Посівна 2026: як аграріям не втратити темп через брак коштів
Фермер Іван із Кіровоградщини торік зайшов у посівну з очікуванням державної дотації. Документи подав вчасно, але кошти надійшли вже після того, як ціни на насіння та добрива зросли майже на третину.
«Довелося купувати те, що залишилося, і дорожче. Частину площ засіяв пізніше — мінус по врожайності відчув одразу», — каже фермер.
У 2026 році він вирішив діяти інакше: фінансову “подушку” сформував ще в лютому, щоб посівна пройшла без затримок.
Держава дає 14,1 млрд грн агросектору. Але чи цього достатньо?
У Державному бюджеті України на 2026 рік передбачено 14,1 млрд грн на підтримку агропромислового комплексу — це на 4,5 млрд більше, ніж торік.
Це суттєвий ресурс для галузі. Але в реальності більшість програм мають строки розгляду 30–90 днів, конкурсні процедури та обмежені ліміти. А закупівельне «вікно» для вигідних цін часто триває лише кілька тижнів.
Реальна арифметика посівної
Типова структура витрат господарства (умовно 100 га зернових):
- насіння — 15–20%
- добрива — 30–40%
- ЗЗР — 15–20%
- пальне — 10–15%
- ремонт техніки, зарплати, логістика — решта
При цьому до 70–80% витрат припадає на лютий–квітень, а виручка починає надходити лише з липня. Це класичний касовий розрив, який щороку стає головним ризиком. Затримка на тиждень інколи коштує більше, ніж відсотки за короткострокове фінансування.
Чому аграрії шукають “план Б”
Навіть за наявності держпідтримки господарствам важливо мати резерв швидких обігових коштів — на випадок:
- різкого стрибка цін;
- вигідної пропозиції від постачальника;
- термінового ремонту техніки;
- потреби зафіксувати пальне до подорожчання.
Один із інструментів, який набирає популярності в агросекторі це — кредит для фоп, — дистанційне залучення фінансування без застави. Рішення приймається швидко, договір підписується КЕП, а кошти надходять на рахунок протягом 1–2 днів.
Такий формат не замінює державні програми, але дозволяє діяти тоді, коли рахунок іде на дні.
Що можна зробити вже зараз
- Прорахувати повну структуру витрат на гектар до кінця березня.
- Зафіксувати ціни на ключові позиції (насіння, добрива, пальне).
- Подати документи на держпрограми паралельно, не очікуючи їх як єдине джерело коштів.
- Сформувати резерв обігових коштів — власний або залучений.
Посівна завжди пов’язана з ризиком. Але найбільший ризик — втратити темп через брак ліквідності саме в той момент, коли поле вже чекає.
Головне завдання аграрія у 2026 році — не дати цінам, затримкам і бюрократії “з’їсти” майбутній врожай. А для цього інколи важливішими за гектари стають своєчасні фінансові рішення.
