Валютний контроль у агросфері: чи знищить виробників фіксований курс долара

Сьогодні аграрний бізнес України намагається виживати в умовах відсутності державного фінансування, затримок з відшкодуванням ПДВ, складної логістики та постійних нововведень у сфері валютного контролю. Тому в Раді зареєстрували законопроєкт № 8166, яким пропонують запровадити новий механізм, що забезпечить повернення валютної виручки в державу.

У пояснювальній записці йдеться про те, що сільське господарство є однією з найбільших галузей економіки, що забезпечує левову частку надходження валютної виручки, а тому найбільші зловживання та маніпуляції відбуваються саме на цьому ринку. Зокрема, ринок зерна активно використовується для “сірих” схем з валютою, зокрема “сірим” імпортом, та подальшої легалізації (відмивання) доходів через експорт сільськогосподарської продукції та бюджетне відшкодуванням ПДВ. Крім того, відсутні гарантії та відповідальність за неповернення валютної виручки (зокрема якщо експорт здійснюється компаніями-одноденками).

Проектом Закону пропонується внести зміни до Митного кодексу України, Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, якими передбачити запровадження режиму попередніх експортних депозитів при експорті товарів, які класифікуються за кодами товарів згідно УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот).

Зокрема, проектом передбачаються, що:

1. експорт пшениці, ячменя, кукурудзи, сої, ріпаку, насіння соняшнику, олії, макухи та шроту може здійснюватися лише після депонування не менше ніж 15 % митної вартості партії товару шляхом поповнення попереднього експортного депозиту експортера з власного поточного рахунка в банку;
2. поповнення попереднього експортного депозиту може не здійснюватися, якщо сукупна сума всіх попередніх експортних депозитів експортера становить більше 35 млн доларів США (і ця сума не перевищує 15 % митної вартості партії товару);
3. після повернення валютної виручки в Україну, депоновані кошти повертатимуться експортеру в повному обсязі, а у разі часткового повернення – пропорційно до повернутої суми;
4. якщо експортер порушує строки для повернення валютної виручки, сума поповнення попереднього експортного депозиту перераховується до державного бюджету;
5. випуск у митний режим експорту та пропуск за межі митної території України товарів, згідно УКТ ЗЕД 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія), 2306 (макуха та шрот) здійснюється митними органами на підставі довідки, що підтверджує поповнення попереднього експортного депозиту або довідку про консолідовану суму попередніх експортних депозитів.

Збитки від “чорного експорту” обчислюються мільйонами доларів: статистика від БЕБ

Ймовірні втрати бюджету від діяльності агротрейдерів станом на жовтень – 4,8 млрд грн податків. Неповернення ними валютної виручки може скласти 1,8 млрд дол. США.

Про це повідомили в Бюро економічної безпеки України.

“У результаті ухилення від сплати податків, порушення валютного законодавства окремими підприємствами, що здійснюють експорт аграрної продукції, до бюджету України не надходять значні суми податків та виводяться кошти за кордон через неповернення валютної виручки”, – пишуть аналітики БЕБ.

Встановлено, що протягом серпня-вересня 2022, з митної території України відправлено на експорт майже 12 млн тонн зернових культур та олії, орієнтовною вартістю – 137 млрд грн. З них близько 4 млн тонн агропродукції експортується підприємствами-оболонками, тобто тими, які фактично ведуть діяльність лише на папері.

У цих компаній відсутні основні засоби та трудові ресурси, придбання експортованого товару, їх службові особи не звітують або подають звітність не в повному обсязі, також вони перебувають в переліку ризикових платників ДПС тощо. Співробітники БЕБ виявили ймовірні втрати бюджету від несплати податків декількома підприємствами, що експортували агропродукцію сумнівного походження, в розмірі 4,8 млрд грн.

Ці підприємства експортують аграрну продукцію без відповідного відображення у податковій звітності, що свідчить про проведення операцій з легалізації товарів невстановленого походження. Відповідно, експортована продукція ймовірно закуповується у населення за готівку та жодним чином не оприбутковується. Це може свідчити про те, що згадані підприємства можуть використовуватись для документального оформлення операцій з експорту тіньової продукції та неповернення валютної виручки на суму близько 1,8 млрд дол. США.

