Тарас Висоцький: В рамках “Ukraine Facility” передбачено до 8 млрд євро на підтримку бізнесу

Переробка плодоовочевої продукції є одним з пріоритетів розвитку аграрного бізнесу в Україні. Підприємцям, які планують залучення інвестицій в рамках фінансової підтримки України від Європейського Союзу «Ukraine Facility», варто вже готувати відповідні проєкти.

Про це наголосив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час форуму «Fit for Ukraine. Буковина: переробка фруктів та овочів».

Він відзначив, що в межах програми «Ukraine Facility» Україні буде виділено 50 млрд євро, з яких близько 8 млрд євро буде видано у формі кредитів і грантів.

«Думаю, ви всі чули про цей інструмент – програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу «Ukraine Facility», згідно з якою є можливість отримати кошти для розвитку бізнесу через довгострокові кредити, гарантії та інші інструменти. І звісно, одним з пріоритетів розвитку бізнесу в Україні є переробка в цілому та плодоовочевої продукції зокрема. Проте ідеї варто оформити в проєкти і вони вже мають бути наявними. Тим, хто хоче рухатись, має ідеї і розуміння, рекомендував би не чекати і готувати проєкти вже зараз», – зауважив заступник міністра.

Висоцький також додав, що переробники плодоовочевої продукції мають можливість отримати кредитну чи грантову підтримку і за іншими програмами. Зокрема, з 2022 року Уряд запустив програму грантів на переробку, в тому числі і плодоовочевої продукції. В рамках програми профінансувати можуть до 50%, а для деокупованих територій до 80% від вартості проєкту, розмір такого гранту може становити до 8 млн грн. Також переробники плодоовочевої продукції можуть отримати фінансування за програмою «Доступні кредити 5-7-9».

Нагадаємо, аграрний сектор визначено одним із пріоритетних у рамках реалізації Плану України з реалізації програми Ukraine Facility, на яку ЄС має намір виділити близько 50 мільярдів євро.

Серед пріоритетних напрямів роботи Мінагрополітики в рамках реалізації Ukraine Facility:

• інтеграція українського законодавства до вимог Спільної сільськогосподарської політики ЄС;
• лібералізація ринку землі;
• розвиток програм кредитування для аграрних підприємств.

Важливим напрямом розвитку галузі є розвиток переробних потужностей та збільшення доданої вартості. Зокрема, збільшення частки готової продукції в аграрній галузі, розширення програм розвитку садівництва та овочівництва, та стимулювання інвестицій у розвиток виробництва біогазу.

Україна вже отримала €4,5 млрд перехідного фінансування від Євросоюзу в межах програми Ukraine Facility.

Передбачається, що другий транш розміром €1,5 млрд країна отримає у квітні 2024 року після оцінки виконання п’яти індикаторів, необхідних для цього.

Уряд затвердив план Ukraine Facility, згідно з яким Україна має провести сотні реформ у 15 галузях протягом наступних чотирьох років, щоб отримати €50 млрд допомоги.

Так, відповідальними органами за реформи в агросекторі призначено Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінфін, які мають забезпечити виконання таких змін:

• Перший квартал 2024 року — вдосконалення протоколів взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Це дозволить автоматичний обмін даними між двома реєстрами.
• Другий квартал 2024 року — ухвалення Національної стратегії протимінної діяльності на період до 2033 року. Стратегія визначатиме пріоритети у сфері гуманітарного розмінування та протимінної діяльності. Також будуть визначені сфери відповідальності влади, неурядових та приватних операторів розмінування, а також пріоритетні сфери залучення підтримки від міжнародних партнерів.
• Четвертий квартал 2024 року — Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року; ухвалення закону про Державний аграрний реєстр (ДАР), який включає інформацію про сільськогосподарських виробників, харчових переробників, водокористувачів та інших. Реєстр дозволяє отримати фінансову допомогу та інші адміністративні послуги.
• Перший квартал 2025 року — має запрацювати автоматизована система публічного моніторингу земельних відносин, а також система оцінювання земель згідно зі стандартами Європейського Союзу.
• Третій квартал 2025 року — парламент має внести зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Зміни передбачають розробку заходів державної підтримки (переважно фінансуються через донорські програми) сільськогосподарського виробництва та малих фермерських господарств, впровадження системи електронного документообігу тощо.
• Перший квартал 2026 року — впровадження підтримки через ДАР. Надано звіт, у якому зазначено, що до кінця 2025 року 80% державної підтримки надійшло через ДАР.
• Перший квартал 2027 року — створення уніфікованої з ЄС системи FSDN. Система дозволить відстежувати ситуацію в агросекторі та приймати зважені рішення щодо призначення державної підтримки сільгоспвиробникам.

Валерія Пепеля