СЕРГІЙ БУЛАВІН, ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТ AGROGENERATION
Віце-президент AgroGeneration Сергій Булавін виступить спікером великої аграрної панелі «Аграрний бізнес у пошуках операційної ефективності» на конференції GRAIN UKRAINE (7-8 вересня, Одеса). Landlord пропонує читачам тези його доповіді.
Узагальнюючий показник виробничої ефективності
Коли мова йде про вимірювання ефективності роботи аграрної компанії, як правило, використовується ціла низка різних показників, що сегментарно характеризують агрокомпанію:
- кількість гектарів в обробітку;
- врожайність по культурам;
- кількість працівників на одну тисячу гектарів;
- ROI;
- рентабельність тощо.
Але існуючим та потенційним інвесторам, власникам, радам директорів та топ-менеджменту потрібно мати узагальнюючий показник ефективності. В якості такого показника останнім часом використовують EBITDA або EBITDA на один гектар.
Існуючі та потенційні інвестори користуються цим показником для benchmarking, порівняльного аналізу та оцінки.
Власникам та радам директорів цей показник допомагає оцінювати інвестиційну привабливість агрокомпанії, роботу менеджменту та досить часто використовується як стратегічна ціль, яку вони встановлюють менеджменту агрокомпанії.
Менеджмент агрокомпаній розробляє виробничий план для досягнення цієї стратегічної цілі та намагається знайти best practices, порівнюючі по цьому показнику свою компанію з іншими.
Нюанси вимірювання виробничої ефективності
З моєї практики можу сказати, що цей показник має певну кількість нюансів, без врахування яких його використання повністю втрачає сенс та може стати причиною прийняття драматичних для агробізнесу або для агроінвестора рішень.
Серед цих нюансів:
- різні облікові та звітні системи;
- різні підходи до переоцінки біологічних активів;
- різні облікові політики;
- різні підходи до EBITDA adjustments;
- різні ступені вертикальної інтеграції;
- різні регіональні умови.
Наприклад, дійсно, чи можна вважати, що агрокомпанія, яка знаходиться на південному сході України з постійним дефіцитом вологи та має структуру полів “соняшник – пшениця – пар”, менш ефективна ніж, наприклад, агрокомпанія, яка знаходиться в центральній частині України з достатнім рівнем вологи? Напевно, що ні, їх виробничу ефективність взагалі неможливо порівнювати. Не дивлячись на те, що EBITDA на гектар у першої компанії буде суттєво меншим ніж у другої, перша компанія може бути лідером виробничої ефективності, а друга – найменш ефективною компанією, якщо ми порівняємо їх з сусідами, що працюють в однакових з ними умовах та природних обмеженнях.
По кожному з нюансів, згаданих вище, можна навести безліч прикладів, які будуть демонструвати повну втрату практичного сенсу в використанні показника EBITDA на гектар без врахування цих самих нюансів: які витрати капіталізовані, а які ні; з чого складається сума одноразових витрат, що показана нижче EBITDA; як визначені трансферні ціни при вертикально-інтегрованій компанії; яку долю EBITDA формує рослинництво, а яку переробка.
Виклики сьогодення
Останнім часом все більше українських агрокомпаній висловлюються про зниження маржі та EBITDA на гектар за рахунок зростання витрат на оренду землі, фонду оплати праці, цін на засоби захисту рослин, добрив та логістики. За даними Державної служби статистики України, середньомісячна зарплата в агросекторі зросла приблизно на 24% в порівнянні січень-травень 2018 року з аналогічним періодом 2017 року.
Китай починає боротися за покращення екології та закриває частину хімічних виробництв, що здіймає вгору ціни на засоби захисту рослин.
Укрзалізниця підвищує тарифи, що збільшує витрати на логістику.
Жорстка конкуренція за пайовиків здіймає вгору витрати на оренду землі та на утримання пайовиків.
Цей перелік можна продовжувати. Витрати суттєво зростають. З іншого боку, ціни на деяку агропродукцію зростають, на деяку — зменшуються. В середньому, позитивний вплив на EBITDA за рахунок збільшення цін на агропродукцію суттєво менший, ніж негативний вплив від зростання витрат.
Що робити? Як можна виправити ситуацію на рівні агрокомпанії? Як можна утримати EBITDA на гектар на рівні минулих років?
Очевидна відповідь — за рахунок збільшення інтенсивності виробництва, — на жаль, має свій зворотній бік. Підвищення інтенсивності вирощування веде до збільшення витрат. З урахуванням зростання погодних ризиків, які ми бачимо останні два роки, підвищення інтенсивності суттєво збільшує ризики агрокомпанії.
Але вихід є. Це впровадження інновацій, постійна адаптація та пошук ефективності не тільки в тому, що стосується техніки або технологій. Позитивно вплинути на операційну роботу агрокомпанії та утримати загальний показник її виробничої ефективності може також організація праці, інновації в управлінні агрокомпанією, впровадження чіткої системи KPIs, підхід Lean або Lean Six Sigma. Детальніше про ці та інші можливості підвищити ефективність агрокомпанії я планую говорити протягом панелі «Аграрний бізнес у пошуках операційної ефективності», що відбудеться на конференції Grain Ukraine.
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!