Аналітики БЕБ також встановили, що переважна частина компаній-нерезидентів, на адресу яких експортується зерно, мають ознаки ризиковості: є фігурантами кримінальних проваджень щодо повернення агропродукції та визнання відсутнім права власності, перебувають в статусі “ліквідації”, пов’язані з громадянами України тощо.

“Одними із завдань БЕБ є аналіз ризиків та оцінка загроз економічній безпеці держави. Згадані дії трейдерів, що здійснюють експорт продукції невстановленого походження призводять до тінізації економіки та ненаповнення бюджету. Ці компанії фактично виводять капітал з України, що стримує розвиток економіки та заважає зміцненню національної валюти. Все це шкодить економічній безпеці України”, – зазначив заступник Директора БЕБ Олександр Кучеренко.

На підставі аналітичного дослідження фахівців Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ, детективи Головного підрозділу детективів БЕБ розпочали досудове розслідування у кримінальному проваджені за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора. Наразі детективи БЕБ спільно із співробітниками ДМС та СБУ здійснюють огляд продукції, встановлюють законність її походження, перевіряють наявність документів для експортних операцій.

Довідка: Недоброчесні зернотрейдери і раніше зловживали валютними операціями. Із початком повномасштабної війни ця схема стала дуже затребуваною: багато заможних українців прагнуть зберегти капітал, перевівши його на банківські рахунки в Європі. Зерновий ринок для цього підходить якнайкраще.

Напрацьована схема виводу готівки існує з 2014 року, коли Нацбанк дозволив продавати валюту по курсу нижче за ринковий. Згодом це правило скасували, але схема існує досі, коштуючи бюджету в середньому $500 млн на рік.

Нині масштаби цієї оборудки стали геть загрозливими. Загальні обсяги неповернення валютної виручки в Україну складають приблизно $5 млрд. З них $4 млрд припадають на соняшник і зерно. Це дані Нацбанку, які нещодавна озвучив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник. За його оцінкою, схемою промишляє чи не половина ринку соняшника. Легально працюють великі гравці, які експортують готову продукцію — олію і шрот. Дрібні ж скуповують і вивозять сировину. Причому в рекордних обсягах.

Інфографіка: Слово і діло

Ухвалення законопроєкту стане зрадою для виробників: позиція аграріїв

Проблема неповернення валютної виручки беззаперечно існує. До того ж вона посилилася після початку повномасштабної війни у зв’язку з суттєвою різницею між офіційним курсом НБУ та ринковим курсом валют.

На думку заступника голови ГС “Всеукраїнська Аграрна Рада” Дмитра Кохана лише через цей аспект легальний експортер перед нелегальним втрачає до 10-15%, а під час пікових “скачків” долара відсоток досягав 20-30%.

“На жаль, держава так і не змогла вирішити основні проблеми – зрівняння курсів валют та налагодження процесу відшкодування ПДВ. Одночасно з цим, для вирішення питання контролю валютних схем законотворці обрали найгірший варіант – створений проект закону буде лише ускладнювати ситуацію. Легальний експортер дійсно буде класти ці 15%, а “чорний” буде показувати мінімальну митну вартість і “депонувати” незначні кошти, а також використовуватиме інші схеми для обходу пропонованої системи, які вказаним законопроектом не перекриваються. Ми погоджуємося, що проблему неповернення валюти треба вирішувати. Але тут не обійтись простими рішеннями – треба будувати ефективну систему контролю, на кшталт системи електронного адміністрування ПДВ, де усі операції йдуть по одній формулі через зрозумілу для аграріїв калькуляцію. Невід’ємною частиною цієї системи має бути “овердрафт” для легальних експортерів, на суму якого вони можуть експортувати без обов’язку поповнення експортних депозитів – наприклад, відсоток від сплачених ними податків або раніше поверненої в країну валютної виручки”, – наголошує Дмитро Кохан.

Якщо оцінювати фінансове навантаження, що покладатиметься на експортерів, то за словами заступниці генерального директора асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Марії Ревенко, сума коштів, що буде заблокована на рахунках та тимчасово вилучена з обігових коштів аграрія, буде зовсім не маленькою:

“Якщо ми візьмемо виручку АПК за вересень-жовтень, котра склала 2,6 млрд доларів, та заморозимо від цієї суми 15%, то матимемо на місяць близько 400 млн доларів на депозитах. Сума може бути навіть більшою, враховуючи складну ситуацію з логістикою”.

Запровадження додаткових експортних процедур створить ще більші проблеми з ліквідністю для агробізнесу, в умовах коли ситуація на ринку й без того важка. Аграріям вдалось провести посівну та збиральні кампанії 2022 року завдяки державній програмі “Доступні кредити 5-7-9%”. Однак, через ускладнений експорт та, як наслідок, більш довгий цикл реалізації продукції, наразі багато сільгоспвиробників мають нульову ліквідність. Й знайти додаткові 15% коштів, які потрібно класти на експортні депозити, – практично нереально.

“Ухвалення законопроекту №8166 стане зрадою з боку держави. Цей документ не вирішує конкретних проблем, натомість створює їх ще більше. Те, що є особи, які наживаються на неповерненні валютної виручки, не має відображатися на всьому аграрному секторі. Крім цього, проект закону залишає лазівки для створення нових схем. Наразі влада має спонукати сільгоспвиробників нарощувати свою діяльність, а не створювати умови, які призведуть до скорочення валютних надходжень”, – підкреслює президент асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”, виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник.

До того ж прийняття цього законопроекту в період, коли малі та середні сільгоспвиробники лише починають самостійно експортувати продукцію, зруйнує будь-які ініціативи підприємців:

“Такі виробники не мають експортної історії, їх вважають ризикованими автоматично, незважаючи на довгу та чесну діяльність. Для вирішення проблеми з валютним контролем не потрібно створювати такі складні механізми, а необхідно прописати чіткі критерії, котрі визначали б хто є ризиковим експортером, а хто ні”, – додає директор з операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Олена Ворона.

Агроспільнота наполягає на пошуку простих та прозорих механізмів, не загального спектру дії, а таких, що мали б чітке розуміння того, як можна мінімізувати зловживання недобросовісних експортерів, не шкодячи економіці та справжнім чесним сільгоспвиробникам. Представники бізнесу готові до плідного діалогу з владою для спільного пошуку раціональних рішень у вирішенні проблеми валютного контролю.

Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу“ звернулась до Голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс.

Як йдеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала російська федерація проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську військову агресію виник ряд інших проблем: суттєве подорожчання  логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, які поставили агросектор, котрий завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності. Разом з тим, на початку війни Національний банк України запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.

Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте сьогодні, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються усіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів – офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить та породжує зловживання, – наголошується у зверненні.

Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям “зернового коридору” намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах.

Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрива, засоби захисту рослин) відбувається по комерційному курсу, в той час, як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес та водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку.

Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу.

Разом з тим існує альтернативна думка, що аргументи УКАБ – суперечливі.

Ліссітса (голова УКАБ) очолює агрохолдинг ІМК, який поміж іншого скуповує олійні і зернові у фермерів. Не можна виключати того, що частина цих угод оплачується готівкою. Тож за різкою критикою може ховатися цілком корисливий інтерес, – розповів на своїй сторінці у Facebook керуючий партнер “Національної антикризової групи” Тарас Загородній. – Враховуючи сферу інтересів пана Ліссітси, можна сказати, що він переслідує особисті інтереси, а ніяк не інтереси держави і його претензії притягнуті “за вуха”. Його аргументи більш ніж сумнівні і притягнуті до власної користі, — написав експерт.

“УКАБ зазначає, що відкриття депозитів вимагатиме в аграріїв суттєвих фінансових і людських ресурсів. Втім він не пропонує змінити цей пункт, наприклад, переглянувши суму депозиту або норму про кожну експортну операцію. Замість цього очільник агрохолдингу ІМК закликає Міністерство АПК заблокувати проект”, –  звернув увагу Загородній.

Експерт також підкреслив, що хибним аргументом також є те, що НБУ зможе “заморожувати” депозитні 15% і розпоряджатися ними на власний розсуд. Такої норми в проекті немає — кошти в повному обсязі повернуться експортерові одразу після того, як він виконає свої законні зобов’язання і поверне виручку в країну.

“Іще один важливий момент, який критикують зацікавлені у виведенні коштів бізнесмени. Необов’язкове відкриття депозиту для тих, хто вже поклав на рахунок $35 млн, — це не дискримінація, а намагання відсікти від експорту соняшника і зерна експортерів-одноденок, які зазвичай займаються конвертацією грошей”, — пише Загородній.

До повернення плаваючого курсу не готовий: вердикт НБУ

В Національному банку України поки не бачать підстав для повернення до плаваючого курсу гривні. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій.

“Ми неодноразово наголошували, що фіксація курсу є тимчасовою. Для нас пріоритетом є плаваюче курсоутворення. У міру відновлення спроможності валютного ринку до самозбалансування, ми повернемось до плаваючого курсоутворення. На жаль, поки що передумов для цього немає, і це яскраво видно з обсягу інтервенцій. Для переходу до плаваючого курсу чистий продаж валюти Нацбанком має бути меншим”, — зазначив Гелетій.

Валютний ринок у поточній ситуації не може сам себе збалансовувати, аби дати змогу Нацбанку лише нівелювати надмірні коливання курсу. Тому до повернення плаваючого курсоутворення ринок наразі не готовий.

У пошуках компромісу: Мінагрополітики та нардепи пробують домовитися

У профільному міністерстві вважають, що ухвалення законопроєкту не створить проблем тим, хто працює чесно, а не “по чорному”. На цьому у своєму коментарі наголосив глава відомства Микола Сольський.

У нас дійсно є проблема з неповерненням валютної виручки. Очевидно, в першу чергу, вона зумовлена різницею між двома курсами – офіційним і неофіційним, а також складнощами з поверненням ПДВ. За таких умов активізувався ринок за готівку. Валютна виручка все одно заходить у країну, але неофіційно, що погано впливає на курс і тягне інші проблеми. З цього порочного кола треба вийти. Один зі способів – валютний депозит. Ми зустрічалися з асоціаціями, з трейдерами – усі готові це обговорювати, але є нюанси. Для чого валютний депозит? Уявімо, що ми з вами торгуємо зерном, яке купили у фермера, й хочемо його вивезти. Ми повинні покласти на депозит, наприклад, 15 %. Якщо ми офіційно не повернемо валютну виручку, він згорить. Тобто той, хто працює неофіційно, одразу втрачає конкурентні переваги. Адже той, хто працює офіційно, поверне свої 15 %, а той, хто ні – їх втратить. Останньому це не дуже подобається. А той, хто працює в білу, стає більш конкурентним. Оце основна ідея, – розповів міністр.

На думку Сольського, трейдери насправді підтримують введення депозитів. Але є два моменти.

“Чому б не дозволити експортувати без цього завдатку тому, хто відповідає об’єктивним критеріям, які доводять, що це не фірми-прокладки. Наприклад, аграрій на 4-й групі заплатив багато податків – це явно не фірма-прокладка. Те ж стосується трейдерів, які впродовж кількох років вивозили певний обсяг продукції, і в яких не було проблем із валютною виручкою. Тобто мають бути критерії: якщо ви їм відповідаєте, то не платите, якщо ж ви умовно ризикові, тоді зробіть депозит, – наголосив глава Мінагрополітики. – Чому я вважаю, що на цей компроміс треба піти? Бо є проблема з ліквідністю. Зайвих грошей ні в трейдерів, ні в аграріїв, які самі продають, щоб покласти на депозит, немає. Тому треба йти їм назустріч. Тоді, думаю, закон може працювати. Ще є деякі технічні моменти, які варто вирішити. Зокрема, щоб податковий комітет із митною службою чи Нацбанком визначилися, хто це має адмініструвати”.

Зараз проект №8166 розглядає податковий комітет. У бізнеса і громадськості є час вносити конструктивні пропозиції. Тим паче що автори проекту готові до компромісів.

“Ми можемо дискутувати 10 чи 15%, але не готові говорити готові чи ні не повертати. Краще середнякам і великим експортерам просто повертати валютну виручку до України”, — сказав голова податкового комітету Вадим Гетманцев в коментарі виданню Agropolit.

Задля пошуку того самого компромісу 10 листопада за ініціативою УКАБ було проведено зустріч з Головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Данилом Гетманцевим з метою обговорення законопроєкту №8166 про запровадження експортних депозитів.

Представники всіх провідних об’єднань агросектору та бізнесу виступили проти поточного формату законопроєкту та зійшлись на спільній думці, що документ не можна приймати у такому вигляді, адже він створить додаткові перешкоди для нормального функціонування агросектору та лише ускладнить роботу доброчесних агроекспортерів.

Тому за результатами зустрічі було домовлено, що представники бізнес-спільноти нададуть Комітету ВРУ свої альтернативні ідеї та напрацювання щодо вирішення питання неповернення валютної виручки в країну.

Зростання цін, банкопад та інші “побочки”: що буде, якщо курс все ж таки відпустять

На думку кандидата економічних наук  Олександра Хмелевського, зняття НБУ обмеження на валютний курс матиме негативні наслідки для економіки. Адже тепер в Україні діятиме два курси — один для підприємств, інший для фізичних осіб, причому різниця між ними вже сягає 15%. Це відкриває простір для різних тіньових схем та формування чорного ринку іноземної валюти.

“Аграрні підприємства, які здійснюють експорт своєї продукції, будуть змушені продавати свою валютну виручку за курсом, встановленим банком. Тому підприємства будуть намагатися залишити частину валютної виручки за кордоном або використовувати різні схеми для продажу валюти за готівковим курсом”, – вважає економіст.

Екпертка з економічних питань Тетяна Острікова також стверджує, що валюта за фіксованим курсом не є великою проблемою для експортерів.

“Саме завдяки дешевій валюті від експортерів дешеву валюту отримують імпортери, а НБУ покриває лише різницю. Крім того, НБУ не запровадив обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерами, що є традиційним інструментом у такій ситуації. Наприклад, рашисти, щоб втримати рубль, спочатку запровадили обов’язковий продаж 80% валюти, нещодавно знизивши до 50%”, — зазначила Острікова.

Олександр Хмелевський застерігає, що зняття обмежень на курс готівки матиме суттєвий “побічний ефект” : девальвацію гривні та зростання цін на товари. На його думку, в першу чергу зростуть ціни на імпортну продукцію, адже розраховуючи ціни, магазини тепер будуть закладати не офіційний, а готівковий курс. Ціни на вітчизняні товари також будуть зростати, проте темпи будуть нижчими, ніж зростання цін на імпорт.

“Щодо аграрної продукції, то з огляду на експортну орієнтацію цієї галузі на формування внутрішніх цін будуть впливати ціни на світових ринках. Ціни на сільгосппродукцію в світі вже суттєво зросли. На жаль, ця тенденція буде продовжуватись, і поки триває війна, ціни на продукти харчування в Україні зростатимуть”

Обидва експерти зазначають, що, очевидно, два валютні курси в країні не можуть існувати довго, і врешті-решт Нацбанк буде змушений відпустити валютний курс і для безготівкових операцій.

“Лібералізація валютного ринку в умовах війни є вкрай небезпечною. Адже зараз із метою покриття дефіциту Держбюджету Нацбанк вдається до грошової емісії. Іншого виходу в нас немає. Тому скасування валютних обмежень призведе до конвертації грошової емісії у валюту та її виведення за кордон”, — говорить Олександр Хмелевський.

За його словами, така ситуація була в 2014-15 рр., коли гривня знецінилася в 3 рази, і цілком можливо, може повторитися і зараз.

“Крім того, така девальвація буде супроводжуватися черговим “банкопадом”. Адже в умовах значної девальвації капітал банків знецінюється, а переоцінка кредитного портфелю в іноземній валюті зростає”, — додав Олександр Хмелевський.

Валерія Пепеля