Новини / Рослинництво     01 листопада 2018 08:20

В Україні збільшать посівні площі під високоолеїновим соняшником

Преміальна позиція: Компанія Syngenta впевнено лідирує у постачанні насіння високоолеїнового соняшника і готова взяти на себе роль координатора розвитку всього високоолеїнового сегмента

Компанія Syngenta з обігом у першому півріччі 2018 року у $7,25 млрд — один з провідних світових виробників насіння багатьох сільськогосподарських культур і засобів захисту рослин. За оцінками самої компанії, приблизно 30% усіх площ під соняшником на планеті засіваються гібридами Syngenta. При цьому через високу цінність і продуктивність насіння у грошовому вимірі соняшникові гібриди Syngenta забезпечують до 38% вартості всього врожаю. На таких ринках, як Україна, РФ і країни Східної Європи, насіння соняшника Syngenta займає лідируючи позиції. Останніми роками компанія багато уваги приділила «омолодженню» свого насіннєвого портфеля, який поповнився більш продуктивним насінням всіх культур, але особлива увага була приділена забезпеченню аграріїв якісними гібридами високоолеїнового соняшника. Саме Syngenta стала в Україні апологетом нового високоолеїнового напряму, який стрімко набирає обертів. Про майбутнє виробництва високоолеїнового соняшника та олії в Україні, проблеми ринку та перспективи розвитку нового сегмента розповів керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо.

Керівник з розвитку бізнесу олійних компанії Syngenta Луїс Карлос Алонсо

У 2018 році під соняшником в Україні були зайняті приблизно 6,4 млн га ріллі. При цьому площі високоолеїнових гібридів становили, за оцінками самої ж Syngenta, всього 300 000 га (або менше 5%). Якщо високоолеїнові соняшник і олія такі вигідні для виробників, чому під ці гібриди не відведені більші площі?

Причина полягає в тому, що ринок високоолеїнової соняшникової олії поки розвивається дуже повільними темпами. Взагалі, останніми роками Україна значно розширила свій ринок соняшникової олії та позиції в експорті. Успішними зараз є і виробники соняшника, і безпосередньо крашери, які його переробляють. Це стосується звичайного соняшника і звичайної олії. Але ринок, споживачі все більше уваги приділяють питанням здорового харчування, і тому почало розвиватися й виробництво високоолеїнової олії. Просто потрібен час для того, щоб ринок усвідомив увесь потенціал нового напряму і провів відповідну сегментацію. Адже будь-який новий ринок — це гра, в яку грають дуже небагато людей, це не гра, до якої приєднуються всі. Дайте цифрам площ вирости більше 5%, які є зараз. Тільки тоді на новий напрям звернуть увагу не окремі гравці, а велика кількість підприємств. І ось тоді, коли кількість фермерів і переробників високоолеїнового соняшника значно зросте, Україна стане не спорадичним, а структурним гравцем на світовому ринку високоолеїнових рослинних олій.

Що Ви маєте на увазі, коли говорите про спорадичного гравця? Як це виглядає з точки зору поведінки на ринку?

Усе дуже просто. Високоолеїновий соняшник і олію з нього виробляли всього декілька українських компаній, і саме виробництво було нестабільним. Україна була, так би мовити, резервним гравцем, який починав активно діяти у разі недостатнього виробництва високоолеїнової соняшникової олії у Франції та Іспанії. Та часи змінилися — багато країн, як у ЄС, так і за його межами, вже розглядають Україну як одного з провідних гравців у високоолеїновому сегменті. За моїм прогнозом, Україна взагалі може стати номером один у постачанні високоолеїнової соняшникової олії на світовий ринок вже цього року. Навіть якщо цього не станеться, лідерство безперечно буде наступного сезону. Це докорінно змінює ставлення українських підприємців до ринку високоолеїнової олії — буде зростати кількість учасників, розширятися площі, збільшуватися обсяги виробництва.

Але якщо йти за цією логікою, то у перспективі весь світ буде прагнути перейти з вирощування звичайного соняшника до культивації високоолеїнових гібридів?

