ОСТАННІ НОВИНИ
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
Про це повідомляє Земельний фонд України.
Спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала.
Цивільне законодавство встановлює такі черги спадкоємців за законом:
Читайте також: Рада зробила ще один крок до запуску земельного банку: ухвалили порядок розподілу доходів від оренди держземлі
1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, хто його пережив, та батьки;
2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері;
3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця;
4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
5 черга: інші родичі до шостого ступеня спорідненості включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Читайте також: Огляд земельного законодавства
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом із урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Для спадкування земельної ділянки потрібно подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.
Нагадаємо, в Україні з 1 січня стартував новий етап земельної реформи, згідно з яким ліміти на продаж сільськогосподарських земель збільшилися зі 100 до 10 тис. га. Малий та середній агробізнес опинився під загрозою, а разом з ним функціонування сільських територій.
З 1 січня 2024 року настав другий етап відкриття ринку земель із залученням основних гравців – юридичних осіб, які зможуть отримати у власність в одні руки не більше 10 тис. га. Очікуваний вплив від цього на розвиток економіки коливається в діапазоні 1-2,7% ВВП щорічно впродовж наступних 3-х років.
За підрахунками експертів 187,7 тис. угод купівлі-продажу було укладено з моменту відкриття земельного ринку до листопада 2023 року.
У порівнянні з 2022 роком — ринок зріс на 58%, водночас четвертий квартал перевищив всі попередні квартали 2023 року. Обсяг ринку все ще майже на 40% менший, ніж до повномасштабного вторгнення. Ситуація значно відрізняється між регіонами, в деяких регіонах обсяг ринку перевищує показники до вторгнення, мовиться у квартальному огляді земельного ринку, підготовленому KSE.
Нині українські аграрії не мають достатньої кількості ресурсу, аби купувати великі масиви землі. Таку думку озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, продаж і купівля землі у більшості випадків відбувається саме серед юридичних осіб. На його переконання, обмеження негативно вплинуло на середніх товаровиробників та спричинило для них низку нових викликів.
Фахівці вказують, що, якщо до повномасштабного вторгнення щоденно укладалось угод на 841 гектар, то у травні 2022 року цей показник впав до 196 гектар. У другій половині 2023 року щоденний обсяг укладених угод купівлі-продажу склав 529 гектарів, що на 37% менше, ніж перед вторгненням.
Валерія Пепеля
