Податкові “сани” готують у вересні: чи такий страшний законопроєкт про особливості оподаткування у період воєнного стану, як його малюють?

Щоб новий фінансовий рік не заскочив нас зненацька, український уряд і парламент розпочали бюджетний процес завчасно. Згадавши народну мудрість про підготовку саней улітку, а воза – взимку, депутати згадали про «державний гаманець» на наступний рік і придумали, як його «підлатати». Адже вже зараз експерти говорять про «діру в бюджеті», а урядовці шукають, чим її заповнити.

Видання Parlament.ua зібрав думки нардепів і науковців, щоби розібратися, наскільки вдарять нові податки по кишені пересічного українця.

Коли ухвалять закон про підвищення податків  і що в ньому прописано

Законопроєкт №11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану, який передбачає збільшення податків, викликав неоднозначну реакцію як серед політиків, так і в суспільстві. Тож у першому читанні був ухвалений лише з другої спроби.

Одним із ключових аспектів нового законопроєкту є підвищення податків, які, за словами голови податкового комітету Данила Гетманцева, будуть спрямовані на фінансування української армії. Очікується, що зміни принесуть до бюджету додаткові 58 мільярдів гривень у цьому році та 137 мільярдів у 2024 році. Гетманцев підкреслив, що ці кошти є вкрай необхідними для продовження підтримки обороноздатності країни.

Важливо зазначити, що хоча нововведення заплановано на 1 жовтня, депутат Ярослав Железняк з “Голосу” висловив сумніви, що закон встигнуть ухвалити до цієї дати. Однак нові податкові правила можуть бути введені “заднім числом”, тобто діятимуть з 1 жовтня, незалежно від дати остаточного прийняття закону.

Основні положення законопроєкту включають:

• Підвищення військового збору з 1,5% до 5% до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.
• 50% податок на прибуток банків у 2024 році.
• Введення військового збору для ФОП 1-2 та 4 груп на рівні 10% від мінімальної зарплати (близько 800 грн).
• 1% військового збору для ФОП 3-ї групи.
• Введення авансових внесків на АЗС.
• 25% податку на прибуток фінансових установ (крім страхових компаній).
• Помісячна звітність по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Окремо слід виділити суперечливий пункт про оподаткування прибутку банків. Депутати від фракції “Слуга народу” наполягали на введенні 50% податку, тоді як Міністерство фінансів і Національний банк виступили проти цього рішення. Раніше в Україні діяло тимчасове підвищення податку на доходи банків з 18% до 25-50%, але ставка у 50% передбачалася тільки на 2023 рік.

Що кажуть нардепи про податковий законопроєкт

В ексклюзивному коментарі Парламенту народний депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко заявив, що цей законопроєкт «протягували під дуже патріотичними гаслами». І навіть провал першого голосування назвав «хорошим проміжним етапом», адже «заганяти малий бізнес в тінь під час війни точно не найкраща ідея». Він погоджується з тим, що фінансувати армію – це зараз найважливіша задача.

Але є одне але. Для цього не обов’язково дотискати до краю наших, і так побитих війною, підприємців. Під “ударом” нових податків, згідно пропонованого законопроєкту, мають опинитись ФОПи, які й так зараз намагаються звести кінці з кінцями… Є багато альтернативних варіантів наповнення бюджету. Податки на розкіш, акцизи на тютюн. Так і бюджет наповнимо і армію профінансуємо і наш малий бізнес не знищимо”, – каже Гончаренко.

Майже в унісон з ним говорить і лідерка ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка ще й підозрює владу в тому, що «фінансовий ресурс для армії, запланований на рік, витратили за пів року внаслідок гігантської корупції та такого ж за масштабами непрофесіоналізму, а тепер планують закрити цей провал додатковими податками з людей». Серед ефективних джерел фінансування оборонного бюджету вона називає створення рівних умов оподаткування для всіх і припинення «кришування тіньової економіки», наведення ладу з контрабандою на митниці і гральним бізнесом, початок перемовин про списання зовнішніх державних боргів України і отримання доходів від заморожених активів рф.

