І досі сниться: під горою,
Меж вербами, та над водою,
Біленька хаточка…
Тарас Шевченко

Журнал Landlord спільно з мистецькою галереєю Fusion Gallery презентують проєкт, присвячений аграрній тематиці у живописі найвидатніших українських і зарубіжних художників. У цьому випуску представляємо пейзажі, що зафіксували для нас на полотні митці, які творили у ХІХ та ХХ століттях.

Український живописець та педагог Микола Іванович Богданович народився 31 січня 1924 року в селі Береза Сумської області. Повернувшись у 1945-му з війни, вступив до Київського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова (філія Львівського поліграфічного інституту). Після його закінчення працював викладачем живопису та композиції в Київському державному художньо-промисловому технікумі ім. Михайла Бойчука (в минулому це Рисувальна школа Миколи Мурашка, нині — Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну).

З дитинства нас оточують найрізноманітніші природні ландшафти. Нерукотворна краса рідного краю здатна відновлювати сили, викликає душевне піднесення і дає натхнення.

Природа батьківської землі з давніх-давен спонукала митців до її відтворення на полотні. Вона надихає творити та передавати в картинах її велич, неймовірну красу та чарівні кольори. Милуючись найкращими пейзажними творами, ми немов потрапляємо в той час та місце, коли картину малював сам художник. Лише дійсно закоханий у рідну природу митець спроможний передати тишу зоряної ночі, запах моря та квітів, подих вітру, спів птахів…

Українські художники ХІХ та ХХ століть залишили нам величезний спадок своїх творінь. Деякі з цих картин нагадують нам щось своє, особисте. Стареньку бабусину хатинку, дитячі мандри квітучими ланами, блукання в лісових хащах… Те, що збережено в нашому серці на все життя, — спогади минулих років.

Володимир Орловський (1842–1914), Микола Мурашко (1844–1909), Сергій Васильківський (1854–1917), Петро Левченко (1856–1917), Михайло Ткаченко (1860–1916), Михайло Беркос (1861–1919), Микола Пимоненко (1862–1912), Григорій Дядченко (1869–1921), Василь Кричевський (1873–1952), Федір Кричевський (1879–1947), Валентина Цвєткова (1917–2007), Володимир Паталаха (1918–2005), Василь Забашта (1918–2016), Василь Чегодар (1918–1989), Альбін Ґавдзінський (1923–2014), Микола Богданович (1924–2010) та інші — велика плеяда живописців, які зупинили на полотні для нащадків чудову мить.

На сторінках нашого журналу ми і надалі будемо знайомити вас із творчістю українських пейзажистів.

Оглянути та придбати деякі роботи можна в галереї Fusion Gallery.

МИКОЛА БОГДАНОВИЧ (1924–2010)
«ПОЧАТОК ВЕСНИ», 90-ті роки ХХ ст.

полотно, олія 40х59

Це полотно викличе справжню ностальгію в аграрія. Адже такий класичний прихід весни останніми роками можна побачити нечасто. Скутий впродовж, здавалося б, безкінечної зими Дніпро оживає, а разом з ним оживає й місто. Крига скресла, що символізує початок нового сезону і нового життя. Хоча дерево на передньому плані і стоїть без листя, однак відчувається, що воно живе. Художнику вдалося передати невловимий перехід природи від зимового спокою до буяння.

МИКОЛА БОГДАНОВИЧ (1924–2010)
«ЗИМА», 90-ті роки ХХ ст.

полотно, олія 40х59

Яскрава, пишна, по-справжньому красива картина зимової природи на хуторі. Нині мало вже де по Україні можна побачити такий пейзаж. Ожеред сіна, дбайливо заготовлений господарями, виглядає як спомин про щедре літо. Укочена колія символізує те, що життя не спинилося. Так само, як і горді високі дерева, суціль вкриті снігом, які, однак, не схилилися під його тягарем. Зима як прийшла, так і піде, і знову настане благодатна тепла пора.

МИКОЛА БОГДАНОВИЧ (1924–2010)
«МЛИН», 90-ті роки ХХ ст.

полотно, олія, 40х59

Вітряний млин — колись неодмінна риса класичного українського пейзажу. Сьогодні цих дерев’яних велетнів можна побачити хіба що у музеї народної архітектури. Вітряк був годувальником і водночас своєрідним клубом для селян. Очікуючи своєї черги змолоти зерно, люди спілкувалися, жартували. Разом з тим самотній порожній млин завжди асоціювався з певною бентегою та неспокоєм.

МИКОЛА БОГДАНОВИЧ (1924–2010)
«ДЕСНА», 2000

картон, олія, з рамою 68х88

Кручі над Десною та вся навколишня місцина буквально дихають давниною. Тому не дивно, що багато українських художників прагнули передати свої надзвичайні враження під час мандрів узбережжям цієї літописної ріки. Десна і нині виглядає грізно та впевнено, несучи свої води до Дніпра. Тамтешня природа настільки вражаюча, що людина одразу відчуває її велич.

МИКОЛА КУЧЕР (1941–1989)
«МЛИН»,1984

картон, олія з рамою 68х55

Микола Кучер — вінницький живописець. Виховувався у дитячому будинку. У 1961 році закінчив Одеське художнє училище (викладач — І. Курнаков). Основні його роботи — це пейзажі рідного краю та натюрморти, створені в реалістичному стилі з тяжінням до імпресіонізму. Його творам притаманні колористична насиченість, багатогранність, виразність та цільність. З 1960 року художник брав участь у регіональних та республіканських виставках.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ХУДОЖНИК
«У ПОЛІ», ХІХ ст.

полотно, олія з рамою 50х70

У ХІХ столітті представники Барбізонської школи відкрили для глядача красу сільських пейзажів. Вони зображували реалістичні краєвиди своєї батьківщини з побутовими сценами, за участю простих людей, які працювали. Барбізонці створили національний реалістичний пейзаж, який мав вплив на мистецтво інших реалістичних шкіл світу.