Брак обігових коштів є одним із п’яти найважливіших чинників, що обмежують розвиток аграрного бізнесу. В компаній переробного комплексу ця проблема стоїть ще гостріше — вона в них на 3-му місці за важливістю. Такими є результати опитування ділових очікувань сільгосппідприємств, проведеного НБУ в середині 2017 року.
Деякі банкіри відверто визнають, що нинішній обсяг фінансування аграрного сектора з їхнього боку не відповідає нинішнім реаліям. Владлен Дєдков, начальник управління МСБ Укрексімбанку каже, що в умовах активного розвитку сільського господарства нинішній обсяг фінансування аграрного сектора з боку банків недостатній. «Сьогоднішні реалії — слабка доступність банківського фінансування для компаній з обсягів землі до 50–500 га, водночас вартість такого фінансування перевищує 20% річних», — каже Андрій Стецевич, заступник голови правління Ощадбанку. Практично на нульовому рівні є фінансування тваринництва. Причина, на думку експерта, — вкрай мало чинних програм підтримки виробників-початківців.
Серед джерел фінансування великих сільгосппідприємств і фермерів банківські кошти — не головне. На частку банківського кредитування доводиться, за оцінками експертів, менше за 20%. Чимало сільгоспвиробників і далі покладаються на власні джерела довгострокового фінансування. Банки кредитують сільське господарство поки що скромно. Залишок кредитів підприємствам сільського, лісового та рибного господарств на їх рахунках станом на кінець червня 2017 року становив, за даними НБУ, 59,1 млрд грн. Це всього лише 7,5% усіх кредитів, які працюють нині на реальний сектор економіки. Банківські кредити всього у 10 разів перевищують обсяг державної підтримки аграріїв. Цієї суми вистачить хіба що на придбання, наприклад, кожному з нині зареєстрованих 45 000 сільгосппідприємств по одній дисковій бороні вітчизняного виробництва, і то не найбільшій.
Сума залишків аграрних кредитів на рахунках банків за останніх два роки збільшилася на 4,5 млрд гривень, а частка сільгосппідприємств у кредитному портфелі банків — на 0,8 відсоткових пунктів (наприкінці червня 2017 року проти аналогічної дати 2015 року). Хоча в колег-переробників аграрної й усієї іншої сировини банківське кредитування ще не почало зростати: сума кредитів скоротилася на 14,1 млрд гривень за 2 роки, до того ж частка в банківському портфелі країни зменшилася на 0,9 в. п. (до 194,4 млрд гривень і 24,8% в кінці червня 2017 року). Однак у низці банків ситуація за обома напрямами відчутно краща, ніж в цілому по галузі. В Укргазбанку, наприклад, за інформацією Олександра Ігнатенка, заступника голови правління, залишки на рахунках сільгосппідприємств за першу половину 2017 року збільшилися на 10,8%, а підприємств переробної промисловості — на 115,4%, досягнувши до 1 липня 2017 року відповідно 2,85 млрд і 4,4 млрд гривень.
Не можна не визнати й того, що банки певне фінансування аграріям таки пропонують. Дійсно, з перших 30 банків в Україні за розмірами активів і прибутку/збиткам близько половини закладів на тлі всіх потенційних клієнтів таку категорію, як аграрні підприємства, виділяють і пропонують їм спеціальні, вигідніші умови фінансування. Схоже, причина невисокої інтенсивності аграрно-банківської співпраці — в іншому.
Як з’ясувалося, в більшості спеціальних фінансових пропозицій, адресованих аграрним компаніям, фігурують пільгові умови щодо фінансування оборотного капіталу (термінове кредитування й кредитні лінії) та/або партнерські програми з придбання сільгосптехніки й іншої продукції в кредит. Це притаманне 70–90% провідних банків країни. Крім того, кожен другий або третій банк із перших 30-ти має адресні пропозиції аграріям з авалювання векселів або фінансування інвестиційного проекту (часто — елементарне придбання сільгосптехніки). Пропонують аграріям і екзотичні банківські послуги на кшталт овердрафту й чинникингу, проте в середньому лише 10% банків (див. «Рейтинг спецпропозицій банків для аграріїв»).
Найбільші за обсягом спеціальні програми для сільгоспгалузі сформували й публічно їх пропонують ОТП Банк, Кредобанк, Райффайзен Банк Аваль, КредіАгріколь Банк, ПриватБанк і Правекс-Банк. Зі сміливих, нетипових пропозицій можна зазначити партнерські програми Райффайзен Банку Аваль і Правекс-Банку з фінансування придбання елеваторного обладнання. Анонсуються суми від 10 млн гривень на термін до 3–5 років із 30%-м стартовим внеском покупця. Переважна більшість послуг українських банків, звичайно ж, універсальні, й ними може скористатися будь-який аграрій, але на загальних умовах. Частина банків адресні продукти для аграріїв розробили, але невдало їх підносять.
Аграрії нарікають на те, що банки висувають досить жорсткі умови. Банки зі свого боку констатують відсутність масового інтересу аграріїв до фінансування й, особливо, відсутність нових, технологічних гравців на ринку. Ба більше, дорікають аграріям у відсутності особливого бажання йти на підприємницький ризик. У підсумку виходить, що, наприклад, ЄБРР надав українським аграріям у 2016 році близько €100 млн, а нинішнього — ще менше, хоча реально міг би, як запевняє старший радник ЄБРР Антон Усов, надати у 2–2,5 раза більше.
