Аграрні ноти: як правильно використовувати новий фінансовий інструмент
На публікацію нашого видання про аграрні ноти відгукнулися спеціалісти Національного депозитарію України і відповіли на питання, що їх найчастіше задають наші читачі.
З 1 січня 2025 року в Україні запрацювали аграрні ноти. Новий фінансовий інструмент для аграріїв, якому пророкували “велике майбутнє” поки що відверто пробуксовує. Чому сільськогосподарські виробники неохоче користуються нотами, що треба про них знати і як підвищити популярність цього електронного фінансового інструменту журналісти LandLord.ua розмовляли з Мариною Адамовською, членкинею правління ПАТ “Національний Депозитарій України”.
Довідка: З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України «Про аграрні ноти». Аграрна нота – це неемісійний електронний цінний папір, який посвідчує безумовне зобов’язання агровиробника здійснити поставку сільгосппродукції або сплатити кошти інвестору. Тобто, це документ, що дозволяє аграрію отримати кошти під заставу майбутнього врожаю або готової продукції.
Аграрна нота оформлюється виключно в електронній формі без участі нотаріуса, з обов’язковою реєстрацією у Національному депозитарії України. Вона чітко визначає: обсяг зобов’язання, строк виконання, відповідальність за порушення.
Як працюють аграрні ноти: фермер укладає договір із кредитором, реєструє аграрну ноту, отримує кошти, а після збору врожаю – виконує зобов’язання. Якщо зобов’язання не виконано – кредитор може стягнути продукцію, що була предметом застави.
Чому аграрні ноти “повільно стартують”
Торік всі жваво обговорювали запровадження аграрних нот, але нині в реєстрі ми бачимо всього три ноти. Чому їх так мало? Чому аграрії не користуються цим новим фінансовим інструментом?
Це природний процес для будь-якого нового фінансового інструменту. Ринок потребує часу, щоб розібратися, навчитися користуватися ним і побачити його реальні переваги. Сьогодні ключова причина повільного старту — новизна аграрної ноти і доналаштування інтеграцій з публічними реєстрами. Аграрії традиційно орієнтуються на звичні для себе інструменти: банківські кредити, аграрні розписки, товарне фінансування.
Аграрна нота потребує детальних роз’яснень, зокрема щодо роботи в електронних кабінетах реєстру аграрних нот і поступового формування ринкової практики використання цього інструменту. Ми бачимо, що багато аграріїв тільки починають відкривати для себе цю можливість, а фінансові посередники та інвестори ще вибудовують процедури для роботи з нотами.
Щоб аграрна нота стала по-справжньому масовим інструментом, ринку потрібні успішні кейси — приклади, коли аграрії отримали фінансування швидко, прозоро і на вигідних умовах, при цьому, був витриманий баланс інтересів кредитора.
І ці перші приклади вже є. В реєстрі аграрних нот уже є ноти, що видані під забезпечення угод, які показали, що інструмент працює, і працює ефективно. Ми бачимо, що аграрії, які вже скористалися аграрними нотами, отримали можливість залучити додаткове фінансування і розширити свої джерела капіталу. Саме ці перші користувачі зараз формують нову практику і стають прикладом для ринку.
“Ми переконані, що з подальшим накопиченням досвіду використання аграрних нот агровиробниками та кредиторами в їх бізнес моделях, аграрна нота стане звичним і затребуваним інструментом фінансування в агросекторі, адже її потенціал справді великий.” – коментує Марина Адамовська.
Чим відрізняється аграрна нота від аграрної розписки?
Якщо подивитись загалом, то ці інструменти мають різну правову природу і регулюються різними законами, мають різну форму видачі, різні системи обліку, можливість виступати предметом застави та процедуру примусового виконання.
Аграрна нота — це фінансовий інструмент, який є цінним папером. Вона існує виключно в електронній формі, створюється боржником та погоджується з кредитором в Реєстрі аграрних нот, обліковується в Національному депозитарії України та може, за бажанням, обертатися на ринку. Це означає, що аграрну ноту можна вільно продавати та купувати, залучати інвесторів на організованих ринках капіталу, і всі операції з нею є максимально прозорими для ринку. До того ж аграрна нота має ширший спектр сільськогосподарської продукції, яка може виступати заставою.
Аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ. Вона може бути виключно паперовою, потребує нотаріального посвідчення, і обліковується у Реєстрі аграрних розписок. Аграрна розписка також дозволяє аграрію отримати фінансування, але її обіг обмежений — вона не продається серед значного кола осіб, і зазвичай передається лише за спеціальною процедурою.
