Дефіцит добрив може вдарити по врожаю пшениці, кукурудзи та соняшнику
Нестача азотних добрив під час весняної посівної кампанії 2026 року може суттєво вплинути на врожайність ключових культур в Україні.
Найбільші ризики виникають для ярої пшениці, кукурудзи та соняшнику — культур, які особливо потребують азотного підживлення навесні. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.
Який обсяг добрив потрібен аграріям
За оцінками фахівців, щорічна потреба України у мінеральних добривах перевищує 5 млн тонн. Водночас для проведення весняної посівної кампанії цього року аграрному сектору необхідно приблизно 0,7–0,9 млн тонн у діючій речовині, що відповідає 2–2,5 млн тонн у фізичній вазі.
Найбільша нестача спостерігається саме у азотних добривах, зокрема:
- аміачній селітрі
- карбамідно-аміачній суміші (КАС)
Дефіцит лише аміачної селітри оцінюється приблизно у 150–170 тис. тонн.
Чому виникла нестача
Однією з головних причин є скорочення внутрішнього виробництва. Нині воно становить лише 20–50% довоєнного рівня. Водночас імпорт добрив залишається обмеженим через проблеми з логістикою та безпекою, зокрема у морських портах.
Через це аграрії можуть не отримати необхідні обсяги добрив у період найбільшої потреби — на початку весняних польових робіт.
Які культури опиняються у зоні ризику
Найбільше від нестачі азоту можуть постраждати культури з високою потребою в цьому елементі живлення. Передусім це:
- яра пшениця
- кукурудза
- соняшник
Крім того, дефіцит добрив може вплинути на цукровий буряк і картоплю.
Менший вплив очікується на таких культурах, як ярий ячмінь, овес та жито.
За словами експертів, якщо проблему з постачанням добрив не вирішити вчасно, втрати врожаю можуть сягнути 10–20% і більше, залежно від погодних умов та строків підживлення.
Що може стабілізувати ситуацію
Фахівці вважають, що одним із швидких рішень може стати відновлення морської логістики для імпорту аміачної селітри. Це дозволило б оперативно покрити дефіцит приблизно у 170 тис. тонн.
Однак навіть у такому випадку повністю розв’язати проблему буде складно. Через воєнні ризики морські перевезення залишаються нестабільними, а поставки великих партій добрив можуть затримуватися.
Тому експерти наголошують на необхідності комплексного підходу — збільшення імпорту та відновлення внутрішнього виробництва азотних добрив.
Раніше ми писали, що перекрита Ормузька протока створює напругу на світовому ринку добрив і може призвести до подорожчання продукції для українських аграріїв.
