600 мільйонів кілограмів сиру під землею. Чому замість переробки уряд США зберігає запаси
Сотні футів під землею в штаті Міссурі, у переобладнаних вапнякових шахтах, зберігається приголомшлива кількість сиру, що належить уряду США: $1.4$ мільярда фунтів (близько 635 мільйонів кілограмів сиру). Цей масивний сирний запас є символом неефективності американської продовольчої політики та надмірного субсидування молочної промисловості. Про це пише Landlord посилаючись на CPG Click Petróleo e Gás
“На шахтах Міссурі блоки чеддеру, моцарели та інших видів сиру залишаються штабелями за постійної температури, утворюючи резерв, який символізує як силу, так і виклики агробізнес-моделі Сполучених Штатів”,- пише видання.
Проблема надлишку почалася ще в 1970-х роках. У відповідь на дефіцит молочної продукції та стрімку інфляцію, президент Джиммі Картер у 1977 році запровадив програму субсидування молочної галузі. Ця ініціатива мала на меті стимулювати виробництво.Фермери збільшили виробництво, знаючи, що будь-який непроданий продукт буде викуплений урядом.
Як пише The Farmlink Project, до початку 1980-х років уряд володів вже понад 500 мільйонами фунтів сиру. Молочну продукцію перетворювали на сир, оскільки він має набагато довший термін зберігання.
У 1981 році президент Рональд Рейган започаткував програму громадського розподілу цього запасу через Програму тимчасової надзвичайної продовольчої допомоги (TEFAP). Так народився відомий в американській культурі “урядовий сир” (Government cheese).
Швидкий стрибок до 2019 року показує, що проблема не просто не зникла, а масштабувалася до $1.4 мільярда фунтів.І при цьому за даними USDA, споживання молока на душу населення в США впало з $275 фунтів у 1975 році до $149 фунтів у 2017 році. Незважаючи на падіння попиту, виробництво молочної продукції зросло на 13% з 2010 року.
У 2018 році 42% доходу американських виробників молочної продукції надійшло від тієї чи іншої форми державної підтримки, а у 2016 та 2017 роках галузь загалом отримала $43 та $36.3 мільярда доларів відповідно.
Експерти з аграрної економіки зазначають, що утримання печер вимагає постійних інвестицій у контроль температури та безпеку харчових продуктів.
За словами аналітиків, хоча цей метод є ефективним для запобігання відходам, він також являє собою високі витрати в часи зниження попиту на молочні продукти. Представники молочної галузі, навпаки, стверджують, що система зберігання гарантує економічну стабільність для підтримки сектору та захисту виробників від фінансових втрат у періоди зниження споживання.
Для них запаси допомагають зберегти робочі місця та структуру виробничого ланцюга.
Утім є і ще один аспект – просування молочної продукції у США відбувається, незважаючи на те, що Департамент охорони здоров’я та соціальних служб США (HHS) провів дослідження, які показують, що регулярне споживання молочних продуктів не є дуже здоровим.
Крім того, значна частина населення має проблеми із засвоєнням молочних продуктів: 36% американців страждають на лактозну непереносимість і ця непереносимість доведена як значно вища серед меншин.
Наведена ситуація ставить під сумнів доцільність поточної продовольчої політики, яка постійно збільшує запаси, у підземних сховищах. Замість того, щоб витрачати мільярди доларів щорічно на субсидування надвиробництва та утримання “сирних печер”, ці кошти можна було б використати більш ефективно.
