ОСТАННІ НОВИНИ
Попри втрату південних регіонів через російське вторгнення, Україна змогла компенсувати виробництво овочів. Проте головною проблемою залишається нестача сховищ, що призвело до активного імпорту навіть традиційного «борщового набору».
Про це повідомив Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник, пише SEEDS.
За його словами, нині Україна є нетто-імпортером овочів, включно з капустою, морквою, буряком і картоплею. Проблема не у врожаї – його було достатньо, хоч погодні умови і внесли корективи, а у відсутності спеціалізованих сховищ, які дозволяють зберігати продукцію тривалий час.
«Те, що виростили, якось зберігається, але без професійних сховищ овочі неможливо зберігати довше, ніж до початку року», – зазначив Баштанник.
Відновлення інфраструктури зберігання – завдання непросте, оскільки це вимагає значних капіталовкладень. Однак багато фермерів наразі не готові інвестувати у сховища через нестабільну економічну ситуацію.
Кліматичні зміни та брак робочої сили – нові виклики для аграріїв
Крім проблем зі зберіганням, на український агросектор впливають і зміни клімату. За словами Баштанника, середньорічні температури зростають, і вже зараз вони досягли критичних показників у Київській та центральній частині країни. Це безпосередньо впливає на врожайність та сезонність вирощування культур.
Також українські фермери стикаються з гострим дефіцитом робочої сили. Навіть ті господарства, які раніше добре заробляли на овочах, нині змушені скорочувати площі під посадку або зовсім відмовлятися від виробництва.
«Сьогодні вже ведуться розмови про можливий імпорт робочої сили з-за кордону. Це питання часу, і, зрештою, до нього доведеться прийти», – вважає Баштанник.
Українські аграрії не поступаються європейським
Попри всі виклики, українські фермери мають значний досвід та високу кваліфікацію. Як зазначає Баштанник, іноземні експерти, зокрема з Нідерландів, визнають, що навіть пересічний мешканець українського села має базові агрономічні знання, а професійні фермери не поступаються європейським колегам.
«Українські ягідні господарства закладалися нещодавно – за останні 10 років. Водночас у Європі вони працюють вже 15–20 років, але за цей час технології кардинально змінилися, тому ми нічим не поступаємося», – пояснює експерт.
Що варто враховувати при виборі культури для вирощування
Баштанник також звернувся до тих, хто планує інвестувати у плодоовочевий сектор. Він наголосив, що вибір культури має враховувати глобальну конкуренцію, адже Україна змагатиметься з виробниками з усього світу.
«Чим довший термін зберігання продукції – тим з більшою кількістю країн ви конкуруєте. Наприклад, заморожені, сушені чи консервовані продукти доводиться продавати на світовому ринку, а свіжі ягоди мають обмежений термін зберігання, тому змагаються лише з певним регіоном», – пояснює Баштанник.
Як приклад він навів суницю садову (полуницю). За його словами, проєкти з вирощування полуниці для заморозки та експорту не мають сенсу, адже країни з теплішим кліматом, такі як Єгипет чи Марокко, пропонують більш конкурентоспроможну продукцію.
«В Єгипті та Марокко полуниця дає два врожаї на рік і приносить 50 тонн з гектара, тоді як в Україні – лише 20. Конкурувати з ними на світовому ринку неможливо», – наголошує експерт.
Таким чином, попри труднощі, український агросектор адаптується до нових реалій. Проте для стійкого розвитку необхідні інвестиції у зберігання врожаю, залучення робочої сили та стратегічний підхід до вибору культур для вирощування.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!
