Кормовий стіл без бетону: практичний приклад реконструкції ферми
На більшості тваринницьких ферм в Україні кормові столи досі залишаються звичайними бетонними. Десятиліттями це вважалося стандартним рішенням: бетон доступний, відносно дешевий і здається достатньо міцним. Однак у реальних умовах експлуатації саме кормовий стіл є однією з найбільш агресивних зон на фермі, і бетон тут працює значно гірше, ніж очікують власники господарств.
Наслідки постійного контакту із кислотами
Під час годівлі на поверхню кормового столу регулярно потрапляють силос, сінаж та інші кормові суміші. У процесі ферментації вони містять органічні кислоти — зокрема молочну та оцтову. Ці речовини поступово руйнують структуру бетону. Спочатку поверхня стає шорсткою, з’являються мікропори, а згодом починається кришіння та відшарування верхнього шару.
Проблема посилюється тим, що на фермах кормовий стіл майже ніколи не залишається сухим. Соки силосу, волога та залишки кормів постійно взаємодіють із поверхнею, прискорюючи хімічну корозію бетону.
Наслідки інтенсивного механічного навантаження
Окрім хімічного впливу, кормові столи щодня піддаються сильному механічному навантаженню. Для роздачі корму використовуються кормороздавачі, міксери, фронтальні навантажувачі та інша техніка.
Бетон не розрахований на такі повторювані удари й тертя. Через це на поверхні з’являються тріщини, відколи та нерівності. Навіть якісно залитий бетон із часом втрачає рівність і починає руйнуватися.
Гігієнічні ризики
Ще одна проблема — гігієна. Коли бетон починає руйнуватися, його поверхня стає пористою. У цих порах накопичуються залишки корму, волога та мікроорганізми. Такі ділянки складно якісно очистити навіть при регулярному прибиранні.
У результаті зростає ризик розвитку небажаної мікрофлори, що може негативно впливати на якість корму та санітарний стан ферми.
Як працюють полімерні покриття на кормових столах
З технічної точки зору головна проблема традиційного бетонного кормового столу полягає не лише в механічному зношуванні. Бетон є пористим матеріалом, який легко вбирає вологу, органічні кислоти з силосу та інші агресивні речовини. З часом це призводить до хімічної корозії, втрати міцності поверхні та появи тріщин.
Полімерне покриття — це багатошарова система, яка наноситься на підготовлену бетонну основу і створює щільний, хімічно стійкий захисний шар. Його головна функція — ізолювати бетон від агресивного середовища та механічного впливу техніки.
Перед нанесенням полімеру поверхню бетону обов’язково готують. Зазвичай застосовується механічна обробка — фрезерування або дробоструминна очистка.
Після підготовки наноситься ґрунтовий шар, який глибоко проникає у структуру бетону і зміцнює основу.
Далі формується основне робоче покриття. Для кормових столів використовуються полімерні системи що створюють суцільну безшовну поверхню, яка не вбирає рідини та не руйнується під дією кормових кислот.
Ще один важливий аспект — гігієна. Полімерне покриття не має пор і мікротріщин, тому на ньому значно менше накопичуються залишки корму та бактерії. Поверхня легко очищується і довше зберігає санітарний стан.
Реальний кейс: досвід ферми СТОВ «Вільшанка»
Проблему руйнування бетонних кормових столів добре ілюструє практичний досвід ферми СТОВ «Вільшанка». За словами зоотехніка господарства Андрія Волошина, традиційний бетон у зоні годівлі почав швидко втрачати свої властивості під дією кормових кислот.
За кілька років експлуатації поверхня кормового столу суттєво змінилася. Силос і сінаж, які щодня контактують із бетоном, поступово руйнували його структуру.
«За сім років силос уже практично, грубо кажучи, “з’їв” бетон — залишився щебінь. З часом він відлущується і залишається в кормах. Виходить, що бетон фактично потрапляє всередину тварини — а це вже питання її здоров’я», — пояснює Андрій Волошин.
У господарстві звернули увагу, що разом із кормом до раціону тварин можуть потрапляти частинки зруйнованого бетону. На перший погляд це дрібниця, але в довгостроковій перспективі такі фактори можуть негативно впливати на стан травної системи тварин.
За словами спеціаліста, особливо це небезпечно для молодняку.
«Телиця виростає, але з часом може мати хронічні проблеми зі шлунком. Щоб цього не було, поверхня кормового столу повинна бути захищена. Для нас оптимальне рішення — це полімерне покриття», — зі слів зоотехніка СТОВ «Вільшанка».
Після переходу на полімерне покриття на кормовому столі на фермі відзначили одразу кілька практичних переваг.
По-перше — естетика та акуратність.
Покриття створює рівну і однорідну поверхню, яка виглядає значно охайніше порівняно з пошкодженим бетоном.
По-друге — гігієнічність.
Полімерна поверхня легко очищується від залишків корму, її простіше мити та підтримувати в належному санітарному стані.
По-третє — висока зносостійкість.
Таке покриття стійке до механічних навантажень та впливу кормових кислот, тому його значно складніше пошкодити під час щоденної роботи техніки.
По-четверте — безпека для тварин.
Полімерна поверхня хімічно нейтральна і не руйнується під дією силосу чи сінажу. Вона не кришиться і не утворює частинок, які можуть потрапити в корм.
Як підсумовує зоотехнік ферми, головна перевага такого рішення — саме захист здоров’я тварин.
«Тварина не може відколоти частину покриття і разом із кормом проковтнути бетон. Це безпечніше для стада і для виробництва в цілому».
Досвід СТОВ «Вільшанка» показує, що проблема бетонних кормових столів — не лише питання довговічності матеріалу. Насправді йдеться також про гігієну виробництва та здоров’я тварин, що робить використання захисних покриттів дедалі більш актуальним рішенням для сучасних ферм.
Довідка про компанію:
Компанія Оліс-Груп спеціалізується на будівництві та облаштуванні промислових підлог для підприємств харчової та агропереробної промисловості.
Детальніше: olis-group.ua
