Український аграрний сектор завершує 2025 рік у стані високої турбулентності. За оперативними даними Державної митної служби та профільного міністерства, обсяги експорту зернових та зернобобових культур з початку 2025/26 маркетингового року впали майже на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Станом на кінець грудня Україна поставила на зовнішні ринки трохи більше 14,2 млн тонн збіжжя, що на 7 млн тонн менше за торішні показники.
Головним фактором, що «пригальмував» українську торгівлю в грудні, стала активізація атак РФ на портову інфраструктуру Одещини. Постійні обстріли та перебої з електропостачанням змушують термінали працювати на 20–30% своєї потужності або взагалі зупиняти перевалку.
«Росія прицільно атакує наші порти, знижуючи експортний потенціал. Без стабільної роботи глибоководних портів та логістичних вузлів на Дунаї наші поставки будуть неухильно скорочуватися. Наразі щонайменше один із трьох ключових портів періодично простоює через відсутність живлення та загрозу обстрілів», – зазначають у Всеукраїнській аграрній раді (ВАР).
Водночас ключовий виклик сьогодні – це можливість експорту через постійні обстріли портів Великої Одеси та інфраструктури на Дунаї. Атаки на портову інфраструктуру є загрозою не лише для української економіки, а й для глобального ринку.
«Українська аграрна продукція відіграє важливу роль у стримуванні світових цін на продовольство, і будь-які перебої з експортом швидко відчуває світ. Ми вже бачили у 2022 році, що через неможливість українського експорту ціни на продукти харчування у світі зросли більш ніж на 15%. Саме тому зусилля уряду України щодо залучення міжнародних партнерів до посилення систем протиповітряної оборони для захисту портів мають стратегічне значення для роботи аграрного сектору у 2026 році», – зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук в етері «Єдині новини».
Своєю чергою Reuters пише, що цього місяця деякі експортери пшениці вже не виконали контракти на поставку вантажів у грудні.
Станом на 22 грудня експортували лише 375 тис. тонн пшениці з 1 млн тонн, передбачених контрактом на поставку протягом усього місяця. Щодо кукурудзи – з передбачених контрактом 2 млн тонн відвантажили 1,5 млн тонн. Стосовно соняшникової олії – з 410 тис. тонн, передбачених контрактом, відправили 275 тис. тонн.
Із кукурудзою теж все не так і просто. Минулого тижня ціни на кукурудзу зазнали тиску через триваючі атаки Росії на українські порти та енергетичну інфраструктуру, що перешкоджало операціям з перевезення вантажів. Орієнтовні ціни пропозиції та попиту на фуражну кукурудзу з постачанням у грудні-січні з портів Чорного моря знизилися на 1-3 долари за тонну протягом тижня, досягнувши 210-218 та 214-222 доларів за тонну відповідно.
Окрім воєнних ризиків, на темпи експорту тиснуть внутрішні проблеми.
По-перше, затримка збирання урожаю. Через дощову осінь збирання кукурудзи затягнулося, а висока вологість зерна потребує додаткових витрат на сушіння в умовах дефіциту електрики.
«Олії до вогню» додає і дорога логістика. Вартість фрахту в Чорному морі зросла до $35–37 за тонну, а залізничні та автомобільні перевезення здорожчали на 10–20%.
Тим часом, поки українське зерно чекає на світло в терміналах, ринок активно заповнює дешевша продукція зі США та Бразилії.
Чи є «тиха гавань»?
На фоні морських проблем аграрії дедалі частіше обирають західні кордони. Залізничний експорт у грудні продемонстрував невелике зростання порівняно з листопадом, проте сухопутні шляхи фізично не здатні компенсувати втрату морських потужностей.
Аналітики Barva Invest зауважують, що через постійні повітряні тривоги та ризики зберігання в портах, частина трейдерів переорієнтовується на продаж зерна «з елеватора» всередині країни, що створює надлишок пропозиції на внутрішньому ринку та тисне на ціни.
Слабкий попит і порушення логістики – це формула, яка веде до накопичення перехідних залишків. Експорт пшениці просів на 20%, а кукурудзи – майже у 1,8 раза порівняно з груднем минулого року, коментують експерти ринку.
Попри падіння темпів, уряд наразі не планує обмежувати експорт пшениці, оскільки врожай був достатньо високим. Однак ключовим питанням залишається безпека «зернового коридору» та здатність енергосистеми забезпечити роботу елеваторів і портів у зимовий пік.
Українські аграрії сподіваються на стабілізацію ситуації після свят, але попереджають: якщо атаки на порти триватимуть, 2026 рік може стати одним із найскладніших для вітчизняного агроекспорту за останнє десятиліття.