Тобто, головна різниця — в юридичній природі та механізмах обігу. Аграрна нота — це класичний борговий інструмент, а аграрна розписка — це договірне зобов’язання, яке більше притаманне домовленості між боржником та кредитором. Аграрна нота більш прозора, зручна для інвесторів і потенційно більш ліквідна, а аграрна розписка — достатньо проста у використанні, але менш публічна і більш закрита для зовнішнього ринку.
Якщо спростити — аграрна розписка — це більше про довіру і двосторонні домовленості, а аграрна нота — це про ринок, прозорість і ліквідність.
Які переваги аграрної ноти? Які ризики її використання?
Основна перевага аграрної ноти — це її ліквідність і прозорість. Аграрну ноту можна швидко випустити, купити, продати, залучити кілька інвесторів — і це реальна можливість для аграрія отримати фінансування на більш гнучких і вигідних умовах. Завдяки тому, що аграрна нота обліковується в системі депозитарного обліку, усі операції з нею максимально прозорі, а права інвесторів — надійно захищені. Фактично, цей інструмент створює новий міст між аграрним сектором і ринками капіталу, і дає аграріям доступ до ширшого кола джерел фінансування — не лише банків і постачальників, а й безпосередньо до інвесторів, які активно шукають нові, надійні інструменти для вкладень.
Ризики є, як і в будь-якому фінансовому інструменті. Ринок аграрних нот ще молодий, ліквідність тільки формується і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку разом із Національним депозитарієм України за підтримки проєкту “Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу” IFC (Група Світового банку) зараз активно працюють над тим, щоб залучати нових учасників і створювати зручну інфраструктуру для обігу цих нот. Також аграрії потребують додаткової інформаційної та консультаційної підтримки, щоб навчитися ефективно працювати з новим інструментом, на що буде зосереджена додаткова увага.
Також важливо розуміти: аграрна нота — це цінний папір, що посвідчує безумовне зобов’язання боржника, забезпечене заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти кредитору. Якщо фермер залучив кошти, де заставою є майбутній врожай, а врожаю не зібрав, зобов’язання все одно залишаються. Саме тому важливо структурувати угоду грамотно — передбачати страхування, гарантії, можливі ризики.
Чому так мало аграріїв нині знає про ці ноти? Де аграрії можуть отримати інформацію, але так, щоб це було просто і доступно?
Це логічно, що зараз ще не так багато аграріїв знають про аграрні ноти — інструмент новий, він тільки з’явився на ринку. Зараз аграрії можуть легко отримати всю необхідну інформацію про аграрні ноти на сайті Національного депозитарію України — там зібрано детальні роз’яснення, презентації, приклади та відповіді на найпоширеніші питання. Це відкритий і простий ресурс: https://www.csd.ua/agrarni-noty/.
Чи охоче погоджуються кредитори на аграрні ноти? (ну, вочевидь що ні, судячи з їх кількості). Чому так відбувається?
На нашу думку одна із основних причин — це звичка ринку. Більшість кредиторів, які працюють з аграріями, традиційно користуються вже знайомими інструментами — банківськими кредитами, аграрними розписками, товарними фінансуваннями.
Також впливає те, що поки ще мало живих кейсів, де кредитори і аграрії вже успішно пройшли цей шлях. Ринок завжди більш охоче рухається за успішними прикладами, і коли їх стане більше — довіра до інструменту зростатиме. Як тільки ринок побачить, що інструмент зручний, безпечний і реально працює — інтерес кредиторів значно зросте.
Аграрна нота передбачає відповідальність, як і будь-який інший кредит
Багатьох аграріїв цікавить питання такого плану. Якщо фермер випустив ноту під майбутній врожай, а врожай не зібрали, або зібрали набагато менше, ніж очікувалося, то що тоді буде з боргами фермера? Адже ноти є інструментом примусового виконання зобов’язань?
Дійсно, аграрна нота — це борговий інструмент, і вона передбачає обов’язкове виконання зобов’язань. Якщо фермер випустив ноту під майбутній врожай, а врожай, наприклад, постраждав через погодні умови, або обсяги виявились меншими — це не звільняє його від боргу. Тут аграрна нота працює так само, як будь-яке інше фінансове зобов’язання — наприклад, кредит чи розписка: потрібно або погасити борг, або шукати шляхи врегулювання з кредитором.
