Сіра зона ринку: чому частина відходів тваринництва досі не доходить до переробки

Обмежені потужності та економіка утилізації формують паралельний неформальний сегмент

Попри розвиток переробки побічних продуктів тваринництва, значна частина цього ринку в Україні досі залишається поза прозорими механізмами. За оцінками учасників галузі, близько половини сировини не проходить через офіційні канали переробки.

Причина не зводиться до одного фактора. Поєднується одразу кілька обставин. З одного боку, існуючих потужностей недостатньо, щоб швидко і в повному обсязі переробляти всі побічні продукти. З іншого, сама економіка утилізації часто не сходиться для виробників.

У класичній моделі підприємство має платити за переробку. Умовна вартість утилізації може сягати десятків доларів за тонну, і для частини виробників це суттєве навантаження. У результаті вони шукають альтернативні способи поводження із сировиною, які не завжди відповідають екологічним і санітарним вимогам.

Ситуацію ускладнює відсутність стабільної інфраструктури збору. Побічні продукти утворюються щодня, і з ними потрібно працювати оперативно. Якщо поруч немає доступної переробки або логістика не дозволяє швидко доставити сировину, виробники змушені діяти в умовах обмеженого вибору.

Паралельно формується ще одна проблема. Відсутність чіткої простежуваності ускладнює розуміння реальних обсягів ринку. Частина сировини просто зникає зі статистики, що створює викривлення і для бізнесу, і для регулятора.

У цих умовах розвиток незалежної переробки поступово змінює ситуацію. З’являється можливість перевести частину потоків у більш структуровану модель, де важливими стають якість, документальний супровід і передбачуваність співпраці. Одночасно змінюється і поведінка постачальників, які змушені адаптуватися до нових вимог і умов роботи.