Світовий аграрний ринок вступає в епоху «нової нормальності», де вільна торгівля поступається місцем протекціонізму та стратегічному накопиченню ресурсів. Поки Канада звітує про рекордні врожаї, Китай продовжує агресивно вилучати зерно з ринку, створюючи безпрецедентні запаси. Саме Піднебесна може стати ключовим драйвером зростання цін на пшеницю у 2026 році. Про це пише Landlord посилаючись на останні звіти світових аналітиків.
Світовий ринок зерна завмер у очікуванні дій Китаю. Попри рекордні врожаї у країнах-експортерах, аналітики прогнозують можливе зростання цін, якщо Пекін почне активно імпортувати кукурудзу та пшеницю через внутрішній дефіцит.
За останніми оцінками, Китай зосередив у своїх руках майже 70% світових запасів кукурудзи та понад 50% пшениці й рису. Така стратегія має подвійне підґрунтя. З одного боку, Пекін прагне уникнути повторення голодних періодів своєї історії. З іншого — це чітка відповідь на геополітичну напруженість.
«З огляду на зростаючу геополітичну напруженість, Китай, ймовірно, страхується від військового протистояння або інших катаклізмів, які можуть розірвати глобальні ланцюги постачання», — зазначають експерти галузі.
На цьому фоні канадські фермери завершили 2025 рік з історичним показником: фермери зібрали 40 млн тонн пшениці, з яких понад 29 млн тонн — яра пшениця. . Проте надлишок пропозиції в країнах-експортерах (Канаді, США, Чорноморському регіоні) стикається з неочікуваним фактором: після завершення жнив у самому Китаї ціни на внутрішньому ринку КНР почали зростати. Це свідчить про серйозні проблеми з якістю власного врожаю кукурудзи та ярої пшениці.Як зазначає аналітик LeftField Commodity Research Чак Пеннер, експорт уже перевищує минулорічні темпи. Очікується, що обсяги постачань за кордон можуть сягнути рекордних 24 млн тонн.
Чак Пеннер, аналітик LeftField Commodity Research, вважає, що саме це може стати «рятівним колом» для світових цін у 2026 році: «Якщо Китай знову почне купувати кукурудзу та пшеницю у великих обсягах, це суттєво змінить глобальну динаміку ринку».
Проте ринок стикається з серйозним тиском: сім найбільших світових експортерів також продемонстрували високі показники виробництва, що стримує ціни від значного зростання.
Основна інтрига сезону — стан посівів у КНР. З’являються повідомлення про значні втрати якості врожаю китайської кукурудзи та ярої пшениці. Хоча жнива в Китаї щойно завершилися, ціни на внутрішньому ринку вже почали зростати, що свідчить про недостатню пропозицію якісного зерна.
«Якщо Китай знову почне купувати кукурудзу та пшеницю у великих обсягах, це суттєво змінить глобальну динаміку ринку», — підкреслив Чак Пеннер на щорічних зборах Canaryseed Development Commission.
За прогнозами, ціни залишатимуться стабільними до березня 2026 року, після чого можливе зміцнення з піком у травні.
Аналітик Rabobank Стівен Ніколсон підкреслює, що період відносного спокою між 1990-ми та 2020 роком був швидше винятком, ніж правилом. Низька інфляція та вільна торгівля залишилися в минулому.
«Я думаю, люди дозволили себе заколисати. Їжа — це найбазовіша потреба, тому країни будуть робити все можливе, щоб стабілізувати ці поставки для свого населення», — стверджує Ніколсон.
Наразі ринок перебуває у стані стагнації. Канадський ячмінь залишається «вигідною покупкою», витісняючи дорожчу кукурудзу зі США, тоді як дурум потерпає від надлишку пропозиції. Проте, якщо китайський дефіцит якості підтвердиться новими закупівлями у березні-травні 2026 року, ми побачимо суттєве зміцнення цін. У нову еру протекціонізму продовольство стає такою ж важливою зброєю, як і енергоносії.
