Придбання американською агропромисловою корпорацією Bunge Вінницького олійножирового комбінату (ОЖК) – одного з п’ятірки найпотужніших переробних підприємств України – стало стратегічною подією, що докорінно змінює структуру олійного сектору. Bunge як другий центр сили на ринку, формуючи чітку «дуополію» глобальних гравців, що контролюють левову частку вітчизняного виробництва олії. Проте, ця угода Bunge має іще низку моментів, на які звернув увагу Landlord.
У червні 2025 року Bunge завершила поетапне придбання активів ViOil, у тому числі Вінницького ОЖК. Юридичною оболонкою угоди стала ELTORNE Limited, що володіла комбінатом через ТОВ «Актив-ОЖК». Дозвіл АМКУ на набуття контролю компанією Koninklijke Bunge B.V. поставив фінальну крапку. Повна оцінка пакета склала близько 162 млн доларів: у 2024 році було викуплено 15% приблизно за 24 млн доларів, 20 червня 2025 року реалізовано опціон на решту 85% орієнтовно за 138 млн доларів із подальшими коригуваннями. У бенефіціарній історії активу фігурують Олексій Пономарчук та пов’язані з ним кіпрські структури, у директорах ELTORNE – Віктор Пономарчук.
Сенс цієї події виходить за межі зміни таблички на вході. Після інкорпорації Вінницького ОЖК сумарні переробні потужності Bunge в Україні досягають приблизно 2,8 млн тонн на рік, ринкова частка перевищує 20%, що впритул підводить компанію до Kernel із близько 22%. Ринок і раніше був консолідований, тепер він отримав чітко сформульовану дуополію з глобальною логікою ухвалення рішень.
До цього моменту потужності Bunge в Україні були зосереджені переважно на півдні та сході, включаючи: олійноекстракційний завод у Дніпрі, портовий термінал та олійноекстракційний завод у Миколаєві (через «Європейську транспортну стивідорну компанію»), тощо.
Географія активів Bunge пояснює, чому саме Вінниця стала ключем до нової конфігурації. На півдні працює миколаївський комплекс із загальними інвестиціями близько 280 млн доларів: олійноекстракційний завод із планом модернізації до 3000 тонн соняшнику на добу, глибоководний причал із можливістю завантаження Panamax до 80 тис. тонн, зерновий термінал «Грінтур-Екс» з потужністю перевалки до 3,7 млн тонн на рік і одночасним зберіганням до 120 тис. тонн, окремий наливний термінал для сирої та рафінованої олії. На сході й для внутрішнього ринку працює Дніпровський ОЕЗ, здатний переробляти близько 450 тис. тонн насіння соняшнику на рік, тут виробляють і розливають «Олейну» та «Розумницю», а також майонези й іншу харчову продукцію. Вінниця додає центральну опору, що зменшує ризики залежності від портів і стабілізує логістику в умовах воєнної невизначеності.
Паспорт Вінницького ОЖК підтверджує масштаб. Добова переробка сягає 2900 тонн олійних культур: соняшник, ріпак, соя. На майданчику працюють дві лінії: перша приймає до 1000 тонн соняшнику або 600 тонн ріпаку, або 550 тонн сої, або 300 тонн льону на добу, друга оперує до 1840 тонн соняшнику або 1350 тонн ріпаку, або 900 тонн сої, або 1000 тонн льону. Рафінація дає 80 тонн дезодорованої олії на добу, фасувальні лінії забезпечують до 50 тонн пляшкової продукції щодня. Інфраструктура включає елеватор для насіння на 24 тис. тонн, силос на 2500 кубічних метрів, елеватор для шроту на 4 тис. тонн, резервуари для зберігання олії на 12,5 тис. кубічних метрів. Відвантаження організоване через залізничні цистерни до 3000 тонн на добу, флексі-контейнери до 1145 тонн на добу, автотранспорт до 250 тонн на добу. У такій конфігурації актив працює не лише як переробний вузол, а як стабілізатор ланцюга вартості.
Зміцнення гіганта
Українська угода вписана в ширший рух корпорації. Так,ключовою подією року стало завершення злиття Bunge з агротрейдером Viterra Limited (яку підтримує Glencore Plc). Угода була остаточно оформлена у липні 2025 року. Це злиття визнано одним із найбільших в історії світової агробізнесової галузі, а його результатом стало утворення компанії-гіганта. Об’єднана структура зміцнила свої позиції, ставши другою у світі за доходами серед компаній, що займаються торгівлею сільськогосподарською продукцією, поступаючись лише Cargill.
У серпні 2025 року Bunge оголосила про значуще придбання, спрямоване на сегмент спеціалізованих харчових інгредієнтів. Компанія підписала угоду про купівлю майже всіх активів, пов’язаних із виробництвом соєвого лецитину, концентрату соєвого білка та переробки сої, що належали компанії International Flavors and Fragrances, Inc. (IFF). Очікується, що закриття цієї угоди відбудеться до кінця 2025 року. Це придбання посилює Bunge на ринку інгредієнтів із високою доданою вартістю. З метою зміцнення своєї логістичної та закупівельної мережі, Bunge також здійснила важливе придбання у Канаді. Компанія підписала угоду про купівлю зернових елеваторів у компанії North West Terminal Ltd., розташованих у ключовій зерновій провінції Саскачеван. Цей крок сприяє розширенню присутності Bunge у стратегічно важливому регіоні виробництва зерна.
Паралельно Bunge посилює закупівельно-логістичну мережу в Північній Америці, зокрема через угоди щодо зернових елеваторів у провінції Саскачеван. Лінія одна: перехід від базової моделі «олія й шрот» до інгредієнтів вищої маржинальності та до більш глибокої інтеграції в глобальні формули попиту.
Що відомо про новий український актив?
Вінницький олійножировий комбінат – багатопрофільне підприємство з переробки соняшнику, ріпаку та сої. ОЖК переробляє соняшник, ріпак і сою, виробляючи нерафіновані олії та шроти, з добовою потужністю 80 тонн рафінованої дезодорованої олії та 50 тонн фасованої продукції. На його базі діють два олійноекстракційні заводи:перший – до 1000 тонн соняшнику, 600 тонн ріпаку, 550 тонн сої або 300 тонн льону на добу; другий – до 1840 тонн соняшнику, 1350 тонн ріпаку, 900 тонн сої або 1000 тонн льону на добу.
Комбінат також має виробничі лінії для: рафінованої дезодорованої олії – 80 тонн/доба; фасованої олії у пляшках і каністрах – 50 тонн/доба; гранулювання лушпиння – 300 тонн/доба.
Інфраструктура ВОЖК включає елеватор для насіння на 24 тис. тонн, силос на 2500 куб. м, елеватор для шроту (4 тис. тонн), резервуари для зберігання олії (12,5 тис. куб. м). Відвантаження здійснюється через залізничні цистерни (до 3000 тонн/доба), флексі-контейнери (1145 тонн/доба) та автомобільний транспорт (250 тонн/доба).
Повна оцінка «Вінницького олійножирового комбінату» компанії ViOil, який купує Bunge, склала близько $162 млн після поетапної покупки у 2024–2025 роках. Про це йдеться в квартальному звіті Bunge (закінчився 30 червня 2025 року).
У січні 2024 року Bunge та Varthomio уклали договір купівлі-продажу акцій, за яким Bunge придбала 15% акцій ViOil та отримала опціон на покупку решти 85% акцій підприємства з переробки олійних культур у західній Україні.
20 червня 2025 року Bunge реалізувала опціон, викупивши решту 85% акцій за приблизно $138 млн (з можливими коригуваннями вартості). Завершення угоди очікується у 2025 році за умови дотримання звичайних умов закриття.
Повна оцінка компанії ViOil становить близько $162 млн, з яких: 15% акцій – ≈ $24 млн, 85% акцій – $138 млн, 100% компанії – ≈ $162 млн.
Компанія Varthomio Holdings Limited зареєстрована на Кіпрі. Одним з її директорів є Віктор Пономарчук, який також є директором компанії Eltorne Limited. Ця компанія володіє 100% акцій Вінницького олійно-жирового комбінату через ТОВ «Актив-ОФП». Bunge отримала дозвіл від Антимонопольного комітету на набуття контролю саме над компанією Eltorne Limited.
Дуополія на Ринку Переробки: Bunge VS Kernel
Головний результат угоди – драматична зміна співвідношення сил на ринку переробки олійних культур.
Після угоди сумарна переробна потужність Bunge в Україні зросте до 2,8 млн т/рік, а її частка на ринку переробки олійних сягне понад 20%.
Таким чином, Bunge майже зрівнюється зі своїм ключовим конкурентом – агрохолдингом Kernel Андрія Веревського, чия частка, за різними оцінками, становить близько 22%.
Фактично, на українському ринку переробки олійних формується «дуополія»: два глобальні гравці – Bunge та Kernel – концентрують у своїх руках контроль над левовою часткою виробництва. Це свідчить про глибоку консолідацію сектору і вихід України на новий рівень інтеграції у світові агропромислові ланцюги.
Таким чином слід розуміти, що угода Bunge–Вінницький ОЖК – це не просто купівля активу. Це стратегічне закріплення Bunge як другого центру сили в українському олійному секторі, що де-факто формує нову, концентровану структуру ринку та посилює глобальний вплив на агропромисловий комплекс країни.
Для українського ринку наслідки відчутні вже зараз. На боці виробників сировини посилюється конкуренція за насіння, що дисциплінує ціноутворення і підтягує агротехнології до вимог великих переробників. Для трейдерів змінюється структура впливу, ключові рішення приймаються з огляду на світові баланси й транспортні коридори, а не тільки на регіональну врожайність. Для держави з’являється можливість опертися на капітал і управлінську дисципліну двох міжнародних корпорацій у питаннях модернізації логістики та енергостійкості, що безпосередньо впливає на експортну безпеку.
Ризики також зрозумілі. Бар’єр входу для нових українських переробників стає вищим, залежність від корпоративних стратегій, сформованих за межами країни, зростає, маржа сировинного сегмента перебуває під постійним тиском. Відповідь на ці виклики лежить у площині державної політики, що заохочує глибшу переробку, і в здатності локальних гравців інтегруватися в ланцюги з вищою доданою вартістю.
У підсумку новина кількамісячної давнини виглядає не як матеріал «учора», а як відправна точка для аналізу «завтра». Bunge закріпилася як другий центр сили, Kernel зберігає позицію лідера, дуополія стала явною. Далі вирішальним буде не саме співвідношення часток, а те, хто швидше перетворить фізичні тонни на стабільну маржинальність, хто вибудує стійкі маршрути від поля до судна в умовах нестабільних портів, хто зможе перевести Україну з ролі домінанта в соняшниковій сировині до ролі помітного постачальника інгредієнтів і готових формул. У цьому вимірі придбання Вінницького ОЖК – не просто купівля активу, а крок, що задає ритм на роки наперед.