Частка високоолеїнової олії буде неодмінно збільшуватися, але на 100% такого пе­реходу ніколи не відбудеться. Для ринку потрібні обидва види соняшникової олії, як звичайна, так і високоолеїнова. У них дещо різні цілі, різна аудиторія.

У чому в такому разі переваги звичайної олії?

Звичайна соняшникова олія — продукт, збагачений всіма олеїновими кислотами та іншими мікроелементами. Вона дуже корисна як при прямому вживанні, так і при приготуванні їжі та має навіть певний фармакологічний ефект. Є статистичні дані, які доводять, що у країнах Східної Європи, Україні, РФ, де традиційно вживають соняшник і соняшникову олію, нижчий рівень захворювань шкіри. Високоолеїнова олія приваблює своєю стабільністю, її перевагою є те, що вона більш корисна для вживання дорослими, особами похилого віку, коли важливим стає питання рівня холестерину в крові. Вона рекомендована діабетикам, особам, які мають ниркові захворювання, людям з надмірною вагою. Споживачам потрібні обидва продукти, і Syngenta приділяє увагу розвитку обох напрямів.

Зараз премії на високоолеїновому ринку становлять приблизно $100– 120 за тонну олії. Це значно нижче рівня премій, які були ще декілька років тому. Якщо вирощуванням і переробкою високоолеїнового соняшника займуться багато підприємств, існує небезпека зниження рівня премій. Чи не викличе це розчарування та як наслідок відмову від високоолеїнового напряму?

Такі коливання притаманні ринкам, які ще не сформувалися. У країнах, які є на високоолеїновому ринку резервними, премія постійно коливається з дуже високою амплітудою. Але є країни, де вона майже стала фіксованою, — наприклад, ринок Франції з високим рівнем споживання високоолеїнової олії та великою часткою у загальному виробництві соняшника. Зараз ринок України трансформується — він привертає увагу великих гравців, які зацікавлені у довгостроковому партнерстві, українські агрохолдинги вже розуміють переваги в укладанні довгострокових контрактів, на два-три роки. Це докорінно змінює картину ринку, і коливання, як у минулі роки, будуть поступово згладжуватися, премія стане стабільною.

Тобто учасники ринку повинні навчитися координувати свої дії задля запобігання перегріву ринку?

Саме так, Syngenta постійно намагається переконати всіх учасників ринку звіряти годинники, вчитися працювати на стабільних преміях. Премія може бути не найвищою з можливих, головне, щоб вона була стабільною і прогнозованою.

Внутрішнє споживання високоолеїнової олії в Україні поки дуже незначне. Який з експортних ринків Ви вважаєте найбільш перспективним з огляду на те, що у ЄС виробляється багато власного високоолеїнового соняшника?

Це може здаватися нелогічним, але найбільш привабливими і перспективними для України є ринки саме країн ЄС. Незважаючи на великий обсяг власної високоолеїнової олії, європейські країни готові стабільно закуповувати додаткові обсяги продукту — тренд до здорового харчування постійно посилюється. Крім того, для українських виробників зараз є чудова нагода виходу на найбільш платоспроможний ринок світу — США. Там склалася дуже сприятлива ситуація для високоолеїнової соняшникової олії, зараз ціни на ріпакову і соєву високоолеїнову олії вищі за соняшникову. Це дуже перспективний ринок, на якому має великий сенс спробувати закріпитися. Певні можливості є і на південноамериканських ринках. Таким чином, потрібна координована політика просування українського продукту, його брендування. Адже ринки, які я перелічив, дуже привабливі, але й відрізняються високим рівнем конкуренції, працювати на них нелегко.

Що можна сказати про перспективи на азіатських ринках, особливо з огляду на високі ставки ввізного мита в Індії?

Тут важко щось сказати — мито в Індії постійно вводять, змінюють ставки, знімають. Але воно має більший вплив на експорт низькомаржинальних продуктів. Якщо в Індії сформується попит на високоолеїнову соняшникову олію, вона буде в категорії товарів з високою маржею. Більше значення має те, що в цій країні є конкурент соняшниковій високоолеїновій олії — сафлор (у невеликих кількостях він культивується і в ЄС, і на американському континенті). Олія з сафлору дуже схожа на соняшникову, адже це споріднені рослини, фактично це різновид соняшника.

Які великі корпорації можуть стати локомотивами у споживанні української високоолеїнової олії? Кого з них Ви б виділили насамперед?

У харчовій індустрії першими на використання високоолеїнових олій перейшли компанії, які працюють у сегменті смаження. Природно, що більша частина високоолеїнових олій у світі споживається саме корпораціями, які використовують смаження у виробничих процесах. Інші підрозділи харчової галузі підтягуються не так оперативно. Швидше за інших відреагували виробники снеків — у Європі вони взагалі перейшли на високоолеїнову олію. Також серед лідерів можна назвати й індустрію фастфудів. Після переходу на високоолеїнову олію в ЄС McDonald’s анонсувала відмову від пальмової олії на китайському ринку. Можна тільки уявити, про які обсяги споживання йдеться. Тобто перехід на споживання більш здорових олій триває по всьому світу і буде тільки прискорюватися.

Ви навели приклад Європи. Але у низці європейських країн на державному рівні запроваджується обмеження використання деяких жирів у харчовій промисловості. Може, Україні також має сенс передбачити такі обмеження на рівні державних стандартів?

Насамперед Україні треба почати переглядати харчові звички — українці вживають дуже багато насичених жирів, вони активно використовуються у харчовій промисловості. Задля здоров’я населення треба змінювати звички дуже швидко. Але треба зберігати баланс — не можна, наприклад, уявити, що масові споживачі відмовляться від м’яса. У цьому і немає жодної потреби. Але, якщо я споживаю м’ясо, навіщо мені мати в раціоні насичені жири ще й у печиві або снеках. Просто треба збалансувати споживання, йти від нього.

Який Ваш прогноз у сегменті високоолеїнової олії на 2019 рік?

Безперечно, сегмент буде зростати в усіх країнах, а в Україні, за моїми очікуваннями, наступного року високоолеїновим соняшником будуть засіяні щонайменше 350 000 га, а скоріш за все, остаточна цифра буде ближчою до 400 000 га. Тому Україні зараз треба не дивитися на інших виробників високоолеїнового соняшника, а починати грати роль лідера цього ринку.

Чи не відобразиться таке зростання на розмірі премій фермерів і чи не призведе це до певного розчарування?

Премії можуть дещо впасти. Але врахуйте, що зараз українські виробники високоолеїнового соняшника мають чудові премії. За моїми даними, розмір доходить до $50/т. Тому невелике падіння не буде катастрофою. Інша річ, що треба переходити на практику укладання контрактів на два-три роки, яка гарантує стабільний прибуток, нехай і не в такому великому розмірі.

Який розмір премій, на Ваш погляд, гарантує стабільний поступовий розвиток високоолеїнового напряму, без різких злетів і провалів?

Навіть гадки не маю і не хочу гадати. Адже на ринку все вирішує баланс попиту і пропозиції — саме це співвідношення і формує той чи інший розмір премій. Можу навести приклад французьких фермерів, які багато років працювали з фіксованою премією 26 євро/т, тобто приблизно $30–35/т. Я вважаю такий розмір премії справедливим, нижче якого спускатися не можна — фермери почнуть відмовлятися від високоолеїнового соняшника і площі будуть зменшуватися. Але тут треба врахувати, що ми маємо приклад чудового саморегулювання виробників. Фермерські господарства об’єднані у кооперативи у різних регіонах, які вирішують питання розміру площ високоолеїнового соняшника, виходячи з попиту. Кооперативи закуповують у фермерів соняшник, вони ж переробляють його і вони ж займаються реалізацією безпосередньо олії.

Текст: Михайло Дикаленко

Отримуйте щоранку на пошту свіжі новини та найцікавіше чтиво!

9 години тому

Страшенна злива перетворила поля під Кременчуком на болота ФОТО

Постраждали посіви елітної пшениці, соняшника та кукурудзи на 10-15% площ у ПСП «Дніпровські зорі». Керівник підприємства каже, що під час злив поля нагадували «гірські річки у Карпатах». Проте фермер сподівається, що більшу частину посівів вдасться врятувати.