Як оцінюють економічний ефект від підвищення податків фінансисти

Натомість науковці не поділяють панічних настроїв політиків. Хоча також «підказують» уряду альтернативні можливості, як-от розширення бази оподаткування по окремим податкам, які мають вищу фіскальну функцію, повторюючи: «мито, мито і ще раз мито!»

Настільки “страшний” податковий законопроєкт міркує Петро НІКІФОРОВ, завідувач кафедри фінансів та кредиту економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.

На партнерів надійся, а внутрішні резерви – шукай!

Мабуть, слід розуміти, чому цей проєкт закону з’явився і чому його подав Кабмін до ВР. Проблема в тому, що коли ми сьогодні верстаємо Бюджет на наступний рік, то, за твердження експертів, маємо «діру» в 15 млрд. доларів. Вона не заповнена ні фінансовими зобов’язаннями наших партнерів, донорів, ні нашими внутрішніми можливостями. А враховуючи той факт, що на партнерів надіятись треба, але шукати внутрішні резерви самим також слід, от Кабмін і подав цей проєкт, за яким знаходить внутрішні джерела наповнення Бюджету. Бо Збройні Сили вимагають – а гроші партнерів не мають скеровуватися на їх фінансування, на закупівлю і виробництво військової техніки, озброєння тощо.

Хто і на скільки більше платитиме після ухвалення закону 

Найперше, збільшать військовий збір, причому не тільки з тих, хто платить ПДФО (тобто звичайних людей, фізосіб, які є найманими працівниками і отримують зарплати – їмнаявний зараз військовий збір 1,5% пропонується підвищити до 5%). Але це збільшення поширюється і на ФОПів – платників єдиного податку, причому всіх 4-х груп. Тільки по різних групах з різними ставками. Тож для трьох груп він зросте до 10%, і для однієї стане 1%.

Дуже багато в цьому проєкті присвячено податку на прибуток підприємств, особливо тих, які займаються роздрібною торгівлею пальним. І ось тут – узагальнено – проблема полягає в тому, що цей проєкт хотів би сформувати більш жорсткі умови по сплаті авансових платежів цими підприємствами. Тобто якщо прибуток формується у кінці року, то податок на нього на той час уже має бути сплачений. Досі процедура таких авансових платежів була щоквартальною – а тепер пропонується щомісячною. За більш жорсткого контролю з боку державних податкових органів за самою процедурою нарахування і сплати цих платежів. До цих підприємств належать підприємства з різними характеристиками, до якихось із них додаються ще якісь додаткові платежі – якщо окрім продажу пального в цьому ж місці є продаж алкоголю, тютюну, хтось продає ще окрім дизпалива – скраплений газ тих чи інших марок. Тобто – вищий податок і жорсткіші умови сплати податку на прибуток тих, хто торгує пальним. Це виразиться у зростанні цін на пальне. Бо навіть при тому незмінному акцизі, який закладається в ціну на пальне, якщо держава ужесточить адміністрування податку на прибуток, то приватні бізнесмени будуть вимушені піднімати ціни на пальне.

Ще один момент: фінустанови (банки, кредитні спілки, інвестиційні фонди і компанії – крім страховиків) – тепер податком будуть обкладатися не тільки їхні прибутки, а й дивіденди, які вони сплачують своїм акціонерам. Сума дивідендів також буде обкладатися податками. Раніше дивіденди виплачувалися акціонерам, а ті вже, формуючи свої доходи, сплачували з них ПДФО чи податок на прибуток. У принципі, це правильна річ, і не така вона страшна пересічним громадянам.

