Зміни в землекористуванні протягом останніх трьох десятиліть значно збільшили антропогенні викиди парникових газів, проте природоохоронні практики у сільському господарстві почали демонструвати помітний позитивний ефект.
Про це свідчать дані дослідження опублікованого у Global Change Biology.
За результатами дослідження під керівництвом Лі Лідуна, викиди, пов’язані із землекористуванням, за останні 30 років зросли з 31 до 46 мільярдів тонн CO2-еквівалента. Основними чинниками цього стали розширення штучних поверхонь (+133%), зростання площ ріллі та скорочення лісів (-4%).
Роль різних типів землекористування в емісії:
- Штучні поверхні збільшують викиди на 0,64% за кожне 1% зростання площі.
- Ліси мають негативний коефіцієнт впливу -0,9%, демонструючи їхню ефективність у поглинанні CO2.
Попри зростання площ сільськогосподарських земель, щорічні викиди в цій галузі скоротилися на 4%. Це стало можливим завдяки впровадженню природоохоронних технологій, таких як селекція худоби, раціональне використання добрив та анаеробна переробка відходів.
Прогноз до 2050 року:
За відсутності природоохоронних заходів викиди від змін землекористування можуть зрости на 40%, досягнувши 76 мільярдів тонн CO2-еквівалента. Проте збереження екосистем і подальше впровадження екологічних технологій здатні стабілізувати емісію.
Це дослідження підтверджує необхідність інтеграції природоохоронних практик у всі аспекти землекористування, зокрема в агросекторі. Це дозволить поєднати економічний розвиток із захистом довкілля та забезпечити екологічну стійкість у довгостроковій перспективі.
Нагадаємо, полтавський олійноекстракційний завод Kernel став першим підприємством у харчовій промисловості України, яке долучилося до ініціативи Science Based Targets (SBTi).
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!