На якість майбутнього врожаю озимої пшениці впливають: сорт, кліматичні умови, технології та інвестиційні можливості. Вони сприяють вирощуванню збіжжя продовольчого класу, який належить до міжнародної класифікації група “А”. Саме таке зерно має високий попит на міжнародному та внутрішньому ринках.
Сорт та попередники
Починати треба з ретельного відбору сорту озимої пшениці, яка здатна накопичувати білки та клейковину. Ідеального сорту не існує, бо кожен може проявляти себе по різному, в залежності від клімату регіону, а також особливостей поля. Виробників якісного насіння озимини в Україні чимало: ТОВ “Астарта Сервіс”, ПАП “Агропродсервіс”, низка державних підприємств НААН України. Кожне з них спеціалізується на окремих регіонах. І лише агроплатформа FERM, об’єднала їх на єдиному майданчику, для зручності власників ферм. Товари для аграріїв, які там пропонують, мають відповідні сертифікати якості.
Поле, яке обрали для посіву озимини й підготовка ґрунту мають таке ж чимале значення. Ідеальними попередниками для озимої пшениці є зернобобові культури, які збільшують у землі кількість азоту: горох, соя, нут. Ідеальні для сівозміни посіви озимого ріпаку, кукурудзи, висадженої на силос чи на зелені корми, багаторічні та однорічні трави, та й просто земля, яка була залишена під пар. Це сприяє збільшенню врожайності. А ось повторне вирощування зернових злакових на тому ж самому полі зменшують її у перший рік до 20%, а у другий на третину. Бо рослини будуть відчувати дефіцит гумусу, тому отримуватимуть менше корисних макро- та мікроелементів. навіть, якщо вносити добрива.
Порядок посіву наступний:
- поля, де росла кукурудза на силос;
- поля, де зростали зернобобові культури;
- земля, де вирощували багаторічні та однорічні трави;
- поля, де внесено високу норму добрив.
Рослини попередники впливають не тільки на фон добрив у ґрунті, а й на норми висіву. Якщо сіють після ячменю, вівса, жита. льону, пшениці, кукурудзи, то на гектар потрібно 5,5-6 млн насінин. Якщо попередні культури були більш сприятливими, або земля була під паром, то норми висіву знижують до 4-5 млн на гектар. Насіння за 3-4 дні має пройти оброблення протруйниками.
Обробка ґрунту: вчасно та якісно
Озима пшениця, як високоврожайна культура потребує відповідної системи своєчасного внесення добрив та оброблення ґрунту до посіву. Немає ідеальної формули скільки потрібно вносити поживних речовин на гектар. Все залежить від того, в якій природній зоні знаходиться поле, які були попередники та кліматичні умови. Але є розрахунок, згідно з яким фосфору та калію для підготовки має бути до 90% від кількості яка буде вноситься під час вегетації. Ці речовини малорухливі, їх вносять на глибину до 22 см, їм потрібен час, щоб почати мичкуватися з корінням озимини. Внесення азоту восени залежить від попередників, та розраховується на кількість фосфорно-калійних добрив. В будь-якому випадку для гідного врожаю потрібні ці агротовари.
Ще один важливий чинник, який впливає на врожайність та якість збіжжя — вибір обробки ґрунту та техніки для цієї технології. No-tііll та Mini-till передбачають, що буде використовуватися безплужна техніка. Якщо використовуються традиційні методи сіяння після попередньої оранки можна обрати інші технічні засоби. Боронувати землю та сіяти потрібно на глибину до 20-22 сантиметрів. З тим, щоб насіння та добрива потрапили максимально глибоко. Але знов вже все залежить від обраних засобів оброблення. На це впливають зони висіву та кліматичні умови.
Передпосівна культивація передбачає мінімізацію втрат вологи та поліпшення умов вегетації до входження в зимовий період. З тим, щоб рослини озимої пшениці мали розгалуження кореневої системи та нормально розвинені стебла. Тому на цьому етапі варто не економити на техніці. Бо, якщо все виконано за агрономічними нормами, рослини потребують 50-60 днів до стадії середнього кущення, що вважається оптимальним для входу в зиму.
Сіяти озимину варто, коли середньодобова температура складає + 14-16°C. В зоні Лісостеп це приблизно з 5 по 25 вересня, у центрі країни з 5 по 20 вересня, на півночі з 5 по 15 вересня.
Підживлення та захист
Осінні сходи озимини потребують захисту від хвороб та шкідників. Своєчасне обприскування унеможливлює появу спалахів фузаріозу та вірусу жовтої карликовості ячменю, які на ранніх етапах розвитку рослин спричиняють їх пошкодження та загибель, що загрожує втратами врожаю та якості збіжжя. Пшениці восени загрожують бур’яни та спалахи епізоотичних уражень. І цих несприятливих факторів дозволяє уникнути вчасне обприскування інсектицидами та післясходовими гербіцидами.
Навесні для прискорення відростання розпочинають підживлення аміачною селітрою. Роблять це коли ґрунт мерзлоталий. Вдруге азотні добрива вносять під час фази кущення. Третє та четверте підживлення проводять сумішшю мікродобрив. карбаміду та ЗЗР. Роблять це на фазах виходу в трубку та формування зерна.
Збирання врожаю теж впливає на якість зерна. Комбайнувати починають, коли вологість не перевищує 18%. Якщо збіжжя дозріває нерівномірно, то застосовують десикацію. Зерно, що “перегуляло” на корені більше ніж 10 діб має значно нижчу якість ніж те, яке зібрали вчасно. На етапі збору озимини важливо зберегти її оптимальні біохімічні та технологічні якості. Це дозволить отримати високий білково-крохмальний комплекс і мати висококласне продовольче збіжжя.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!