Про наслідки шаленої зливи та граду у Кременчуцькому районі написав на своїй сторінці у Facebook Володимир Сіора, заступник директора, головний агроном у приватному сільськогосподарському підприємстві «Дніпровські зорі». Він розмістив фото того, що наробила стихія в його господарстві. Злива розігралася якраз на свято Миколи Чудотворця, 22 травня. Фермер жартує, що то так привітав святий і не втрачає оптимізму.

«Чудотворець сьогодні з привітаннями також не забарився. Привітав з самого ранку зливою та градом. В 10.20 продовжує вітати дощем. Чи на цьому закінчиться? Чи будемо такі вітання приймати весь день? А може це на врожай? Найкращі, елітні посіви пшениці вже положило на землю. Овочам досталось сповна. Та всерівно вдячні, що хоч все не знищило….. Зробили вихідний і насолоджуємося погодніми умовами,» – пише Володимир Сіора.

Сьогодні Landlord зв’язався із головним агрономом ПСП «Дніпровські зорі» та розпитав про наслідки стихії на полях.

Володимира Сіора каже, що такої потужної зливи не бачив років 15. Найбільше постраждали посіви кукурудзи та соняшника у низинах. На сьогодні  соняшник і досі стоїть  у воді. Дісталося й елітній пшениці, і людським городам.

– Учора я повертався о 12 годині з Кременчука, то потоки на полях були такі, як ото гірські річки в Карпатах. Там, де були схили та гирла старих річок, посіви кукурудзи просто змило, вона ж невелика була. На пагорбах кукурудза жива. Вимило незначні площі кукурудзи та соняшника. Насівати заново ніхто не буде. Пшениця на гірших по родючості ґрунтах вистояла, бо в неї колос був не дуже великий, вона легша. Її трішки намочило, градом побило, але вона вистояла. А насіннєві ділянки, де заводили елітний матеріал, нові сорти, де було краще живлення, догляд  – пшениця нахилилася та лягла на землю. Вона вже не підніметься. Але на останньому «колінці» сам колосок може піднятися вгору. Тому, якщо будуть сонячні дні, колос ще підніметься вгору, і, сподіваюсь, нам ще вдасться зібрати зерно. Звісно, врожаю хорошого не буде.

Читайте: На Житомирщині смерч знищив теплиці і 100 га лісу

Фермер каже, що елітну пшеницю сіяли із запасом, тому сподівається, що на насіння вирощеної елітної пшениці все ж вистачить. Він додає, що пшениця витримує затоплення 3-4 дні, і якщо за цей час зійде вода, то можна буде зібрати який не є урожай.

Усього у ПСП «Дніпровські зорі» 1050 га землі під посівами, затоплено 10-15 площ.  Доведеться рихлити 700-800 га площ – а це додаткові витрати для підприємства. Головний агроном каже, що під час цього внесуть додатково й азотні добрива. Попри те, що наробила негода, він сподівається, що волога дасть розвиток пізнім культурам.

– Спочатку ми були розстроєні, але зібралися, подивилися – траплялося  гірше. Тому налаштовані оптимістично, – каже Володимир Сіора.

Як повідомляв раніше Landlord, на початку травня зливи частково змили посіви соняшника і кукурудзи на заході України.

Клімат   

22 травня 2019 11:53

Як Україні збільшити агровиробництво: три ключові умови

Для того щоб українські аграрії могли наростити обсяги виробництва, вони мають приділити основну увагу зростанню якості вирощеного зерна, зниженню собівартості продукції та розвитку інфраструктури. Так вважає керівник аграрного напрямку «Епіцентру К» Василь Мороз.

Про це повідомляє Економічна правда.

Україна – одна з небагатьох країн світу, які ще мають можливість нарощувати агровиробництво та збільшувати експортний потенціал. Для інтенсивного розвитку сільськогосподарського сектора країни аграрії мають контролювати кілька ключових чинників.

Перший: валовий збір та якість вирощеного зерна

Щоб забезпечити належне виконання цієї умови, слід чітко дотримуватися агротехнологій та строків проведення сільгоспробіт.

