ц/га збереженого врожаю. Це майже втричі окуповує витрати на придбання цього продукту. Як і у випадку з Абакусом, Косюк продовжує експериментувати з Адексаром Плюс: зсуває термін внесення з моменту виходу прапорцевого листка на початок виходу колосу.

По ячменю у господарстві використовують препарат Систіва для обробки насіння. «Надзвичайно ефективний препарат, завдяки якому ми отримуємо рекордні результати, — відзначає Косюк. — Обробляємо насіння озимої культури, і вже з першого дня препарат працює, а ти на півроку вільний». На ріпаку використовують фунгіцид Альтерно, який теж дає добрі результати, на соняшнику — Піктор. «Ми використовуємо якісні препарати для отримання максимального прибутку. Я чітко знаю, що до якості моєї продукції претензій не буде», — підкреслює Косюк.

Першість у всьому

Характер Косюка не дає зупинитися на досягнутому. У планах фермера — оновити техніку та основні засоби виробництва. Але головне завдання — перехід господарства на точне землеробство. Свої комбайни фермер вже обладнав засобами для картографування врожайності на полях. Це допомагає вести облік врожаю з прив’язкою через супутник та GPS до місцевості. Виявивши проблемні зони, фахівці господарства проведуть аналіз ґрунту. Виходячи із виявлених проблем, агроном зможе змінювати норму висіву і внесення добрив, що дозволить економити кошти. У кабінеті Косюка встановлене відеоспостереження за всіма підрозділами господарства. «Це дуже дисциплінує людей», — пояснює він.

Коли Косюк почуває себе «розбалансованим», то їде на поле, де на кілька кілометрів — ані душі, лише птахи. І думає про майбутнє. В одному зі своїх улюблених місць, де посеред річки утворився острівець, планує облаштувати для односельців зону відпочинку з дитячими та спортивними майданчиками, прокатом човнів, містком через річку. «Колись ми думали над зміною назви компанії, а зараз нам кажуть: ви правильно господарство назвали», — говорить Косюк.

Текст: Лариса Степанушко

Фото: Олександр Ларичкін

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати