Atlas Agro проєктує зведення першого заводу з виробництва зелених азотних добрив у Бразилії 

Після першого етапу розробки Atlas Agro планує перевести проєкт у FEED (інженерний дизайн попереднього плану). Компанія розраховує почати будівництво у 2025 році і ввести в комерційну експлуатацію в 2028 році, пише Worldfertilizer.

Завод Atlas Agro споживатиме 2,5 ТВт-год відновлюваної енергії на рік, він вироблятиме зелений водень, зелений аміак і зелений нітрат амонію. Кінцеві продукти продадуть місцевим бразильським фермерам.

Завод використовуватиме ноу-хау та досвід Atlas Agro, отриманий під час першого проєкту компанії з виробництва зелених азотних добрив на північному заході Тихого океану в США.

Ми раді розпочати проектування нашого першого заводу в Бразилії, — каже Кнут Карлсен, співзасновник Atlas Agro.

Бразилія імпортує понад 90% своїх азотних добрив, які виробляються з використанням викопного палива, наприклад природного газу та вугілля. Використовуючи природні переваги країни в зеленій енергетиці, Бразилія може замінити свій імпорт видобувних азотних добрив місцевим екологічним виробництвом.

Зауважується, що в Atlas Agro раді зробити внесок в екологічну реіндустріалізацію Бразилії.

Раніше ми повідомили, що через повномасштабну війну рф, в Україні споживання азотних і калійних добрив впало на 50 – 70%. Відповідні розрахунки навели в німецькому Інституті сільськогосподарського розвитку в країнах з перехідною економікою.

Ціни на імпортні азотні добрива значно збільшилися через подорожчання природного газу та девальвацію української гривні. Вплив нижчої інтенсивності ресурсів на врожайність аграрного господарства відбувся по всій країні.

На південному сході України низька врожайність часто пояснюється частими посухами. Частково втрата врожаю зумовлена несприятливими погодними умовами для більшості культур: холодною весною, літньою посухою на півдні та дощовою осінню, яка завадила та затримала збір урожаю.

Найбільше падіння врожайності зафіксовано не в областях, які найбільше постраждали від війни, а в південно-західній частині країни, де несприятливі погодні умови були більш вираженими.

Деякі ріллі в Донецькій і Луганській областях на сході України вже були занедбані після початку військових дій у 2014 році, значні додаткові ріллі залишилися необробленими після широкомасштабного вторгнення у 2022 році, особливо в Запорізькій і західній частині Донецької області.

Зауважимо, у січні 2024 року обсяг імпорту добрив до України склав 89 тис. тонн, що на 24,5% менше, ніж у 2023 році. Цю інформацію надала “Інфоіндустрія”, посилаючись на дані Митної служби України.

Згідно зі звітом, загальний обсяг імпорту добрив значно скоротився, що призвело до затримок на митниці та збитків для імпортерів. Велика частина товару простояла на митниці через перевірки та аналіз, що призвело до затягування процедур. Проте багато імпортерів встигли реалізувати свій товар аграріям.

Деякі трейдери були змушені залишити партії добрив на митних терміналах у Польщі, проте цей товар має бути оформлений вже в лютому.

Попри це, Болгарія залишається лідером у постачанні добрив до України з обсягом 30,7 тис. тонн, за нею йдуть Польща з 22,9 тис. тоннами та Азербайджан з 14,5 тис. тоннами.

У структурі імпорту відзначається збільшення частки азотно-фосфорних та трикомпонентних добрив, що свідчить про тенденцію до підвищення споживання цих продуктів.

Щодо виробництва, спостерігається зростання обсягів на 49% у заводів Ostchem, але зменшення на 7% від інших виробників. Загальний обсяг виробництва добрив склав близько 197 тис. тонн.

Всього в січні на ринок України надійшло близько 290 тис. тонн добрив різних видів.

Імпорт добрив через кордон починає поступово відновлюватись, і українська митниця повертається до стандартної системи перевірок. Про це інформує асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” з посиланням на повідомлення операторів ринку добрив.

Як відомо, в середині січня були масові звернення від учасників ринку про те, що Державна митна служба відмовлялась розмитнювати добрива, що не пройшли перевірки в лабораторії. Це спричиняло збитки імпортерів через простій транспорту та зрив строків постачання за наявними контрактами.

Варто наголосити, що відновлення належної системи імпорту добрив через митницю стало можливим завдяки спільним зусиллям представників ринку та за сприяння і скоординованих дій Мінекономіки, Мінагрополітики та митниці шляхом проведення відповідних зустрічей зі сторонами процесу для вирішення питання, — пояснюють в асоціації.

Нагадаємо, цього тижня запрацював новий механізм імпорту добрив, розроблений Міністерством аграрної політики, Державною митною службою та українськими правоохоронними органами, розповів міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

В Україні перевіряють походження добрив з метою уникнення потрапляння поживних речовин виробництва рф та білорусі на український ринок. Щоб пришвидшити цей процес, було введено градацію добрив. Новий підхід до перевірки походження добрив працює перший тиждень й усі правоохоронні та митні органи зорієнтовані на нові правила.

Зараз забезпеченість сільгоспвиробників карбамідом для весняних польових робіт складає лише 65%, що є найнижчим показником серед азотних добрив. Трейдери та великі покупці активно шукають це добриво. Навіть при скороченні попиту, українські виробники азотних добрив вирощували селітру в грудні та січні. Виробництво селітри у листопаді становило менше 50 тис. т, у грудні зросло до 59 тис. т, а в січні може досягти 90 тис. т, враховуючи завантаження потужностей.

2024-й рік в Україні почався з дефіциту аміачної селітри. В грудні 2023 року українські заводи в Черкасах та Рівному виробили тільки 59 тис. т селітри. Фактично є дефіцит селітри, який викликаний низькою завантаженістю виробництва та вкрай слабкими обсягами імпорту.

У 2023 році Україна використала 4,35 мільйона тонн добрив. Незвичайно високий відсоток споживання азотних добрив в порівнянні з іншими видами склав безпрецедентні 3:1.

Анна Лиса

Сподобався цей матеріал?
Підтримайте його автора!

Підтримати