У Звенигородці на Черкащині сім’я Петрових довела, що груші можуть бути не менш прибутковими, ніж яблука: їхній сад із 35 тисячами дерев щороку дає до 200 тонн врожаю. На відміну від більшості садівників регіону, вони зробили ставку на рідкісні для України сорти – і не помилилися.
Про це повідомляє «Суспільне Черкаси».
У 2013 році подружжя Петрових купило пусте поле біля Звенигородки. Замість традиційних яблунь (які ростуть у 80% садів області) вони вирішили саджати груші:
- “Ноябрська” – морозостійкий сорт для тривалого зберігання.
- “Марія” – солодка, з міцною шкіркою для транспортування.
- “Яблунева” – незвичайний гібрид з яблуневим ароматом.
- “RX” – європейський сорт з високою врожайністю.
Тяжка праця без механізації
Усі процеси в саду – від обрізування гілок до крапельного поливу – родина виконує вручну. У сезон тут працює 4-5 осіб, а під час збору врожаю долучаються друзі та родичі.
Ключові виклики:
- Клімат: у 2023 році врожай впав на 20-30% через холодну весну.
- Запилення: цього року придбали 12 джмелиних сімей – ці комахи працюють навіть при +10°C.
- Фінанси: майже весь прибуток йде на полив, захист від шкідників і нові саджанці.
Чому це важливо?
- Імпортозаміщення: в Україні щороку ввозять 50+ тисяч тонн груш (переважно з Польщі та Нідерландів).
- Експортний потенціал: сорти “Марія” та “RX” можуть конкурувати на європейських ринках.
- Розвиток регіону: сім’я планує розширити сад до 20 га та створити додаткові робочі місця.
Юлія Петрова розповідає:
“Ми ніколи не шкодували про свій вибір. Груша – це культура, яка вимагає терпіння, але й віддячує сторицею. Коли бачиш, як дерева, посажені твоїми руками, дають врожай – це щастя.”
Нагадаємо, що закладка саду з нуля зазвичай окупається лише через 7-10 років, але Петрові вже зараз отримують стабільний прибуток.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!