У ПрАТ “Рівнеазот”, що входить до структури Ostchem, 13 квітня відбулась планова зупинка та початок робіт із модернізації двох цехів — цеху аміаку та цеху аміачної селітри, повідомили у пресслужбі компанії Group DF, передає AgroPortal.
На період ремонтної кампанії планується проведення робіт зі зменшення парникових викидів, оптимізації витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії та, відповідно, покращення показників собівартості готової продукції. Усі роботи здійснюються в межах інвестиційної програми Ostchem, що стартувала два роки тому та супроводжується значними інвестиціями в основні фонди заводу. 2024 року капітальні інвестиції Group DF в азотний бізнес Ostchem складуть близько 86 млн євро, — мовили у повідомленні.
Ранній старт ремонтних кампаній пов’язаний з погодними умовами, через які високий сезон внесення аміачної селітри — ключового продукту “Рівнеазот” — завершено раніше, ніж торік. Крім того, через очікувані обмеження енергопостачання в країні виникла необхідність підготувати заводські потужності до перепадів електроенергії. Ще одним важливим чинником стало прохання уряду до населення та підприємств зменшити обсяги енергоспоживання.
Ostchem безперебійно пройшов високий сезон. З початком низького сезону потужностей “Черкаського “Азоту” цілком достатньо, щоб задовольнити існуючий попит на ринку. Ми не просто розпочинаємо обов’язкову щорічну ремонтну кампанію, передбачену регламентами. Ми продовжуємо модернізувати виробничі майданчики, підвищувати енергоефективність наших виробництв та реалізовувати проєкти, що зменшать ризики на тлі очікуваних блекаутів та можливих аварійних відключень, — прокоментував керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
Кожна зупинка та запуск цеху аміаку після аварійної зупинки обходився бізнесу в більш ніж $1 млн, що впливає на собівартість готової продукції.
Щойно попит на мінеральні добрива відновиться, виробництво міндобрив на “Рівнеазоті” буде швидко відновлено, — наголосив Арестархов.
Азотний холдинг OSTCHEM, що входить до Group DF Дмитра Фірташа, запустив новий сучасний цех з виробництва карбамідо-аміачної суміші (КАС). Проєкт реалізований на базі ПрАТ “Рівнеазот” та орієнтований насамперед на фермерів західних регіонів України. Потужність нового виробництва — 300 тис. т на рік.
У лютому-березні 2024 року було завершено промислові випробування нового виробництва та тестування якості продукції, випущено перші 100 т КАС, стартували відвантаження продукції фермерам для весняної посівної.
Запуск виробництва КАС на “Рівнеазоті” — це другий етап масштабної інвестиційної програми, що реалізується OSTCHEM. Програма передбачає поступове збільшення потужностей з виробництва найпопулярніших в Україні видів добрив — КАС та карбаміду. На першому етапі реалізації програми виробництво КАС потужністю 1 млн т було запущено на Черкаському “Азоті”.
“Ми збільшуємо виробничі потужності у найбільш затребуваному сегменті добрив з динамікою зростання — понад 15% на рік. Нове виробництво повністю відповідає екологічним директивам ЄС. Більше того, ми вперше в Україні використовуємо інноваційну технологію так званої “гомонізації”, яка забезпечує однорідну структуру готового продукту. Це дозволяє суттєво збільшити термін зберігання КАС та уникнути проблем із “розшаруванням продукту”. Така якість продукту затребувана досвідченими аграріями не лише в Україні, а й на ринках ЄС”, — розповів керівник виробництва азотного бізнесу OSTCHEM Сергій Павлючук.
Новий промисловий майданчик буде інтегрований з іншими цехами “Рівнеазоту” та стане частиною загального виробничого циклу, що вплине на собівартість готової продукції та збільшить її конкурентоспроможність.
Реалізація інвестиційного етапу проєкту стартувала на початку 2023 року, термін реалізації становив 10 місяців. Сума інвестицій та передбачувана окупність проєкту не розголошуються і залежатимуть від цін на газ та кон’юнктури ринку.
Нагадаємо, Atlas Agro оголосила, що уклала подвійний конкурсний контракт на інжиніринг з двома інженерно-будівельними консорціумами для виконання паралельної конкурентоспроможної розробки проєкту для першого бразильського заводу Компанії з виробництва зелених азотних добрив в Уберабі, штат Міґріт, Бразилія.
Раніше ми повідомили, що через повномасштабну війну рф, в Україні споживання азотних і калійних добрив впало на 50 – 70%. Відповідні розрахунки навели в німецькому Інституті сільськогосподарського розвитку в країнах з перехідною економікою.
Ціни на імпортні азотні добрива значно збільшилися через подорожчання природного газу та девальвацію української гривні. Вплив нижчої інтенсивності ресурсів на врожайність аграрного господарства відбувся по всій країні.
Зауважимо, у січні 2024 року обсяг імпорту добрив до України склав 89 тис. тонн, що на 24,5% менше, ніж у 2023 році. Цю інформацію надала “Інфоіндустрія”, посилаючись на дані Митної служби України.
Згідно зі звітом, загальний обсяг імпорту добрив значно скоротився, що призвело до затримок на митниці та збитків для імпортерів. Велика частина товару простояла на митниці через перевірки та аналіз, що призвело до затягування процедур. Проте багато імпортерів встигли реалізувати свій товар аграріям.
Деякі трейдери були змушені залишити партії добрив на митних терміналах у Польщі, проте цей товар має бути оформлений вже в лютому.
Попри це, Болгарія залишається лідером у постачанні добрив до України з обсягом 30,7 тис. тонн, за нею йдуть Польща з 22,9 тис. тоннами та Азербайджан з 14,5 тис. тоннами.
У структурі імпорту відзначається збільшення частки азотно-фосфорних та трикомпонентних добрив, що свідчить про тенденцію до підвищення споживання цих продуктів.
Щодо виробництва, спостерігається зростання обсягів на 49% у заводів Ostchem, але зменшення на 7% від інших виробників. Загальний обсяг виробництва добрив склав близько 197 тис. тонн.
Всього в січні на ринок України надійшло близько 290 тис. тонн добрив різних видів.
Імпорт добрив через кордон починає поступово відновлюватись, і українська митниця повертається до стандартної системи перевірок. Про це інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” з посиланням на повідомлення операторів ринку добрив.
Як відомо, в середині січня були масові звернення від учасників ринку про те, що Державна митна служба відмовлялась розмитнювати добрива, що не пройшли перевірки в лабораторії. Це спричиняло збитки імпортерів через простій транспорту та зрив строків постачання за наявними контрактами.
Анна Лиса
Підписуйся на наш Telegram. Стеж за новинами у зручному форматі!