Кейси

Шлях до мрії

Усміхнений чоловік у діловому темно‑синьому костюмі розповідає відвідувачам найбільшої в світі сільськогосподарської виставки, що проходить у німецькому місті Ганновер, про особливості переробки різних зернових культур. Знайомтеся — це наш земляк з міста Одеси Олександр Верещинський, доктор технічних наук, генеральний директор ТОВ «ОЛИС». Він не без гордості демонструє потужний зерновий сепаратор, одну з багатьох машин, що виробляє очолюване ним підприємство. Хтось одразу поспішає далі, але багато й таких, хто залишається. Вони уважно слухають, обмацують основні вузли виробу, проводять долонями по гладеньких, блискучих поверхнях його корпусу та трохи дивуються, що це зроблено в Україні.

ТОВ «ОЛИС» — провідна вітчизняна компанія з розробки технологій та виробництва обладнання для переробки зерна. Незважаючи на вже набуте визнання, генеральний директор компанії особисто бере участь у роботі цієї всесвітньої виставки. Вважає, що німецьким, американським, навіть польським виробникам споживачі вже звикли довіряти, а от українські виробники свого кредиту довіри ще не здобули. Тому нам потрібно працювати в рази більше та сумлінніше.

Крок у бізнес

Науковець та винахідник Верещинський не схожий на звичайного підприємця, хоч у бізнесі з 90‑х. Олександр не дуже любить згадувати той час, коли у ранзі молодого вченого, кандидата технічних наук відчайдушно намагався шукати своєї дороги. Приходилося братися за будь‑яку підприємницьку справу, бо в період великих змін того часу необхідно було якось виживати. «Я тоді йшов на роботу похмурим, бо займався тим, від чого мене нудило, і похмурим повертався додому, бо майже нічого не заробляв», — розповідає він. Зрештою дійшов висновку — щоб реалізовувати підприємницькі задуми у бізнесовому середовищі нашої держави, необхідно мати інші людські якості. Виходячи з цього, повернувся до своєї улюбленої справи — до винахідництва і розробок у галузі переробки зерна. На той час галузь активно перелаштовувалася на ринкові рейки. Безліч новостворених виробництв, як імпортованих, так і вітчизняної побудови, потребували кваліфікованих технічних рішень. Не один рік було витрачено на «доведення до розуму» цілої низки різноманітних зернопереробних підприємств України, Росії, Казахстану. Ця робота дала величезний досвід та цілий арсенал оригінальних рішень. Про ту діяльність Олександр каже: «Я мав лабораторію величиною в галузь». У пошуках партнерства зі своїми напрацюваннями та задумами подався на машинобудівні підприємства зернопереробної галузі. Був у Могилів‑Подільському на заводі імені Кірова, у Харкові на «Станкінпромі», у Нижньому Новгороді на «Мельінвесті»… «Ми були настільки бідні, що просили зовсім мало, якісь там копійки у вигляді можливих майбутніх роялті», — зізнається Олександр. Не вийшло. Ніде менеджери знаних заводів не вбачали користі від запропонованого. Мабуть, у той час їм було не до новацій. Знову довелося повертатися у бізнес і самому у якості менеджера втілювати свої технічні ідеї.

Науковий підхід

Незважаючи на усі труднощі, Олександру Верещинському вдалося побудувати компанію, що входить до переліку провідних українських виробників обладнання для переробки зерна. На підприємстві працює близько 200 співробітників: науковці, інженери, робітники високої кваліфікації. Номенклатура продукції також сягає близько двох сотень виробів.

Співробітники ТОВ «ОЛИС» підкреслюють, що їх обладнання за якістю не поступається європейському, але коштує у 3–4 рази дешевше. Золота мрія генерального директора — аби продукція його підприємства була дешевшою не в 3–4 рази за європейську, а хоча би в два. Це дозволило б достатньо заробляти, аби більше вкладати в дослідження та розробки. «Наша компанія — це не лише машинобудування, хоча в машинобудування останніми роками інвестовано достатньо багато коштів. Це перш за все — дослідження процесів переробки зерна та створення нових технологій, машин та цілих виробництв на базі цих досліджень», — відзначає Олександр Верещинський.

Репутація понад усе

За словами Олександра Верещинського, світовий ринок зернопереробних технологій і машин майже безмежний. Це дозволяє компанії швидко рости, щорічно збільшуючи виробництво. Єдине, що стримує розвиток, — це відсутність достатньої кількості дешевих коштів, які б можна було інвестувати у розвиток виробництва та продажів. Майже половину продукції ТОВ «Олис» експортує до країн пострадянського простору: Казахстану, Росії, Молдови, Білорусі та країн Прибалтики. Чотири роки тому компанія почала постачати свої вироби до країн Європейського Союзу, також збільшуючи їх обсяги.

Олександр каже, що Замовники ТОВ «ОЛИС» — це заощадливі люди, які вміють рахувати гроші. Серед них не тільки малі та середні підприємства, але і великі портові елеватори та потужні агрохолдинги. Усі вони відзначають, що з компанією «ОЛИС» приємно мати справу. «Бути чесним із Замовником — найголовніше наше правило.

Репутація понад усе! — каже Олександр Верещинський. — В нашій роботі трапляються задачі різної складності, але, коли Замовник бачить, як ми самовіддано накидаємося на їх вирішення, підключаючи необхідний арсенал наших можливостей, він розуміє, що має надійного, компетентного та сильного партнера».

Схожі статті

Кнопка "Повернутися до початку