Виробництво агропродукції до 2050 року зросте майже на 50% – Гогевен

Україна — одна з провідних країн, яка забезпечує світ продовольством та має величезний потенціал для світового сільськогосподарського виробництва. Однак, для реалізації можливостей вітчизняного АПК потрібно не просто нарощувати виробництво, а й враховувати з одного боку світові потреби у продукції, а з іншого — світовий тренд до зростання статків споживачів, а відтак, до зростання потреб у більш якісній та дорогій їжі, органічних продуктах.

Щоб мати змогу їх виробляти, українським аграріям потрібно залучати більше молодих кадрів і розвивати smart-технології. Про це йшлося на Регіональному форумі заради майбутнього сільського господарства (FFA), який відбувся у Києві за участю світових експертів. Ініціатором FFA стала компанія Syngenta спільно з Європейською організацією землевласників (European Landowners Organization — ELO). Захід відбувся за підтримки УКАБ, компанії Deutz-Fahr і некомерційної організації приватних європейських землевласників Friends of the Countryside. Дискусія у Києві — частина глобальної серії конференцій FFA, які відбуваються у різних країнах світу 11 років. Регіональний захід був сфокусований на визначенні глобальної потреби продовольчої та екологічної безпеки, покращенні співпраці між фахівцями України та ЄС і забезпеченні необхідних змін на локальному рівні.

УКРАЇНА ОЧИМА СВІТУ

Форум відкрив доктор, Посол і Постійний представник Королівства Нідерланди в організаціях ООН у Римі, голова Комітету програми ФАО Ганс Гогевен. Він одразу задав тон дискусії, зазначивши, що виробництво агропродукції до 2050 року має зрости майже на 50%, щоб прогодувати населення планети, чисельність якого постійно зростає. На його думку, поки у боротьбі проти голоду та ожиріння у всьому світі людство програє. Він закликав європейське сільське господарство активізувати свій потенціал і зробити внесок у забезпечення розвитку сталого сільського господарства та ринків.

Будуйте власні мрії, перш ніж інші наймуть вас, щоби ви будували їхні, — порадив Гогевен українцям.

Великий виклик Гогевен бачить у змінах клімату 1 частих посухах. «Світ не уникне посухи, але ми можемо знизити її наслідки, — наголосив він. — Я залишаюся оптимістом, та нам потрібен глобальний підхід. Країни повинні спільно управляти природними ресурсами, нам потрібно залучити приватний сектор більше, різні фонди». Також експерт підкреслив: додаткові врожаї повинні забезпечуватися з наявних площ, а зростання виробництва харчів не повинно супроводжуватися масштабним ростом використання ресурсів — тобто країни мають виконувати свої зобов’язання за Цілями сталого розвитку ООН та Паризькою угодою щодо клімату. У той же час Гогевен звернув увагу на парадоксальну ситуацію: світ, у якому мільйонам людей бракує їжі, третину продуктів харчування втрачає — щорічно на $1 трлн.

Говорячи про Україну, Гогевен відмітив, що країна має величезний потенціал для виробництва продуктів харчування, а відтак, їй відводиться дуже важлива роль у годуванні землян. Він порадив залучати в український агросектор молодь, а оскільки в Європі існує така сама проблема, її варто вирішувати спільно. «Замість побажань хочу процитувати свого семирічного сина: будуйте власні мрії, перш ніж інші наймуть вас, щоби ви будували їхні», — порадив Гогевен українцям.

За останні 20 років українське сільське господарство досягло значного прогресу, і Україна примусила визнати світ, що є однією з провідних світових сільськогосподарських суперсил, прокоментував керівник напряму Сталий розвиток бізнесу у країнах Європи, Африки та Близького Сходу компанії Syngenta Ксав’є Лепринс. «Проте, існує ще невикористаний потенціал, що дозволив би країні перетворитися на ключового гравця, здатного забезпечити продовольством населення планети, яке зростає. Залучення найсучасніших інновацій та технологій допоможе підвищити врожайність та зберегти родючі сільськогосподарські угіддя у відповідальний та екологічно безпечний спосіб», — додав він.

Як зауважив старший консультант компанії Agritel Готьє Мопу, проблема зміни клімату тісно пов’язана з цінами на аграрних ринках. Відтак, щоб урегулювати ціни, потрібно регулювати клімат, що неможливо. «Нам потрібні гібридна пшениця, гібридний ячмінь, оскільки це безпека в умовах посухи», — впевнений він.

На думку президента Європейської організації землевласників (ELO) П’єра Олів’є Дрежа, Україна має скарб — чорноземи та величезний потенціал для місцевого, європейського й навіть світового сільськогосподарського виробництва. Аби забезпечити його найкраще і найбільш раціональне використання, треба застосувати новітні технології та найсучасніші методи ведення сільського господарства. «До того ж необхідно дбати, щоб українські сільгосппідприємства перебували на найвищому рівні з огляду на охорону навколишнього середовища», — підкреслив він.

