Погода другої декади квітня характеризувалася понаднормовими гідротермічними показниками, а саме: низькою, як для цього періоду температурою повітря, значними опадами у вигляді зливових дощів, що призвело до перезволоження ґрунту, а це – до затримки проведення весняно-польових робіт і, перш за все, сівби ранніх ярих культур.
Про це повідомляє Національна академія аграрних наук, інформацію якої публікує Мінагрополітики.
Як зазначається в повідомленні, середньодобова температура повітря знаходилася у межах 8,5-10,8 градуса тепла, що на 2,3-3,8 градуса нижче за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні на більшій частині країни підвищувалася до 14,3-16,0 градусів тепла, а мінімальна температура повітря у найхолодніші ночі знижувалася від 5,3 градуса морозу до 1 градуса тепла.
Стеж за новинами у зручному форматі: Підписуйся на наш Twitter
Інтенсивні опади у вигляді затяжних дощів випали на всій території країни. За даними наукових установ НААН у Київській області їх кількість становила 27,8 мм (146,3% середньобагаторічної норми), у Вінницькій – 22,3 мм (124% норми), у Львівській – 20,9 мм (131% норми), у Харківській – 20 мм (123% норми), у Житомирській області ґрунт також максимально насичений вологою.
“Характерною особливістю нинішнього квітня є не стільки загальна сума опадів, як практична відсутність бездощових сонячних днів, які так необхідні для фізичного підсихання поверхні ґрунту, що на фоні незавершеності великого обсягу весняно польових робіт створює вкрай серйозні проблеми”, – йдеться в повідомленні.
За даними ННЦ “Інститут землеробства НААН”:
- Рослини пшениці озимої, які були висіяні в оптимальні терміни (25 вересня), перебувають наприкінці фази “вихід у трубку”. Коефіцієнт кущіння 4,2-4,4, висота рослин 26-30 см, довжина конуса наростання рослин – 1,9-2,0 мм.
- Рослини тритикале озимого перебувають у фазі “вихід у трубку”. Коефіцієнт кущіння 3,8-4,0, висота рослин 25-28 см, довжина конуса наростання – 2,8-3,0 мм.
- Рослини жита озимого перебувають наприкінці фази “вихід у трубку”. Коефіцієнт кущіння 4,6-4,8, висота рослин 30–35 см, довжина конуса наростання – 7,0-7,5 мм.
- Рослини ячменю озимого перебувають наприкінці фази “вихід у трубку”. Коефіцієнт кущіння 4,7-4,9, висота рослин 18-19 см, довжина конуса наростання – 3,5-3,8 мм.
- Рослини ріпаку озимого перебувають у фазі “стеблування”.
Ранні ярі зернові культури, висіяні у березні, перебувають у фазі “сходи”. У цілому стан посівів – добрий. Разом з тим, на деяких полях з пониженням рельєфу вже четвертий тиждень поспіль спостерігаються долинки з водою, де рослини мають пригнічений стан, блідо-жовтий колір листя та характеризуються всіма ознаками вимокання.
Як запобігти наслідкам повені
У зв’язку з метеорологічною ситуацією, яка склалася, однією із вкрай невідкладних робіт на посівах пшениці озимої та інших колосових культур є їхній захист від хвороб, шкідників та бур’янів. На посівах ранніх зернових культур оптимальних строків сівби необхідно використовувати морфорегулятори. Для захисту ріпаку озимого від квіткоїда обов’язковим є внесення інсектицидів. Оптимальним для виконання цієї роботи є фаза розвитку між утворенням першого і другого міжвузля. Якщо погодні умови дадуть можливість увійти у поле, цю роботу необхідно максимально прискорити. Головним критерієм має бути не загальноприйнятий період (коли 70 % рослин сформували перше міжвузля), а фізична можливість увійти у поле будь-яким способом. Нинішньої весни виник особливо високий ризик майбутнього вилягання посівів, особливо на ґрунтах з підвищеним рівнем родючості, високим азотним фоном, сівбою високорослими сортами, а також нормою висіву вище 5 млн шт. рослин на 1 га.
Враховуючи надмірно високу відносну вологість повітря у зоні стеблостою, особливо його нижнього ярусу, можна очікувати високий ступінь розвитку хвороб, а тому, при можливості увійти в поле до морфорегуляторів треба обов’язково додавати суміші фунгіцидів.
Складна дощова погода на жаль призупинила темпи сівби пізніх зернових та зернобобових культур.
Посівна в Україні: головні цифри
Нагадаємо, станом на 20 квітня 2023 року сівбу ярих сільськогосподарських культур розпочато на всій території країни (за винятком окупованих територій). Так, зернових та зернобобових культур вже посіяно 1005,7 тис. га, з яких: пшениці ярої – 169,1 тис. га; ячменю ярого – 557,4 тис. га; гороху – 110,2 тис. га; вівса – 81,7 тис. га. Найбільше ярих зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Тернопільської – 112,1 тис. га, Полтавської – 109,0 тис. га та Вінницької – 80,9 тис. га областей.
Буряків цукрових посіяно на площі 54,4 тис. га, із них: Вінницька (21,3 тис. га), Тернопільська (11,6 тис. га), Полтавська (10,6 тис. га), Хмельницька (3,7 тис. га), Волинська (3,0 тис. га), Рівненська (2,9 тис. га), Черкаська та Львівська (0,5 тис. га), а також Київська (0,2 тис. га) області.
Соняшнику вже посіяно на площі 137,3 тис. га. До сівби соняшника приступили аграрії Сумської (37,4 тис. га), Одеської (35,0 тис. га), Полтавської (25,9 тис. га), Тернопільської (23,5 тис. га), Дніпропетровської (4,4 тис. га), Чернігівської (2,8 тис. га), Харківської (2,7 тис. га), Миколаївської (2,2 тис. га), Хмельницької (2,0 тис. га), Рівненської (0,6 тис. га), Чернівецька (0,5 тис. га) та Київської (0,3 тис. га) області.
Валерія Пепеля