Водночас важливо розуміти, що аграрна нота — це дуже гнучкий інструмент. Її умови можна прописувати індивідуально — наприклад, враховувати можливість страхування врожаю або погодних ризиків, встановлювати додаткові гарантії, передбачати резерви чи заставу. Саме тому перед випуском ноти і фермер, і кредитор мають дуже уважно підходити до структурування угоди — щоб з одного боку аграрій не взяв на себе надмірного ризику, а з іншого — кредитор був захищений.
Так, аграрна нота допускає випадок примусового виконання зобов’язань, але саме тому важливо грамотно розраховувати обсяги фінансування, реально оцінювати свої можливості та при необхідності страхуватися. Це нова культура відповідального залучення коштів, і Національний депозитарій України зараз також приділяє велику увагу тому, щоб ринок отримував не лише технічний інструмент, але й розуміння, як правильно ним користуватися.
Аграрна нота – це інструмент, який дає аграрію нові фінансові можливості, але вимагає відповідального підходу — як і будь-який кредит.
Чи не заважатимуть аграрні ноти розвитку банківського кредитування аграріїв і навпаки? Що наразі є вигіднішим для фермерів: брати кошти в банку чи випустити ноту?
Аграрні ноти і банківське кредитування — це не конкуренти, а, скоріше, взаємодоповнюючі інструменти. Аграрна нота не заважає розвитку банківського кредитування і не витісняє його. Вона створює для аграріїв додатковий вибір і відкриває ще один канал доступу до фінансування. Це дуже добре, бо чим більше варіантів має фермер, тим більш гнучко він може будувати свою фінансову стратегію.
Банк — це класичний, зрозумілий для більшості аграріїв партнер, але банківське кредитування часто передбачає жорсткі вимоги до застави, фінансової історії, певний пакет документів і час на погодження.
Аграрна нота, у свою чергу, дозволяє швидше залучати кошти, залучати декількох інвесторів, вийти напряму на ринок капіталу, а також запропонувати більш гнучкі умови. Для когось цей інструмент може бути вигіднішим, особливо якщо фермер, наприклад, не має доступу до банківського кредиту або шукає альтернативне джерело фінансування.
Що саме вигідніше — залежить від конкретної ситуації: обсягу фінансування, умов, термінів, доступності. Часто для аграрія оптимально використовувати обидва інструменти одночасно — наприклад, частину фінансування залучати в банку, а частину — через аграрну ноту.
Ми дивимось на аграрну ноту не як на конкурента банків, а як на додатковий сервіс, який розширює фінансові можливості агросектору. Більше вибору для аграрія — це завжди добре для ринку.
НБУ ігнорує існування аграрних нот, тому вони не можуть бути застосовані для забезпечення банківського кредиту. Чи планують якось розв’язувати цю проблему?
Визнання аграрних нот Національним банком як інструменту забезпечення стало б важливим кроком для розширення доступу агровиробників до фінансування. Це дозволить банкам активніше використовувати аграрні ноти у кредитуванні, особливо для малих і середніх фермерів. НДУ вже створив необхідну інфраструктуру — Реєстр аграрних нот — і готовий до подальшої інтеграції з банківською системою.
Чи можуть видавати аграрні ноти фермери, які беруть землю в довгострокову оренду, а власної не мають? Як працює механізм аграрної ноти, якщо фермерське господарство має кількох власників?
Так, фермери, які працюють на землі в довгостроковій оренді, також можуть видавати аграрні ноти. Важливо, що основним активом для видачі аграрної ноти є не обов’язково власність на землю, а перспектива майбутнього врожаю або іншого аграрного продукту (у тому числі продукції переробки чи тваринництва, що передбачено законом), який буде забезпеченням виконання зобов’язань.
Щодо фермерських господарств із кількома власниками — механізм аграрної ноти передбачає чітке визначення боржника, тобто особи, яка видає ноту і бере на себе зобов’язання. В зазначеному прикладі такою особою буде саме фермерське господарство. Але якщо того вимагають, наприклад, установчі документи, рішення про видачу ноти може прийматися саме власниками або потребувати їх погодження, також може визначатися відповідальна особа, яка діє від імені господарства і підписує відповідні договори.
Юридично зобов’язання, що виникають із аграрної ноти, лежать саме на боржникові, а от власники або засновники такого товариства можуть нести різну відповідальність за зобов’язаннями товариства, в залежності від його організаційно-правової форми.
Допускається, що аграрна нота може бути видана кількома боржниками в силу обставин, в такому випадку вони всі зазначаються в реквізитах аграрної ноти, несуть солідарну відповідальність перед кредитором, а з Реєстром аграрних нот взаємодіє їх спільний представник.
