Агрологістика 2019

Такі постулати Євген Дудка озвучив у рамках проекту «Унікальний ругіон». Зокрема, власник групи компаній «Вілія» та керуючий компанії «Волинь-Зерно-Продукт» відзначив, що серце колективу не може битися без здорового корпоративного духу, побудованого на взаємоповазі та відчуття довіри.

«Існує таке поняття, як корпоративний дух, і його потрібно підтримувати. Так, нещодавно особисто супроводжував порибалити до Норвегії працівників, які в нашій компанії вже понад 10 років, серед них були і водії, і вантажники. Добре мати і спільні традиції. Наприклад, на Новий рік ми купуємо ялинку у горщику, а потім садимо біля офісу. Щире запитання «Як справи у твоєї дитини?» додає працівнику впевненості в тому, що компанія його цінує і поважає як людину та особистість, а не розглядає тільки як гвинтик у великому виробничому механізмі. Або, наприклад, я завжди приїжджаю до офісу на 15 хвилин раніше та роблю топ-менеджерам каву. Такі прості речі дуже підтримують дух. Працівники мають відчувати себе захищеними. У житті бувають різні кризові ситуації, і людина має знати, що є компанія, на яку він може покластися. Наші співробітники впевнені, що у разі проблеми вони отримають захист та підтримку» – підкреслив управлінець.

Читайте: Побудова агробізнесу за принципами НАТО від Євгена Дудки

Крім того, Євген Дудка додав, що на його підприємстві майже удвічі вищі зарплати, ніж середні по регіону. Також його господарство є лідером з виплати орендної плати за земельні паї та приймає активну участь у соціальних проектах:

Кількість працівників по групі підприємств налічує 1300 осіб із середнім рівнем заробітної плати 14 700 гривень, у той час як на Волині, якщо не помиляюся, середній рівень — 8700 гривень на місяць. Тобто передусім ми соціально відповідальні стосовно наших співробітників.

Більше того, ми серед лідерів на ринку з виплати орендної плати за земельні паї; маємо низку соціальних проектів — виплати стипендій відмінникам у школах, підтримка сільського спорту, долучаємося до культурного виховання молоді.

Відзначимо, раніше Євген Дудка розповів, чому однією з головних цілей його компанії «Вілія» є об’єднання фермерів у кооперативи, і які дивіденди вони від цього отримають.

Про це повідомляє БізнесЦензор.

Аукціон проведуть 25 червня. Переможець тендеру до кінця 2027 р. має здійснювати сервісне обслуговування 30 магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і надавати пов’язані з цим послуги.

Читайте: Nestle повністю викупила виробника соусів Торчин

Тендерні пропозиції можна подавати до 20 травня. Претендувати на участь у тендері може компанія, яка здатна підтвердити, що вона є виробником обладнання, основних запасних частин і матеріалів для виконання робіт із сервісного обслуговування магістральних вантажних тепловозів серії ТЕ33АС і пов’язаних із цим послуг, або має право на їх поставку, надане виробником локомотивів.

Для участі в тендері потрібно подати документ, виданий виробником General Electric, який підтверджує можливість надавати авторизовані послуги з сервісного обслуговування тепловозів ТЕ33АС і користування технічною, нормативною, методичною документацією на локомотив.

Як повідомляв Landlord, на Крюківському вагонобудівному заводі завершили доукомплектацію перших 30 локомотивів General Electric, які перевозитимуть вантажі в Україні.

Доповідаючи на конференції «Зерно Причерномор’я», Рено Квач детально проаналізував вплив торговельної війни між США та Китаєм на економіку обох країн. На його думку, обидві країни втрачають від цього протистояння, і тому слід шукати шлях перемовин і скасовувати імпортні мита.

Втім, Рено Квач зазначає, що імпорт американської агросировини для Китаю має не вельми суттєве значення, його можна замінити імпортом з інших країн, що на даний час і відбувається. Шанси відкриваються для України, зокрема.

– Українська кукурудза успішно замінила американську. По пшениці ми імпортуємо всього 11%. На тлі величезного внутрішнього ринку це несуттєво, — заявив Рено Квач.

Проте Китай відчуває залежність від американської сої, сорго і ячменю, хоча у  2018 році й скоротив ці види американського імпорту майже наполовину. Сою вже доправляють до Китаю з Бразилії.

Імпорт фуражного ячменю Китай готовий наростити з України, зазначив Рено Квач.

Читайте: Торговельна війна США vs Китай: коли закінчиться і чому Трамп уже програв – Рено Квач

Не суттєво залежить Китай від США і в імпорті м’яса. Водночас, китайський експерт зазначає, що втрата США такого ринку експорту аграрної продукції, як Китай, негативно позначиться на економіці штатів.

Рено Квач, однак, сподівається на відновлення торговельних стосунків обох країн, якщо не завадять політичні причини.

– Обом сторонам варто дійти угоди, консенсусу у відносинах, – каже він.

Він визнає, що Китай через імпортні мита США на промислові товари вже відчуває суттєвий негативний вплив на економіку, і він може погіршитися з зв’язку з втратою ринку. Так, США ввели мита у квітні 2018 року. До листопада 2018 року валюта Китаю впала на 10% до долара США. Рено Квач зазначає, що Китай був змушений «дзеркально» відповідати на введення мит з боку штатів.

Як повідомляв раніше LandLord, у березні намітилася розрядка у торговельній війні США та Китаю. Так, Китай купив 1,5 млн т американської сої. Країни ведуть перемовини щодо скасування мит.

Про тенденції розвитку аграрного сектору України та світу Сергій Феофілов розповів, виступаючи на 16-й міжнародній конференції «Зерно Причорномор’я». Він підкреслив, що міжнародні експерти та фінансові інституції теж оптимістичні в своїх прогнозах щодо розвитку України та зростання її валового продукту. Прогноз «УкрАгроКонсалт» на урожай: 65 млн т, на експорт – 45-46 млн т.

– Ці амбіційні плани з виробництва основані на високій конкурентоспроможності зерна та олійних культур з України. Вірогідне значне підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектору України. Швидше за все, це відбудеться наприкінці 2019 року або на початку 2020 року, – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».

Читайте: Кількість весняних опадів найменша за останні 15 років. Як позначиться це на врожайності зернових

Разом із тим, він говорить про ризики та виклики для виробників агропродукції у світі. Один із ризиків – політична нестабільність. Проте експерт вважає, що для України цей ризик є короткостроковими, більшу роль відіграють економічні ризики. Передусім, пов’язані з розвитком глобальної економіки.

– Уповільнення росту глобальної економіки – головний виклик для аграрного сектору, – підкреслює Сергій Феофілов.

Він розповів про сценарії адаптації для виробників та експортерів. Політичне регулювання ринку, на думку експерта, є дуже суперечливим.

Тому на перший план виходять економічні важелі. Сергій Феофілов зупинився на застосуванні нових інструментів сільгоспвиробниками, а саме – спеціалізації на окремих культурах, які зумовлюють розвиток агросектору країни. Наприклад, в Україні найбільшими темпами зростають врожаї та експорт кукурудзи, у Бразилії – сої, у Росії – пшениці.

Як раніше повідомляв LandLord, у 2018 році в Україні зафіксовано рекордний урожай зернових – 70,1 млн тонн.

Зокрема, у спецпроекті «Унікальний регіон» Євген Дудка зазначив, що розвитком агробізнесу на Волині він почав займатися ще в 90-х, проте справжні обриси агрогіганта «Вілія» з’явилися на початку 2000-х, коли за шалені на той час $63 тис. було придбане підприємство для переробки зернових та за $18 тис. 5 га землі. Такі інвестиції дали суттєвий поштовх для подальшого розвитку підприємства й закріплення його в статусі одного з найсучасніших в регіоні.

«Якщо згадати історію розвитку нашого бізнесу, то він бере початок з торгівлі (що було характерним для більшості підприємств 1990-х років). Наступним щаблем зростання була давальницька переробка зернових та поява власного транспорту. А придбання у 2003 році першого підприємства за шалені на той час кошти — $63 000, і ще $18 000 за 5 га землі в межах міста, стало фактично стартом нашої виробничої діяльності. Ось тоді ми й почали займатися переробкою, яка є моєю улюбленою темою. Чим більша глибина переробки, тим стійкіша структура. Проте сьогодні борошномели переживають не найкращі часи».

На сьогодні керівництво господарства «Вілія» планує зафіксувати у власному обробітку 30 тис. га. землі та об’єднати навколо компанії фермерів із загальним земельним кластером у 100 тис. га. Усе це Євген Дудка планує зробити для створення кооперативів, аби вітчизняні фермери не боялися інвестувати гроші в загальну справу за для виходу агробізнесу на вищий щабель рентабельності та більш ефективної роботи.

Читайте: Бахматюк жорстко наїхав на Гонтарєву, назвавши її катом української економіки

«Наша стратегія — зафіксувати 30 000 га землі у власному обробітку, разом із тим розвиваючи нашу унікальну компетенцію — можливість надання повного комплексу ресурсу та послуг для потреб агровиробників, об’єднати навколо компанії агропідприємства та фермерів із загальним земельним масивом у 100 000 га. Наша компанія, таким чином, стає своєрідним інтегратором між глобальними компаніями-постачальниками, такими як Syngenta, та малими і середніми агровиробниками.

Наступний якісний крок — залучити фермерів, аграрників в об’єднання як акціонерів елеваторної, логістичної інфраструктури і вже практично трансформуватися в кооператив. Проте, потрібен певний час — ще п’ять-десять років  — для зміни ментальності людей та розвитку акціонерної культури, щоб вони були готові інвестувати власні гроші в загальну справу та віддати в управління комусь частину свого активу. Адже що може об’єднати людей? Або спільна небезпека, або спільна вигода. На сьогодні небезпека вже багатьох об’єднала. На Волині я був ініціатором заснування громадської спілки «СПАС» (Самоврядна перша аграрна спілка). У чому сенс? 15 основних виробників домовилися про досить прості речі. Перше — про політику добросусідства. Друге — ми зафіксували межі. Третє — принцип НАТО: напад на одного означає напад на всіх».

Нагадаємо, що в рамках спецпроекту «Унікальний регіон» Євген Дудка поділився секретами ефективної побудови корпоративної культури та пояснив, чому за фермерськими кооперативами стоїть майбутнє українського агросектору.