Член парламенту Литви, экс-міністр сільського господарства Литви Казис Старкевичюс

А ось член парламенту Литви, колишній міністр сільського господарства Литви порадив Україні, перш ніж перейматися питанням, чим нагодувати Африку, подумати про свої окуповані Росією території. На його думку, це дуже складно для економіки в цілому і для сектора сільського господарства зокрема.

ВІДПОВІДЬ УКРАЇНИ

Ключем до збалансування зростання виробництва та захисту навколишнього середовища є інновації, вважає заступник голови представництва ЄБРР в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Леся Кузьменко. Втім, застосування нових технологій потребує більше спеціалізованих знань та досвіду, інвестицій на навчання фермерів, підвищення конкурентоспроможності місцевого сільського господарства.

Ключем до збалансування зростання виробництва та захисту навколишнього середовища є інновації, – Леся Кузьменко

На її думку, для досягнення сталого майбутнього виробництва продуктів харчування потрібно одночасно задовольнити три конкуруючі потреби: ефективно закрити продовольчий дефіцит, зберегти природні ресурси та клімат, а також покращити екологічний та соціальний вплив агробізнесу. ЄБРР практикує раціональний, відповідальний та інноваційний підхід для досягнення найкращого балансу між цими трьома аспектами.

Заступник голови представництва ЄБРР в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Леся Кузьменко

Коментуючи виступи учасників дискусії, екс-міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко зазначив, що здебільшого йдеться про 20 млн людей у світі, які голодують. Але разом із тим населення світу стає все багатшим, наприклад в Індії та Китаї. «Китайці вже не їдять просто рис, вони хочуть їсти рис з курятиною. Сьогодні Китаю бракує близько 2 млн тонн курятини, і ця цифра може зростати», — додав він.

Варто пояснити, що для вироблення 1 кг м’яса потрібно не тільки зерно, а й 25 л води, а чиста вода для агровиробництва — це ще одна велика проблема, зазначає Павленко. У Сау­дівській Аравії провели розрахунки і виявили, що, розвиваючи сільське господарство, вони будуть забезпечені водою всього на 25 років, без нього ресурсу води вистачить на 120. Тому цього року країна зупинила розвиток агросектора, аби попередити скорочення резервів води. Дефіцит води та як наслідок — імпортозалежність по продуктах харчування відчувають багато країн. Саудівська Аравія, Ірак та Катар закуповують за кордоном близько 80% продуктів харчування. Імпортозалежність — це виклик не лише для Африки, але і для Близького Сходу, а з іншого боку — потенціал для аграрної України, впевнений Павленко. На його думку, Україна може подвоїти своє виробництво і підвищити до 50% постачання продуктів харчування. Для цього країна має великий потенціал — клімат, землі, компетенцію, високий рівень освіченості людей, впроваджені стандарти європейської якості.

Аналогічну думку висловила заступник міністра з питань європейської інтеграції Мінагрополітики України Ольга Трофімцева. «З одного боку, зростає населення у світі, треба виробляти більше сировини. Але з іншого боку йде тренд до зростання доходів багатьох регіонів світу, які готові купувати дорогу їжу, органічні продукти, — зауважила вона. — Україна має унікальну ситуацію, бо може брати участь в обох трендах — виробляти більше сировини, також ми маємо великі перспективи в органіці та можемо бути одним з найбільш важливих постачальників не лише у Європі, а й у світі». Передусім потрібно вирішити, як цим управляти, додала вона. На думку заступника міністра, головні рішення для викликів — у smart-технологіях і людях. «Людський капітал є найціннішим фактором і аспектом розвитку агросектора, — підкреслила вона. — Розвиток smart у сільському господарстві дасть можливість ефективніше управляти земельними і водними ресурсами. Усе більше міжнародних компаній зацікавлені працювати з нашим агробізнесом у плані розвитку технологій».

Заступник міністра з питань європейської інтеграції Мінагрополітики України Ольга Трофімцева

Павленко впевнений, що росту виробництва вдасться досягти, навіть незважаючи на війну з Росією та анексію Криму. «За період окупації у Криму склалася жахлива ситуація — обсяг виробництва впав у 10 разів, там перестали вирощувати виноград, вкрали активи — наприклад, бренд Масандри, — нагадав він. — Але хочу підкреслити: у 2015 році, коли почалася війна з Росією, на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей виробили понад 1 млн тонн зерна — це більше, ніж будь-яка європейська країна».

Текст: Лариса Степанушко