Ще в законопроєкті йдеться про операції з нерухомістю і з рухомим майном. Тут проблема тільки в тому, що ставиться вимога до нотаріату: більш жорсткого контролю і оформлення всіх необхідних документів з купівлі, продажу нерухомості і рухомості. Там проблема з оціночною вартістю, платежами за податками, звітністю нотаріальних контор тощо. Усе пов’язано з посиленням відповідальності нотаріальних контор за документальне оформлення операцій з рухомим і нерухомим майном.

Щодо ПДФО великих проблем немає, хіба що для тих, хто отримує державні гранти. Для отримувачів бюджетних грантів – ті, які отримують платники податків (наприклад, коли дітям з багатодітної родини зменшують оплату за навчання за рахунок податків батьків чи щось подібне) звітність також буде помісячною, а не щоквартальною.Отже, ці також стосуватимуться дуже невеликої кількості людей, Тобто вони важливі для фахівців і для тих, хто бере безпосередню участь у цих грантах.

Тобто, на думку пана Нікіфорова, шаленого подорожчання «всього на світі» через ці пропоновані законопроєктом зміни – не станеться.

Не станеться. Немає підвищення податку на додану вартість – це найголовніше. ПДВ – це універсальний акциз, він закладений у ціну всіх товарів, які в нас виробляються і продаються. Якщо ПДВ піднімають – це означає, що зростають ціни. Цього немає. Взагалі не бачу ніякої паніки з того проєкту, що прочитав, – каже Петро Опанасович.

Чи встоїть НБУ перед вимогами МВФ, які наполягають на ще жорсткішому оподаткуванні

Петро Нікіфоров зазначає, що нинішній варіант закону – ще не найгірше, що може статися. Гірше буде, коли зібраних коштів все одно не вистачатиме, або ж МВФ ультимативно вимагатиме ще підвищити податки.

МВФ узагалі пропонував нашому Уряду ще жорсткіші умови оподаткування: і більшу кількість податків підвищити, і розширити їх спектр, особливо стосовно мит. У нас у цьому проєкті закону, який ми обговорюємо, про мито не йдеться взагалі. А мито, на думку західних експертів, та й багатьох наших – це оте найважливіше джерело, з якого можна у бюджет залучити дуже солідні кошти, – зауважив пан Нікіфоров.

В Україні прогресуватиме інфляція

Узагалі я думаю, що нас чекає ситуація зі зростанням інфляції. Тому що НБУ змушуватимуть, коли він підписуватиме меморандум з Міжнародним валютним фондом, піти на процес більшої девальвації гривні, пом’якшити свою монетарну політику. Тому що інфляція – це також податок! Коли зростають ціни, інфляційний тиск на економіку йде – це означає, що уряд здешевлює свої запозичення, і бюджет більше наповнюється за рахунок зростання цін. Інфляційний податок – так його називають економісти. Мені здається, що МВФ вимагатиме від нашого НБУ зафіксувати в щорічному меморандумі пом’якшення монетарної політики, більш високі темпи девальвації гривні, щоб допомогти уряду наповнювати бюджет за рахунок інфляційного податку. Таким чином ще й здешевляться запозичення, які Кабмін бере і всередині, і за кордоном. Це важливо, – наголосив експерт. – А що буде – чи піде НБУ на ці варіанти, поживемо – побачимо. Наскільки я знаю, голова НБУ пан Пишний категорично проти цього. Життя покаже, чи встоїть він під тиском МВФ, чи ні…

І треба, щоби уряд більше займався розширенням бази оподаткування по окремих податках, які мають вищу фіскальну функцію, тобто більше навантаження фіскальне. Вони в більшій мірі наповнюють бюджет, ніж інші податки, і тому по них і треба щось робити. І тут усі фахівці сходять на тому, що «мито, мито і ще раз мито!» – розглянули весь спектр мита. Бо мито – це теж непрямий податок. ПДФО і військовий збір –  то прямі податки. А в ціни можуть бути закладені інші, непрямі, – підсумував Петро Нікіфоров.

Маріанна Антонюк

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати