Новини / Аналітика     15 липня 2020 16:01

Grain Ukraine. Limited Edition: пошук точок росту

Україні час зайняти проактивну позицію у міжнародних дискусіях про регуляцію ринка зерна та оцінювати успіх у доларах, а не у тоннах - підсумки Grain Ukraine. Limited Edition.

Цьогорічний Grain Ukraine мав приставку Limited Edition через обмежений з огляду на коронавірусну пандемію формат. Однак це не завадило учасникам у режимі unlimited обговорити ключові виклики зернового ринку і окреслити наступні кроки бізнесу та держави для посилення позицій українських виробників у світі.
Спікери події продовжили оптимістичні настрої щодо розвитку українського ринку зернових, які були лейтмотивом і минулорічного форуму. Вітчизняні аграрії знов продемонстрували рекорд, ставши 2-м у світі експортером зернових за валютною виручкою. Наступний рубіж, який окреслили для себе гравці ринку, — перехід до оцінки успіхів не в обсягах виробленого, а у грошах.

Торгівельна політика

Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, торговий представник України, заступник голови ради International Grains Council (IGC), на торговій панелі заявив, що всі вже звикли до рекордів по обсягам, але для нього особисто важливо нарощувати долар до долара: або продавати дорожче, або витрачати менше. Цю тезу підтримала інша учасниця панелі Ольга Трофімцева, директор з розвитку «Епіцентр Агро». Вона зазначила, що, не забуваючи про збереження навколишнього середовища і ґрунтів та підвищення різноманіття вирощуваних культур, аграріям потрібно мислити більшою дохідністю, тому що сільське господарство – це бізнес. Адже тенденції останніх років показують, що рентабельність зернових буде ставати нижчою.

Наразі Україна активно розвиває перспективні ринки — Європу та Азію. Це підтвердив міністр-радник з економічних питань Республіки Індонезія в Україні Баскара Прадіпта, який був спеціальним гостем торгової панелі. Він зазначив, що сьогодні Україна є найбільшим постачальником зернових на індонезійський ринок і посунула з цього місця Австралію.

Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації, додав, що у країнах Азії підростає нове покоління, яке споживає менше рису на користь продуктам з пшениці. Крім того, це зростаючі ринки, на яких спостерігається позитивна демографічна ситуація.

Також перспективним напрямком залишається Європа, куди торік Україна експортувала 10 млн тон кукурудзи, а роком раніше — 14 млн тон.

Земельна реформа

Сприяти новому бізнес-мисленню має і довгоочікувана лібералізація обігу землі сільгосппризначення. Гравці ринку та експерти погоджуються, що прийняття відповідного закону — великий крок для України, який стимулюватиме підвищення капіталізації.

Як окреслив ситуацію на земельній панелі Роман Лещенко, голова держслужби з питань геодезії, картографії і кадастру, парадигма, у якій українці жили багато років, із міфами про «вивезуть землю вагонами», мала зникнути, бо мораторій на продаж землі сприяв фіктивним тендерам, підробці документів і тіньовому обігу зерна. Завдяки новому законодавству, земля буде «вільним товаром в нашій державі, і нічиї політичні забаганки не зможуть цього змінити», – висловилася Ольга Балицька, Head of PwC Real Estate.

Проте експерти зійшлися на думці, що новий закон все ж недостатньо ліберальний.

Наприклад, Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, екс-міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, відверто назвав закон поганим, тому що обмеження гектарів — це обмеження конкуренції. Економіст вважає, що проведена тільки частина реформи і схеми продовжуватимуться, бо державні органи слабкі, щоб боротися з корупцією, а у парламенті немає достатньої кількості голосів, щоб це припинити.

За словами Олексія Мушака, радника прем’єр-міністра України з економічних питань і земельної реформи, новий закон запустив велику кількість тригерів. Для великих компаній, які мають сотні тисяч гектарів землі, постане питання, що з нею робити, бо вони програють середнім компаніям в ефективності. У середніх компаній буде інша проблема — попри низьку ціну, купівля землі не передбачає державну підтримку для фізичних осіб.

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань агрополітики Тарас Висоцький запевнив, що державні інвестиції прийдуть, але поступово. І додав, що завдяки новому закону десятки тисяч фермерських господарств, вільні від додаткового податкового навантаження, нарешті матимуть можливість отримати землю у приватну власність у розстрочку за вартістю оренди і вийти на новий рівень.

Інвестиційний клімат

Говорячи про інвестиції в український агросектор, Андрій Павлушин, генеральний директор OTP Leasing, зазначив, що надії на земельну реформу не виправдалися. А її недостатня ліберальність знизила вірогідність приходу іноземних інвесторів.

Із ним погодився ще один учасник фінансової панелі – Анатолій Амелін, співзасновник аналітичного «Центру економічного відновлення». Він звернув увагу, що у зв’язку з пандемією всі активні інвестиції поставлені на паузу. До того ж, у країні немає секторальної стратегії розвитку, а в таких умовах інвестору нецікаво вкладати гроші, адже інвестор — це не спонсор.

Олександр Куперман, член правління наглядової ради банку «Восток», наголосив, що в країні достатньо власних ресурсів, але проблема не у кількості грошей, а у недовірі. Тим не менше, за наявності нормального ліквідного інструмента, такого як земля, навіть локальні банки почнуть кредитувати під адекватні відсотки, а іноземні — прийдуть з інвестиціями.

Глобальні виклики

Сплеск національного протекціонізму, зокрема у ЄС, також був серед питань, розглянутих під час Grain Ukraine-2020. Спікери торгової панелі показали, як регулятивні заходи, нібито направлені на захист екології, стають частиною політики протекціонізму. І пандемія COVID-19 лише посилила ці тенденції.
Радник президента УКАБ Володимир Лапа навів приклад, що якщо раніше Європейський Союз обмежував використання пестицидів, пояснюючи це збереженням бджіл, то зараз вводить нові MRL (максимально дозволені рівні забруднюючих речовин) для імпортної продукції, захищаючи своїх фермерів. І таким є політичний бік «зелених» рішень. Через це Україна має активніше лобіювати свої інтереси на міжнародній зерновій арені, бути там, де «робиться» аграрна політика.

Ольга Трофімцева нагадала, що Україна є членом СОТ, International Grains Council та інших об’єднань. Вона поділилася думкою, що до недавнього часу країна з різних причин (починаючи з недостатнього володіння фахівцями англійської і закінчуючи професійними моментами) займала пасивну позицію у міжнародних організаціях. І тут має працювати не лише уряд, але й бізнес, який підштовхує державні структури до певних дій задля підтримання і просування інтересів України на зовнішніх ринках.

Тарас Качка наголосив, що Україна була, є і буде одним з головних гравців на світовому ринку зерна. Ми доросли до того, щоб проводити українські дискусії не через рік після європейських, а мати наперед власне обговорення стосовно політики з пестицидів чи інших питань. На його думку, Україна мала долучитися до дискусії всередині ЄС від самого початку і формувати власні питання. Також Тарас Качка зазначив, що останнім часом координація між урядом і бізнесом покращилася. Серед іншого це проявилося в експорті 20,5 млн тон пшениці минулорічного врожаю. Результату вдалося досягти завдяки тому зацікавлені сторони змогли уникнути метушні, витримали нервовий стрес. Це говорить про те, що є координація між гравцями ринку і урядом і є спільна задача — бути передбачуваним партнером.

Читайте: Всеукраїнський день картоплі відбудеться 27 серпня 2020 року

Державно-приватне партнерство

Про необхідність запровадження державно-приватного партнерства говорили і представники галузі виноградарства півдня України. На круглому столі «Південь України. Потенціал для розвитку виноградарства» Іван Плачков, засновник сімейної компанії «Колоніст», зазначив, що потенціал України у виробництві вина величезний. Щоб його реалізувати, необхідно вирішити питання з землею та меліорацією і закрити кордони від контрафакту.

Гіоргі Іукурідзе, співзасновник компанії SHABO, додав, що Україну необхідно позиціонувати на міжнародному рівні як виноробну країну. Едуард Городецький, директор компанії «Одеський коньячний завод», підтримав колег, продовживши список необхідних для розвитку галузі змін: зниження акцизів і кредитних ставок, а також державна підтримкою (зокрема, переведення тихих та ігристих вин з категорії алкогольних напоїв до категорії харчових продуктів).

Втім, тема конструктивного діалогу бізнесу з державою, який приведе до результативних організаційно-адміністративних рішень, була і у обговоренні розвитку річкової інфраструктури, яка поступово стає альтернативою залізничним перевезенням зерна.

На минулорічному Grain Ukraine питання транспортування врожаю у порти була було назване головним викликом українських зерновиків. І цього року інфраструктурна панель була присвячена не залізничному транспорту, а річковим перевезенням. Модератор Микола Горбачьов розпочав дискусію фактом, що річковим транспортом перевозиться вже 5 млн тон зернових та олійних вантажів, і є очікування, що ця цифра може потроїтися.
Учасники панелі відзначили, що держава, як власник, має спрямовувати гроші, зібрані з річкових перевізників, на розвиток річкової інфраструктури, її ремонт і модернізацію.

Шота Хаджишвілі, співзасновник і директор компанії RISOIL S.A, закликав відродити масове будівництво барж в Україні, а не ввозити «рейнський металобрухт 70-х років». Андрій Волік, заступник генерального директора з будівництва, експлуатації флоту та безпеки судноплавства компанії «Нібулон», зауважив, що штату у 1000 кваліфікованих спеціалістів, які працюють на верфях «Нібулон», достатньо, аби будувати баржі, і вже побудовано 77 суден.

Крім того, на панелі обговорили прийнятий у першому читанні законопроект, що регулює ринок річкових перевезень в Україні. Ольга Копійка, співголова логістичного комітету Європейської Бізнес Асоціації, назвала його позитивні моменти: відсутність додаткового річкового збору, відміна стягнення портових зборів, визначення фінансування шлюзів. При цьому вона звернула увагу і на ряд негативних норм, зокрема, ліцензування перевезень всіх видів вантажів. Експерт підтримала створення спецфонду для фінансування річкового транспорту, але підкреслила, що необхідно чітко прописати у законі механізм його функціонування.

Олександр Голодницький, т.в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» підтримав думку про те, що ставки зборів потрібно знижувати у рази, можливо, до 30%. Він запевнив, що АМПУ повертається «обличчям до бізнесу» і відстоює його інтереси у високих кабінетах. При цьому попросив бізнес «не робити уколи щохвилини». АМПУ планує звітувати щоквартально, ввела «книгу скарг і пропозицій», зобов’язала всі філії відомства по кожній скарзі прописувати виконавця, термін виконання, тощо.

Оптимістичне завершення

Попри існуючі виклики, Grain Ukraine 2020. Limited Edition почалась і закінчилась на оптимістичній ноті. Засновник конференції, співвласник порту ТІС і зернового терміналу Neptune Андрій Ставніцер, сказав, що коли в ситуації пандемії, аномально сухої зими, літніх потопів і загальної невизначеності, компанії вдалося перевалити 17,4 млн тон вантажу за перше півріччя 2020 року і закрити операції з продажу 51% акцій контейнерного терміналу ТІС глобальному інвестору DP World. Йому по-іншому відгукується вислів «роби, що треба, і будь, що буде». Навіть, якщо закрити весь світ по домівках, люди не зможуть жити без їжі.

11 липня під егідою Grain Ukraine за ініціативою Міністерства інфраструктури України був проведений круглий стіл за участі міністра інфраструктури України Владислава Криклія. Ціллю зустрічі було обговорення меморандуму про співпрацю у сфері забезпечення та посилення безпеки на автомобільному транспорті між Міністерством інфраструктури України, Державною службою України з безпеки на транспорті, ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» і гравцями стивидорного ринку.

Організатор Grain Ukraine — компанія Ideas First, співорганізатор — група компаній ТІС.

Grain Ukraine — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників зернового ринку, керівників українських агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, логістичних та сировинних компаній, а також технологічних трендсеттерів. Тут обговорюють останні тренди аграрного ринку, розвиток стійких бізнес-моделей і впровадження агроінновацій.

Більше про Grain Ukraine. Limited Edition 2020 — на facebook-сторінці події.

 

Нагадаємо, про програму Всеукраїнського дня картоплі, яка охоплює весь виробничий ланцюжок картоплярства від вибору сортів і технологій до етапу транспортування готової продукції.

Читайте також