Читайте: Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

«Від того, яким чином аграрії розподілятимуть площі між різними культурами напередодні сівби та скільки «центнерів на гектар» закладатимуть у плани показників врожайності, залежить дуже багато», – вважає Василь Мороз.

Другий: собівартість продукції

Щоб підвищувати ефективність виробництва і якість майбутнього врожаю, в компаніях використовують сучасні технології та вводять нові елементи з догляду за посівами озимих та ярих культур. При цьому слід аналізувати, як ці нововведення впливають на собівартість вирощуваної продукції.

За допомогою комплексного підходу їх слід оптимізувати, щоб у результаті зменшити собівартість продукції та збільшити прибуток із кожного оброблюваного гектара.

Один зі шляхів – використання більш рентабельних культур та сортів

За словами Василя Мороза, в посівах більшості українських компаній частка високоолеїнового соняшнику становить 5%, тоді як у Франції – 63-65%.

«Епіцентр К» у 2019 році вирішив змінити тактику: у цьому сезоні 62% від загальної площі під соняшником компанія відводить під високоолеїнові мононасичені гібриди.

Керівник пояснює, що таке рішення зумовлено зростанням ринкового попиту на високоолеїнове насіння серед підприємств кондитерської та фармацевтичної промисловості, «які готові сплачувати виробникам додаткову премію».

Третій: розвиток інфраструктури

Будівництво потужностей для промислового зберігання зерна та його якісної доробки стане внеском у запобігання ризикам на світовому ринку. Будівництво нових елеваторних комплексів поступово нівелюватиме високу залежність українських аграріїв від сезонного обвалу світових цін.

Landlord раніше повідомляв про те, що значне зміцнення гривні зумовлено низкою економічних чинників, одним із яких є рекордний експорт сільгосппродукції минулорічного врожаю.

Аналітика   

22 травня 2019 09:30

Джеймі Олівер збанкрутів через здорожчання імпорту продуктів у Великій Британії

Відомий англійський шеф-кухар і популяризатор здорового харчування Джеймі Олівер втратив всі свої ресторани у Великій Британії, за винятком трьох. Мережа його закладів передана в зовнішнє управління в рамках процедури банкрутства.

Про це повідомляє Економічна правда.

За інформацією, опублікованою у The Guardian, Джеймі Олівер через неплатоспроможність практично втратив свій ресторанний бізнес: 22 ресторани Jamie’s Italian, ресторани Barbecoa і Fifteen в Лондоні, а також закусочна в аеропорту Гетвік шукають нового власника. Очікується, що близько 1000 співробітників втратять роботу.

Читайте: Вперше у світі: Кернел керуватиме логістикою зерна за допомогою штучного інтелекту

Видання зазначає, що Brexit посилив кризу на ринку ресторанних послуг у Великій Британії. Зокрема, імпортовані з Італії харчові продукти, що використовувалися для приготування страв у Jamie’s Italian, значно подорожчали внаслідок  різкого зниження курсу фунта стерлінгів до євро.

Landlord раніше повідомляв про те, що кухарі стають агентами змін на шляху людства до здорового харчування.

Фінанси   

21 травня 2019 15:01

Кредити, лізинг та бонусні програми: де беруть гроші польські фермери

Landlord у партнерстві з АТ «Ощадбанк» запускає проект «Зарубіжний досвід успіху», в якому Іноземні фермери поділяться власним досвідом ведення ефективного бізнесу, розкажуть, які технології використовуються для підвищення врожайності, де фермери знаходять фінансування, як збувають продукцію тощо.

У рамках дебютної публікації з медіапроекту «Зарубіжний досвід успіху» Landlord запропонував поділитися своєю історією успіху Адама Ковальські, молодого польського фермера, який за 8 років побудував прибутковий бізнес і зміг збільшити господарство у 17 разів.

Навіть найуспішніший бізнес потребує підтримки. В Україні звикли, що підтримує або держава, або банківська сфера. У Польщі немає програм з компенсування затрат на вирощування, тому фермери фінансують усе самостійно.

Читайте: Як живе фермер у Польщі: 430 га землі, 30 працівників і приціл на ріпак 

За словами Адама Ковальські, вирощування 1 га озимої пшениці обходиться йому у 5 тис. злотих (≈35 тис. грн), а 1 га ріпака – 5,2 тис. злотих (≈36,5 тис. грн). У цю суму входить вартість зерна, посів, вирощування (ЗЗР, добрива), збір врожаю, вартість пального, оплата праці робітників, податки та амортизаційні відрахування.

«Тому допомога держави була би чудовою підтримкою для розвитку господарства», – говорить пан Ковальські.

Держкомпенсації на придбання техніки

В Україні держава компенсує до 40% вартості вітчизняної техніки. У Польщі подібні програми також є. Починаючи з минулого року в рамках проекту «Модернізація агрохолдингів» можна отримати одноразову субсидію в розмірі до 500 тис. злотих (≈3,5 млн грн) на купівлю техніки.

Адам Ковальські розповідає, що купував техніку у кредит під 4,2% річних, третину з яких погасило Агентство з розвитку та модернізації сільського господарства. За українською держпрограмою підтримки фермерства, фінансування у банку можна отримати під 1% річних.

Лізинг

У Польщі лізинг – це дороге задоволення. Хоча він має і свої переваги — виплати по лізингу можна вносити в затрати. За словами Адама Ковальські, він двічі скористався програмою від ЄС «Бонус для молодого фермера», отримавши 75 тис. злотих (≈534 тис. грн), та системою кредитування для фермерів на придбання техніки.

«Що добре у програмі «Бонус для молодого фермера», так це те, що на цю суму можна купити не тільки техніку, а й землю», – розповідає Адам.

Обмеження для підтримки

Призупинення продажу землі

Призупинення продажу землі та розвиток сімейних ферм призвели до блокування розвитку великих агрофірм. Такі рішення дають більше можливостей для розширення території дрібними фермерами, але землі для розширення немає. З іншого боку, хоча продаж землі припинився, але все ж таки Національний центр з підтримки сільського господарства (KOWR) за згодою міністра сільського господарства інколи організовує тендери на продаж великих площ землі.

Поправка до закону про водне право

Набуття чинності поправки до закону про водне право, яким запроваджено:

  • підпорядкування діяльності всіх господарств правилам OSN;
  • численні штрафи та заборони для фермерів (зокрема обмеження на використання азоту в рамках проекту захисту вод від забруднення нітратами із сільгоспугідь);
  • зобов’язання мати приміщення для зберігання твердого й рідкого гною тварин.

Таким чином, аграріям доведеться адаптувати ферми до нових вимог, що зумовить додаткові фінансові витрати.

Проте Адам Ковальські не зупиняється у розвитку свого бізнесу, плануючи розширювати площі ферми, купувати трактори, будувати зерновий склад та сарай для техніки.

Відзначимо, що в проекті «Зарубіжний досвід успіху», ви знайдете унікальні кейси агробізнесу й дізнаєтеся про закордонний досвід ведення ефективного підприємництва у сільському господарстві.

 

Як живе іноземний фермер   

21 травня 2019 08:09

Фермери Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів

Через надмірно вологу погоду і низьку температуру повітря наприкінці квітні – на початку травня в Україні частково постраждали плодові дерева. Зокрема садівники Черкащини втратили 60% урожаю абрикосів.

Про це повідомляє Fruit-inform.

За словами співробітника ботанічного саду Ольги Куллаб, несприятливі погодні умови спричинили розмноження грибків, які пошкодили майбутній урожай абрикосів. Квіти на деревах засохли і не запилилися.

Читайте: 3/4 сільгоспкультур у світі залежать від запилення. 20 травня – Всесвітній день бджіл

«Вони дуже добре цвіли, але температура кілька днів була в районі 0 градусів, і сильний вітер. Вони повністю зникли», – розповіла Ольга Куллаб.

На додаток до несприятливих погодних умов, на цей момент активізувалися шкідники, серед яких – оленка волохата та бронзовка зелена.

Погода зашкодила саме абрикосам. Як відзначила Ольга Куллаб, вишні та інші культури є.

Landlord раніше повідомляв про те, що в західних областях через погодні умови фермери втратили до 40% урожаю суниці.

Садівництво   

Показати ще