Українські фермери відмовляються від вирощування часнику: у чому причина

Вирощування часнику в Україні залишається другорядним напрямом овочівництва, попри стабільний попит на внутрішньому ринку.

За останні чотири роки площі під цією культурою майже не змінювалися: від 2 до 2,3 тис. га. У 2024 році врожай очікується на рівні 1,5–2 тис. тонн, що відповідає попереднім показникам.

Основними регіонами-виробниками часнику є Львівська, Вінницька, Київська та Житомирська області. Однак, навіть із наявними площами, значну частину потреб українського ринку закривають імпортом. Частка ввезеного часнику, залежно від року, становить 20–40%, причому основними постачальниками є Китай, Єгипет та Іспанія.

Фахівці зазначають, що низька популярність часнику серед українських фермерів пов’язана з кількома чинниками. По-перше, більшість виробників не впроваджують сучасні технології вирощування та зберігання, через що врожайність залишається низькою — 4–5 т/га замість потенційних 11–12 т/га. По-друге, існує дефіцит якісного посадкового матеріалу, що також знижує ефективність виробництва.

«Україна має значний потенціал для вирощування часнику, однак виробники не готові відповідати стандартам міжнародного ринку. У разі вступу до ЄС нашим аграріям доведеться конкурувати з європейськими країнами, наприклад, Іспанією, або ж поступитися дешевому імпортному продукту з Азії чи Мексики», — зазначає Михайло Сорока, директор компанії «АГРОМОММ».

Наразі більшість українського часнику використовується на внутрішньому ринку, і перспективи експорту залишаються обмеженими через низьку якість продукції. Аби змінити ситуацію, галузь потребує інвестицій у технології, розширення посівних площ і підвищення продуктивності.

Нагадаємо, закарпатські аграрії можуть отримати фінансову підтримку на вирощування овочів та ягід. Нові можливості в межах третього грантового циклу Продовольчої та сільськогосподарської програми ООН (ФАО) і Євросоюзу їм презентували в Ужгороді.

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати