лікування

Про те, що петиція набрала необхідну кількість голосів для розгляду, повідомляє Громадське. За легалізацію медичної марихуани виступила низка українських правозахисних громадських організацій, зокрема, «Українська Асоціація Медичного Канабісу», БФ «Діти з гемофілією», БФ «Пацієнти України» та інші. Вони серед підписантів петиції.

Читайте: Конопельний агробізнес: можна заробляти $100 тисяч з одного гектара

Як раніше повідомляв Landlord, активісти наполягали на тому, що медична марихуана необхідна для тамування болю пацієнтам з низкою важких хвороб. Зокрема, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, астми. Також застосовується в лікуванні хвороб Альцгеймера і Паркінсона, герпесу, виразки, та інших. Використання медичного канабісу дозволене в Канаді, США, Австралії та країнах-членах ЄС.

Щорічно у світі використовують 60 000 тонн лікарських засобів в галузі тваринництва. Про це заявив керівник регіональної програми продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Раймунд Єлє.

За даними організації, протимікробні препарати, згодом, стали менш ефективними або взагалі марними, що призвело до зниження можливостей у боротьбі з інфекціями людей і тварин.

«Протимікробні препарати мають критично важливе значення для сільського господарства і дозволяють нам поліпшити стан здоров’я тварин. Однак аграрна галузь несе відповідальність за надмірне використання цього цінного ресурсу. Боротьба з надмірним застосуванням протимікробних препаратів повинна бути інтегрована в наші зусилля по розробці стійких систем тваринництва з урахуванням того, що попит на харчові продукти тваринного походження, скоріш за все, буде рости», – додав пан Єлє.

Згідно повідомленню ФАО, явище коли бактерії, грибки, віруси або паразити еволюціонують і стають стійкими до – антибіотиків вже завдає шкоді людям, тваринам та, навіть, рослинам по всьому світу. Такий стан справ є загрозою і для продовольчої безпеки.  На думку фахівця ФАО з безпеки харчових продуктів Сари Кехілл нетерапевтичне застосування протимікробних препаратів, наприклад, в якості стимуляторів росту, має бути мінімізовано.

«Скорочення необхідності використання протимікробних препаратах шляхом поліпшення санітарії та підвищення біологічної безпеки, а також поліпшення харчування тварин – ключовий фактор у зниженні ризику інфекцій. Це вимагає інвестицій в сільське господарство для того, щоб надати фермерам можливість робити необхідні зміни аби використання протимікробних препаратів не було легшим способом забезпечення здоров’я і продуктивності худоби», – заявила.

У 2015 році ВООЗ, ФАО і Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) прийняли Глобальний план дій, метою якого є надання допомоги країнам у реалізації національних планів дій по боротьбі зі стійкістю до протимікробних препаратів. Стійкість до протимікробних препаратів також є серйозною загрозою з точки зору безпеки харчових продуктів. Та на думку фахівців організації потрібно мінімізувати використання антибіотиків уздовж усіх виробничо-збутових ланцюжків – від виробництва продовольства до його споживання.

«У зв’язку зі своїм складним і міжсекторальним характером, проблема протимікробної резистентності вимагає спільного і практичного підходу. Збір даних і статистика, здійснення нагляду і поширення перевірених практик відповідального використання протимікробних препаратів – важливі аспекти такого підходу. Іншою його складовою є дії споживачів, оскільки вони все більшою мірою висловлюють свою стурбованість та напряму впливають на діяльність керівних органів та виробників, обираючи той чи інший продукт», – додали у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН.