Новини    06 вересня 2017 10:04

Ціни на молоко підскочили майже в півтора раза


За серпень ціни на молоко в Україні виросли. Найбільше подорожчала сировина екстра ґатунку – на 46%.

Найякісніше молоко купували по 8,65 грн/кг. За вищий ґатунок переробники платили 8,16 грн, за перший – 7,87 грн/кг.

«Ціни виросли завдяки експортній торгівлі», – пояснює Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока. Світові ціни на вершкове масло ростуть, тому переробники можуть купувати молоко дорожче.

Масло є основною позицію українського молочного експорту. За 7 місяців 2017 року вітчизняні виробники поставили на зовнішній ринок 424 000 тонн молокопродуктів. 69% цього об’єму – вершкове масло. Найбільше експортується в Марокко, Казахстан та Туреччину, свідчать дані Економічного дискусійного клубу.

«Галузь активно готується до осені та зими. Всі розуміють, що молока буде не вистачати й роблять запаси», – каже Музиченко.

Через здорожчання сировини ціни на молочні продукти теж не пасуть задніх. За останній місяць в роздрібній торгівлі молоко жирністю 2,5% подорожчало на 0,4 грн, масло – на 0,88 грн, сир – на 0,3 грн. Йогурт прибавив 1,5 грн.

Згідно з прогнозами АВМ, в першій половині вересня ціни на молоко додадуть ще 4-5%.

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

21 годину тому

Як розвивати мале фермерство та сільські території: стратегічна сесія на Агропорт Південь Херсон 2019

Щоб розвивати мале фермерство і сприяти його виходу на міжнародні ринки, потрібна тісна співпраця держави, приватного сектора та міжнародних організацій. Як цього досягти – обговорювали учасники стратегічної сесії, яка відбулася 18 липня в рамках Агропорт Південь Херсон 2019. 

Про це повідомляє прес-служба Агропорт Україна.

Стратегічна сесія була присвячена питанню впровадження Цілей сталого розвитку на регіональному рівні, тобто гармонізації національних і регіональних політик із цілями сталого розвитку, які декларує ООН.

Читайте: Морс зі 150 кг органічного кизилу: на Агропорті встановили національний рекорд

Шляхи досягнення Цілей сталого розвитку:

  • нарощування інвестицій в агросектор;
  • розширення програм підтримки малого та середнього агробізнесу,
  • встановлення міцних зв’язків між виробниками харчових продуктів та споживачем.

Розвиток сільських територій не можливий без досягнення Цілей сталого розвитку, в основі чого лежать економічний, екологічний та соціальний фактори. На цьому наголосив міжнародний консультант регіонального офісу для Європи та Центральної Азії ФАО Михайло Малков.

  • Екологічний фактор  – правильне управління природними ресурсами, починаючи від води і закінчуючи повітрям, ґрунтами, лісами.
  • Соціальний фактор – це благополуччя: люди в сільських місцевостях повинні жити добре, мати якісну транспортну інфраструктуру та медицину.
  • Економічний фактор – залучення інвестицій, з одного боку, та гідна заробітна плата для фермерів, з другого боку.

«Це великі можливості як для аграріїв, так і для інвесторів. Нам спільно потрібно працювати задля розвитку малого фермерства, для його зростання та виходу на іноземні ринки», – відзначила в.о. Міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева.

Усі учасники стратегічної сесії говорили про важливість приватно-державного партнерства в розвитку сільських територій і про необхідність залучати інвестиції в розвиток фермерських господарств.

Голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв, який також висловлював готовність працювати заради залучення інвестицій в область, підписав Меморандум про співпрацю та партнерство між Херсонською обласною державною адміністрацією та громадською спілкою «Бізнес Інкубатор Груп. Україна».

Згідно з документом, сторони спільно діятимуть з метою активізації розвитку сільських територій Херсонської області, зростання економічного потенціалу, поліпшення якості життя і соціального захисту людей, які працюють в аграрному секторі, адаптації дрібних сільгоспвиробників та їх господарств до актуальних ринкових умов, а також задля створення робочих місць.

Landlord раніше повідомляв про те, що Уряд затвердив стратегію розвитку експорту, якою розширюються експортні можливості для малих та середніх агропідприємств.

 

Політика   

19 липня 2019 15:56

Ринок землі: яким його бачать різні партії, що йдуть на вибори

Зняття мораторію на продаж землі в Україні, крім «Батьківщини», підтримують майже всі політичні сили, які претендують на місце в новому парламенті. При цьому кожна партія має власне бачення відкриття земельного ринку.

Коли, як і за якою моделлю хочуть запускати ринок землі різні партії, що йдуть на вибори, повідомляє Економічна правда.

Ресурс  представив точку зору 5 політичних сил.

«Європейська солідарність»: виступає за мінімальні ціни на землю та захист інтересів власників землі за допомогою Земельного кадастру.

«Голос»: вважає за необхідне ввести обмеження на концентрацію земель в одних руках; виступають за запровадження ринку з 2020 р. Стоять на позиції, що право купувати землю повинні мати лише українські громадяни та юрособи з кінцевими бенефіціарами українцями.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

«Слуга народу»: заявляє, що на запровадження земельного ринку потрібно не більше року, і що їхні експерти вже готують «земельні» законопроекти, зокрема про захист прав держави, інвесторів та власників.

«Громадянська позиція»: говорить про доцільність відкриття земельного ринку відразу після інвентаризації земель. Купувати землі сільгосппризначення, на думку партії, можуть лише громадяни України або підприємства, засновані громадянами України (особи з подвійним громадянством або які не жили в Україні останні 5 років, не мають права купувати землю).

«Сила і честь»: виступає за надання державі пріоритету в купівлі землі, а також за введення граничних норм щодо площі земель у власності однієї особи. Скасувати земельний мораторій пропонує з 2020 р.

Landlord раніше повідомляв про те, що з відкриттям ринку землі фермери отримають більші можливості в кредитуванні – вважає Світовий банк.

Земля   

19 липня 2019 14:12

Переорієнтація: чому угорські фермери тотально замінюють соняшник на сою

До 2013-го Ференц Ковач вирощував кукурудзу й досяг врожайності 16 т/га, але через кліматичні зміни із затяжними дощовими та посушливими періодами врожайність культури значно впала. Зросли витрати на збереження врожайності, й культивувати кукурудзу стало невигідно, тому фермер вирішив відмовитися від неї, віддавши перевагу на користь куди більш рентабельної сої.

Як живе іноземний фермер   

19 липня 2019 11:03

Кубічні й органічні: одеське господарство виростило новий сорт кавунів

Компанія «Дунайський аграрій», яка вже кілька років вирощує на Одещині органічні овочі, фрукти, зернові та технічні культури, представила нову продукцію – органічні кавуни у формі куба.

Про це «Дунайський аграрій» повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук.

«Диференціюйся або помри» – під таким гаслом ТОВ «Дунайський аграрій» із с. Саф’яни Ізмаїльського району Одеської області демонструє вирощені у своєму господарстві органічні кавуни, які мають форму куба.

 

Читайте: Лаванда, спаржа, шафран: як завдяки нішевим культурам фермери побудували «маленьку Голландію» на Херсонщині

Також компанія успішно вирощує і реалізує органічний горох, сочевицю, кукурудзу та інші культури. Нещодавно господарство поставило в українські торгові мережі перший в Україні органічний нектарин!

Landlord раніше повідомляв про те, що група виробників із Новософіївки Херсонської області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Рослинництво   

19 липня 2019 08:56

Хурма, мигдаль та 7 сортів кизилу: херсонський фермер експериментує з нішевими культурами ФОТО

До 100 кг плодів з кизилового дерева розраховує збирати Олександр Галич – фермер із Херсонщини. В його господарстві росте 7 сортів кизилу, а також різноманітні нішеві культури – хурма, мигдаль, ліщина, інжир. Пробує навіть екзотичні – азимину (або бананове дерево) та годжі.

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич. Упродовж багатьох років він експериментує з різними системами посадки та створення мікроклімату на поверхні ґрунту.

Читайте: Суперінтенсивне ягідництво: як господарству Обрій вдалося досягти високої рентабельності

Садівник активно використовує метод мульчування і крапельний полив. Поки що сад молодий, і його врожайність зростає з віком. Як відзначає ресурс, прогнозовано можна збирати 25-100 кг плодів кизилу з дерева.

Landlord раніше повідомляв про те, що в Херсонській області виростили нові для цього району сорти кавунів української селекції Lucky Seed: із жовтою м’якоттю та зеленою скоринкою, а також із жовтою скоринкою та червоною м’якоттю.

Садівництво   

Показати ще