Ризики аграрних нот: від зламу реєстрів до зростання боргів
Аграрні ноти – електронний фінансовий інструмент. Як він захищений від хакерських атак, до прикладу, чи від зламу реєстрів тощо?
Аграрні ноти — це дійсно електронний фінансовий інструмент, і безпека тут є пріоритетом номер один. Реєстр аграрних нот веде Національний депозитарій України, який має дуже високі стандарти захисту інформації та використовує сучасні технології кібербезпеки.
По-перше, доступ до реєстру строго контрольований: він можливий виключно за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Використання КЕП забезпечує високий рівень ідентифікації користувачів та захисту від несанкціонованого доступу. По-друге, усі дані зберігаються у захищених центрах обробки даних, де застосовуються найновіші засоби шифрування та резервного копіювання.
Крім того, Національний депозитарій регулярно проводить аудит систем безпеки, тестування на проникнення і співпрацює з провідними фахівцями з кібербезпеки, щоб мінімізувати будь-які ризики. Це дає змогу гарантувати, що інформація про видані аграрні ноти та права власності кредиторів на аграрні ноти захищена на найвищому рівні.
Якщо ми правильно зрозуміли, аграрну ноту можна перепродати чи переуступити. Які тут є ризики для фермера? Чи можуть держателі ноти змінювати вимоги за боргами для фермерів?
Так, аграрна нота — це цінний папір, який можна вільно перепродавати або переуступати. Це одна з її ключових переваг, адже завдяки цьому інструменту фермер може залучати фінансування не від одного конкретного кредитора, а від кількох інвесторів, які можуть змінюватись з часом.
Щодо ризиків для фермера — найголовніше, що умови ноти не можуть змінюватись довільно новими держателями. Права та зобов’язання фермера визначені в ноті на момент її видачі, і вони залишаються незмінними, незалежно від того, хто зараз є власником ноти, або бути змінені, але виключно за згодою всіх сторін. Іншими словами, держателі нот не можуть «переписати» боргові умови або підвищити вимоги до фермера без погодження цих змін із самим фермером.
Втім, переуступка ноти означає, що фермер тепер має справу з іншим кредитором або інвестором, і йому важливо зберігати комунікацію та виконувати зобов’язання вчасно, щоб уникнути непорозумінь.
Тож головний ризик полягає в тому, що агровиробник повинен уважно стежити за своїми зобов’язаннями і мати чітке розуміння умов виданих ним аграрних нот, а також підтримувати відкритий діалог з держателями, незалежно від того, хто вони є. Але щодо зміни умов — тут все чітко регламентовано і захищено законодавством.
Аграрні ноти можуть бути з фіксованою сумою, або з нефіксованою з посиланням на відповідні коефіцієнти. Сума, яка стягуватиметься за аграрною нотою, буде обраховуватися системою автоматично. Якщо без участі людини має бути визначена сума стягнення, то і коефіцієнти мають застосовуватися автоматично. Чи означає це, що сума боргів за аграрною нотою може з часом зрости? Від чого це залежить?
Так, аграрні ноти можуть бути як із фіксованою сумою, так і з нефіксованою, де сума, що підлягає поверненню, визначається за формулою розрахунку суми зобов’язання. В ці формули можуть бути закладені, наприклад, індекс інфляції, курсу валюти тощо, що дає змогу адаптувати суму боргу відповідно до об’єктивних економічних умов.
Отже, так, сума боргу за аграрною нотою може змінюватися з часом. Це не означає, що борг «різко зросте» без пояснень — навпаки, такий механізм робить фінансові умови більш справедливими і прозорими для обох сторін. Агровиробник і кредитор заздалегідь погоджують, за якими формулами і коефіцієнтами відбуватиметься коригування суми.
Наприклад, якщо нота прив’язана до індексу інфляції, то сума боргу коригується відповідно до рівня інфляції, щоб зберегти реальну вартість зобов’язання.
Наразі Реєстр пропонує адаптовані формули з прив’язкою до курсу валюти за курсом НБУ та з відсотком комісії за користування запозиченими коштами, є можливість запропонувати власну формулу, єдиною умовою є її зрозумілість для адаптації до автоматичного розрахунку.
Важливо, що всі ці умови прописуються у ноті заздалегідь і є прозорими для всіх учасників. Тобто фермер знає, як буде змінюватись сума боргу, і це не стане для нього сюрпризом у момент погашення зобов’язання.
