Як війна вплинула на логістику України: розмова з директором компанії ТВЛ

Чи можна уявити сучасний світ без логістики? Це щось із розряду фантастики. Постійне постачання товарів, сировини та послуг — життєво важлива частина економіки будь-якої країни. А в умовах війни — ще й питання виживання. Як війна змінила цю галузь в Україні, з якими труднощами зіткнулися перевізники та які нові можливості відкрилися перед логістами — ми поспілкувалися з операційним директором логістичної компанії ТВЛ Максимом Левченком.

«Галузь опинилася перед безпрецедентними викликами»

— Максиме, наскільки сильно війна вдарила по логістиці України?

— Якщо чесно, галузь опинилася в умовах безпрецедентного виклику. Одразу після повномасштабного вторгнення — зруйновані мости, дороги, заблоковані порти, закритий авіапростір. Звичні маршрути порушено. Це призвело до стрімкого подорожчання перевезень і суттєвого скорочення експортно-імпортних операцій.

— А як виглядала логістика в Україні до 2022 року?

— До війни ми мали потужну транспортно-логістичну мережу. Працювали морські порти в Одесі, Чорноморську, Южному, Маріуполі. Залізнична мережа була однією з найбільших у Європі. Автомобільний транспорт покривав усю країну і мав вихід на ЄС. Діяв авіатрафік через Київ, Львів, Харків, Одесу. Україна була транзитною артерією між Європою та Азією. І все це активно модернізувалося.

— Хто найбільше постраждав у перші місяці війни?

— Найбільше — агросектор. Через блокування портів експорт зерна впав на 30-50%. Зруйновані елеватори, окуповані поля на сході та півдні. Металургія теж сильно постраждала: Маріупольський ММК ім. Ілліча, “Азовсталь”, Алчевський комбінат — знищено. Експорт металопродукції скоротився до 70%. E-commerce зіткнувся з проблемами доставки у прифронтові та окуповані регіони, втрачено склади.

— Розкажіть, будь ласка, більше про те, як адаптувалася ваша компанія ТВЛ до нових умов?

— Ми оперативно провели переорієнтацію маршрутів. Основну увагу зосередили на західних регіонах — Львів, Закарпаття, Волинь. Створили нові склади і транзитні хаби. Також почали активно працювати з мультимодальними перевезеннями: поєднуємо залізничні, автомобільні та морські ланцюги. Це дозволило мінімізувати ризики і швидко реагувати на зміни ситуації.

— Які напрямки логістики залишаються для вас пріоритетними?

— Традиційно це харчова промисловість, промислові товари. Але з початком війни додалося багато гуманітарних вантажів — ми організовували доставку медикаментів, продуктів, одягу для внутрішньо переміщених осіб і військових. Пишаємося тим, що можемо бути корисними не лише бізнесу, а й людям у складний час.

— Чи виник попит на якісь нові логістичні послуги під час війни?

— Так, особливо на послуги тимчасового зберігання вантажів у безпечних регіонах та термінової доставки малих партій товарів до прифронтових зон. Ми намагаємося доставляти вантажі у якнайкоротші терміни в будь-яку доступну точку України.

— Як війна змінила ваші підходи до безпеки вантажів і співробітників?

— Це стало абсолютним пріоритетом. Ми впровадили комплексну систему безпеки: моніторимо маршрути в реальному часі, організували страхування вантажів від військових ризиків, обладнали склади укриттями. Водії проходять обов’язкові інструктажі, отримують захисні засоби, а маршрути затверджуються лише після погодження з логістами та моніторинговим центром.

— Максиме, з якими труднощами зіткнулася галузь загалом?

— Найскладніше — постійні загрози обстрілів, які змушують змінювати маршрути буквально на ходу. Був дефіцит пального у перші місяці, подорожчання ресурсів, бюрократія на кордонах. Проблеми з різницею у законодавстві між Україною та ЄС. Але водночас війна парадоксально активізувала інтеграцію України до європейського ринку: на заході країни почали будувати залізничні колії євростандарту 1435 мм, відкривати мультимодальні термінали. Україна поступово інтегрується в TEN-T — це транс’європейська транспортна мережа, що відкриє нові можливості.

— Що б ви порадили іншим логістам, які зараз працюють в Україні?

— Бути гнучкими, оперативно приймати рішення, не боятися шукати нові маршрути й партнерів. Інвестувати в цифровізацію і безпеку персоналу. І, найголовніше, не опускати рук. Логістика — це про витривалість і адаптацію. 

— І наостанок: які плани у компанії ТВЛ на найближчий час?

— Продовжуємо розвивати західний напрямок, плануємо відкриття нового логістичного терміналу на кордоні з Польщею. Розширюємо мультимодальні перевезення на Балкани й країни Центральної Європи. І, звичайно, готуємося до повоєнного відновлення — це буде масштабний виклик для всієї галузі, і ми прагнемо бути серед лідерів цього процесу.

Поки триває війна — логістика залишається критично важливою артерією економіки. І як показує досвід компанії ТВЛ, навіть у найскладніших умовах можна адаптуватися, зберегти бізнес і допомагати країні.

Спілкувалася Олена Смілик