Фактори, що впливають на рентабельність вирощування зерна
Текст: Яна Макаринська, головний маркетолог ТОВ «ТД «Югелеватор»
Світовий обсяг споживання зернових культур продовжує збільшуватися. За даними ФАО, у новому сезоні 2018–2019 він може досягти позначки 2641 млн т, що приблизно на 26,5 млн т більше, ніж у попередньому маркетинговому році. Найбільшим попитом на світовому ринку користуються кукурудза, рис і пшениця. Якщо раніше лідером експорту була пшениця, то зараз першість перейшла до кукурудзи. Ця культура використовується не лише у раціоні людей, але й у годівлі худоби та виробництві етанолу. Останній фактор стає все більш вагомим і забезпечує зростання ціни на кукурудзу. Нещодавно завершився зерновий маркетинговий рік, який тривав з липня 2017-го по червень 2018-го. За цей період Україна продала на зовнішніх ринках 39,4 млн т зерна, що на 4,6 млн т менше, ніж у попередній рік. За даними Державної фіскальної служби, за сезон зерна експортували на суму $6,4 млрд. Традиційні культури, які вітчизняні аграрії відправляють на кордон, — пшениця, кукурудза та ячмінь, а географія поставок — Близький Схід, Азія та Північна Африка.
Причиною зниження поставок пшениці стало посилення конкуренції з Росією, яка у 2017-му зібрала рекордний урожай. До того ж найбільший покупець українського зерна — Єгипет увів нові вимоги до імпортної пшениці з підвищеним вмістом білка, збільшивши їх з 11,5% до 12,5%. Таке рішення вигідне нашому східному сусідові, де пшениця має вищий вміст білка у порівнянні з Україною. У квітні цього року відновилися поставки вітчизняної пшениці до В’єтнаму. Це стало можливим після проведення переговорів між країнами і відвідування в’єтнамською делегацією України, у результаті чого була прийнята постанова про відновлення імпорту української пшениці. Тимчасову заборону на ввезення українського зерна В’єтнам ввів ще у 2015 році після того, як виявив у насінинах комірного довгоносика та зафіксував підробку фітосанітарних сертифікатів.
Найвищу рентабельність серед зернових культур для українських агровиробників протягом п’яти років демонструє рис. Ця культура очолила рейтинг найприбутковіших культур рослинництва у період 2013–2017 років, розповів перший заступник міністра агрополітики і продовольства Максим Мартинюк. Згідно з результатами дослідження міністерства, рентабельність рису — понад 7000 гривень з гектара. На другому місці опинилася кукурудза, на третьому — гречка. Пшениця, що традиційно вважається головною культурою в агросекторі, посіла четверте місце у рейтингу. За нею слідують горох та ячмінь.
Українському зерну вдається залишатися конкурентним на світових ринках перш за все за рахунок менших витрат на виробництво. Наприклад, витрати вітчизняних аграріїв на вирощування пшениці становлять $130–140/т при ціні ф’ючерсів на рівні $190–195/т. Навіть з урахуванням логістики при доставці до країн Південно-Східної Азії наші виробники виграють у порівнянні з більш дорогою пшеницею з Австралії. За прогнозами експертів, ціни на зерно у світі будуть рости. Цьогорічні показники врожайності у більшості областей країни нижче торішніх, але регіонально у центрі та на заході спостерігається позитивна динаміка. На півдні країни через посушливі погодні умови у травні та червні показники по озимій та ярій пшениці нижче торішніх, у центрі та на заході — більш оптимістичні. Ситуація з озимим ячменем не відрізняється від минулорічної, чого не скажеш про ярий: середня врожайність по країні нижча на чверть у порівнянні з минулорічними показниками. Прогнози щодо врожайності кукурудзи оптимістичні: за умов збереження нинішніх погодних умов варто очікувати, що виробництво цієї культури досягне нової рекордної позначки. Потреба у будівництві елеваторів в Україні, як і раніше, залишається досить відчутною. Практично кожен фермер переконується у необхідності мати власні потужності для зберігання збіжжя. Аграрії прагнуть зберегти максимум свого врожаю та продати за вигідною ціною, а вартість логістики абсолютно не передбачувана. Крім того, «Укрзалізниця» планує повністю закрити для вантажних робіт 27 зернових станцій, що ніяк не сприяє вирішенню проблеми залізничного сполучення. Наразі до 70% зернових перевозиться по країні та доставляється у порти саме залізницею. Відтак строки збирання і зберігання врожаю під загрозою зриву. Проблеми у логістиці призведуть до збільшення внутрішніх залишків зерна у країні, що спричинить зниження цін. На кінець 2017/2018 МР перехідні залишки досягли 7,46 млн т і оновили трирічний максимум. Якщо ціна на зерно впаде до рівня рентабельності, то вирощувати зернові стане невигідно, а це пряма загроза втрати експортних ринків, скорочення виробництва сільгосппродукції в Україні.
